Рішення

від 01.04.2008 по справі 14656-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

01.04.2008

Справа

№2-17/14656-2007

за

позовом ТОВ "Евросеть-3ХД", м. Львів

до

відповідача СПД ОСОБА_1, м.Ялта

про

розірвання договору та стягнення 85591,62 грн.

Суддя В.І. Гайворонський                                                                                             

                      П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від   позивача 

- Перець О.О. представник дов. від 18.01.08р.

Від    відповідачів - не  з'явився

Сутність

спору:

            Згідно позову та уточнення до нього

від 10.12.07р. позивач просить розірвати договір №17/10/06/1 суборенди

нежитлового приміщення від 18 жовтня 2006р. та стягнути з відповідача на

користь позивача 85 591,62грн. (69 690,00грн. борг, 10 557,20грн. пеня, 1

094,04грн. сума 3% річних, 4 250,38грн. сума інфляційних втрат), у зв'язку з

тим, що позивач, згідно договору перерахував відповідачу грошові кошти за

оренду приміщень, однак відповідач приміщень не надав.

            Таким чином на момент прийняття

рішення в частині стягнення грошових коштів позовні вимоги вважаються

заявленими в сумі 85 591,62грн., які і підлягають розгляду судом при прийнятті

рішення.

             Відповідач в неодноразові судові

засідання не з'являється, відзиву на позов не представив, про час слухання

справи  наперед  повідомлений належним чином -  рекомендованою поштою, направлену на його  адресу реєстрації. Згідно ст. 51, ст. 93 ЦК

України суб'єкт підприємницької діяльності 

повинен знаходитися  за своєю

адресою реєстрації. Якщо відповідач  не

знаходиться за своєю  адресою реєстрації

це не може бути поважною причиною  та

підставою не розглядати справу, оскільки порушення  законодавства поважною причиною не є.

           Якщо відповідач кореспонденцію суду

не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за

нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

          Крім цього повідомлення відповідача

підтверджується тим, що адресована відповідачу рекомендована кореспонденція до

суду не повернута.

           При вказаних обставинах суд вважає

за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому

виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом

сторони, а не обов'язком. 

          По справі оголошено вступну та

резолютивну частину рішення.

          Розглянувши матеріали справи, суд,-

в с т

а н о в и в:

           18.10.06р. між СПД ОСОБА_1 та ТОВ

"Евросеть-3ХД" було укладено договір №17/10/06/1 суборенди

нежитлового приміщення.

           У відповідності до п.1.1 даного

договору, відповідач зобов'язується передати, а позивач прийняти в строкове

платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів вул.

Кавлерідзе, 2, кв. 72, для здійснення останнім підприємницької діяльності

відповідно до його установчих документів.

           Згідно п.2.1 вказаного договору

суборендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове користування

приміщення суборенди з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі

об'єкта суборенди.

        Згідно п.2.2 вказаного договору акт

прийому-передачі об'єкта суборенди повинен бути підписаний сторонами до

31.01.07р.

        Згідно п. 2.9. даного договору

обов'язок по складенню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка

передає чи повертає об'єкт суборенди.     

        Згідно п.8.5 вказаного договору якщо

суборендавець не передасть приміщення, визначені цим договором у визначений в

п. 2.2 даного договору строк на умовах, визначених цим договором, суборендар

має право:

-

вимагати від суборендодавця передачі приміщень, сплати пені в подвійному

розмірі облікової ставки НБУ від загальної суми договору суборенди за кожен

день такого прострочення та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі.

        Згідно п.4 додаткової угоди №1 до

вказаного договору суборендар здійснює попередній платіж суборендної плати

суборендавцю за перщтх шість місяців строкового орендного користування рівними

пропорційними частками в два етапи:

-

протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, суборендар

здійснює попередній платіж в розмірі, що становить 34 875,00грн. без ПДВ;

-  протягом 5 банківських днів з дня закінчення

20-ти денного терміну після сплати першої частини платежу, суборендар здійснює

попередній платіж в розмірі, що становить 34 875,00грн.

        Перерахування позивачем відповідачу

грошових сум у розмірі 69 690грн. підтверджено платіжним дорученням  № 1332 від 15.11.2006 та  № 1052 від                             23.10.2006, а

також виписками банку.

        У відповідності до ст. 765 ЦК України

наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у

строк, встановлений договором найму.

        Згідно п.2  ч. 1 ст. 766 ЦК України якщо наймодавець не

передає наймачеві майно, наймач  має

право відмовитись від договору найма.

