Рішення

від 01.04.2008 по справі 2074-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

01.04.2008

Справа

№2-15/2074-2008

За

позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Осташ» (98604, АР Крим, м.

Ялта, вул.. Блюхера, 22-А, ідентифікаційний код 34958772)

Про

стягнення 2438,78 грн.

Суддя

ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 2014 від 13.03.2008 р., у справі

Від

відповідача  - не з'явився

Обставини

справи: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Осташ»   про стягнення

2438,78 грн., в тому числі: 1106,33 грн. основного боргу, 1186,92 грн. пені,

145,53 грн.

Позовні

вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті

поставленого йому товару за договором поставки № 286 від 10.07.2007 р. на суму

1106,33 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не

погашена, що і стало приводом для звернення Суб'єкта підприємницької діяльності

- фізичної особи ОСОБА_1 з позовом до суду про стягнення вказаної суми

заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

27.03.2008

р. до господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про зміну позовних

вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно

з якою просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 3505,95 грн., в тому

числі 2864,68 грн., штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань у розмірі

113,14 грн. інфляційні втрати у розмірі 467,65 грн., 3% річних у розмірі 60,48

грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 102,00 державного

мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, 216,56 грн. витрат на відрядження представника позивача.

У

судовому засіданні представником позивача надане клопотання в порядку статті 22

Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким позивач відмовився

від вимог, викладених у заяві № 136  від

24.03.2008 р., просить суд розглянути позовні вимоги викладені у первісній позовній

заяві.

Відповідач

явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки

суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час

та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою

кореспонденцією.

Розгляд

справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу

України.

За

такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі

характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе

розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75

Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши

представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

:

20.07.2007

р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

(Постачальник)(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю

«Осташ»  (Покупець)(відповідач) був

укладений договір поставки № 286. (а.с. 8)

Розділом

1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати у власність

Покупця згідно його заявки заморожені напівфабрикати (товар), а Покупець

зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього Постачальнику певну грошову

суму в розмірі та в строки, відповідно до умов даного Договору.

Згідно

з пунктом 2.1 Договору загальна його сума 

складається з загальної вартості поставленого за Договором товару

відповідно до накладних на поставку товару.

Відповідно

до пункту 3.1 Договору Покупець здійснює оплату за кожну окрему партію

поставленого за заявкою товару протягом 5-ти банківських діб з дня поставки.

Підтвердженням

передачі товару є накладна на відвантаження товару, засвідчена уповноваженими

представниками Постачальника та Покупця.

Строк

дії договору обумовлений пунктом 9.1 Договору та становить з моменту підписання

обома сторонами до 10.07.2008 р., а у випадку невиконання хоча б однією із

сторін умов Договору - до повного їх виконання. (пункт 9.1 Договору), з

можливістю пролонгації.

Позивачем

у виконання своїх зобов'язань за Договором було поставлено товару на загальну

суму 2864,68 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи: видаткова

накладна № 14825 від 11.07.2007 р., видаткова накладна № 16713 від 01.08.2007

р., видаткова накладна № 18821 від 22.08.2007 р., видаткова накладна № 21450

від 19.09.2007 р. (а.с. 10-12).

Вказаний

товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого

представника Покупця у накладних, засвідчений відбитком печатки.

Відповідачем

частково було повернуто товар позивачу загальною вартістю на суму 1458,35 грн.,

про що свідчать накладні № 1306 від 01.08.2007 р., № 240 від 30.10.2007 р., №

241 від 30.10.2007 р., № 242 від 30.10.2007 р. (а.с. 13-15)

Крім

того, відповідачем була частково сплачена вартість отриманого товару у розмірі

300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 08.10.2007 р.

(а.с. 5)

Проте,

відповідачем не було сплачено залишок вартості отриманого товару у

відповідності до умов договору у розмірі 1106,33 грн. в добровільному порядку

та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість

у розмірі 1106,33 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з позовом до суду

про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно

з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно

до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення

міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою

визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно

до статті  530 Цивільного кодексу України

якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно

підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею

525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова 

від  зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно

до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати

заборгованості за поставлений позивачем товар. 

Більш того, відповідачем  був

підписаний акт звіряння взаєморозрахунків, у якому визнана зазначена сума

заборгованості. (а.с. 18).

За

такими обставинами,  матеріалами справи

підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 1106,33

грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Товариства з

обмеженою відповідальністю «Осташ» 

заборгованості у