        В наслідок вищевказаного ТОВ

"Евросеть-3ХД" надіслано відповідачу претензію за №193 від 10.05.07р.,

що до не виконання відповідачем обов'язків по договору №17/10/06/1  суборенди нежитлового приміщення від

18.10.06р. та повідомило про відмову від цього договору, а також вимагало

повернення сплачених авансом коштів в сумі 69 690,00грн.

        Оскільки у зв'язку з відмовою позивача

від договору підстави для знаходження у відповідача коштів у сумі 69 690грн.

відпали, згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України вони підлягають поверненню.

        Відповідачем не надано доказів

повернення безпідставно набутих коштів в сумі 69 690,00грн.

        Крім цього, оскільки відповідач не

виконав зобов'язання передбачені п. 2.2. договору підлягає стягненню пеня на

підставі п. 8.5. договору та ст. ст. 549 - 551 ЦК України згідно розрахунку в

сумі 10 557, 2 грн.

        Також на підставі ст. 625 ЦК України

підлягають стягненню, згідно розрахунку сума інфляційних витрат у розмірі

4250,38грн. та сума 3 % річних у розмірі 1094,04грн.

        При вказаних обставинах позовни вимоги

матеріального характеру є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

        Позовна вимога про розірвання договору

задоволення не підлягає, оскільки згідно ч. 3 

ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору договор є

розірваним.

        Таким чином потреби в розірванні

договору на підставі рішення суду не існує.

        При цьому необхідно відмітить, що

згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів розповсюджуються на

усі  правовідносини, що виникли у

державі, а ст. 129 Конституції України передбачений принцип диспозитивности

сторін.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає, що вимога про розірвання

договору повинна бути розглянути судом по суті, тому що зацікавлена особа не

зробила іншої заяви в частині такої вимоги, то суд повинен розглянути таку

вимогу по суті, тобто задовольнити таку вимогу, чи відмовити в задоволені.

         Оскільки підстав для задоволення

вказаної вимоги не існує, відповідно в її 

задоволенні необхідно відмовити.

        Судові витрати по держмиту за позовні

вимоги матеріального характеру підлягають 

відшкодуванню позивачу відповідачем, згідно  ч. 5 ст.49 ГПК України  повністю 

в сумі 855,92грн., тому що вимога про стягнення 85 591,62 грн. підлягає

задоволенню повністю. За позовні вимоги нематеріального характеру держмито

відшкодуванню не підлягає тому що у вказаній вимоги відмовляється. Оскільки

одна вимога задовольняється, а друга ні, витрати по інформаційно - технічному

забезпеченню судового процесу підлягає відшкодуванню наполовину.    

          Згідно ст. 84 ГПК України суд повинен

в резолютивної частині рішення вказати про повернення держмита із бюджету.

          Позивачем сплачено держмито в

загальній сумі 982,29грн. (696,9+200,39+85), тоді як повинен сплатити

940,92грн. (855,92грн. за позовні вимоги матеріального характеру та 85,00 грн.

за позовні вимоги не майнового характеру).

          Таким чином позивач надмірно сплатив

41,37 грн. держмита яке підлягає поверненню. Згідно ч.2 ст. 47 ГПК України про

повернення держмита передбачена видача довідки.

          На підставі вищевикладеного, а також

керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82,84, 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

        Стягнути з СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРУ «Приватбанк», м.Сімферополь,

МФО 384436) на користь ТОВ "Евросеть-3ХД" (79005, м. Львів, пр-т

Шевченка, 3, ЄДРПОУ 34167782, р/р 26008101911001 в ЗАТ «Альфа-банк», МФО

300346, ІПН 341677813048) заборгованість у сумі 85 591,62грн. (69 690,00грн.

борг, 10 557,20грн. пеня, 1 094,04грн. сума 3% річних, 4 250,38грн. сума інфляційних

втрат), судові витрати: 855,92грн. державного мита та 59,00грн.

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

        Видати наказ.

        В частині вимоги про розірвання

договору №17/10/06/1 суборенди нежитлового приміщення від 18 жовтня 2006р. в

позові відмовити.

        Повернути ТОВ "Евросеть-3ХД"

(79005, м. Львів, пр-т Шевченка, 3, ЄДРПОУ 34167782, р/р 26008101911001 в ЗАТ

«Альфа-банк», МФО 300346, ІПН 341677813048) 41,37грн. надмірне сплаченого

державного мита із Державного бюджету.

        Видати довідку.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                       

Гайворонський В.І.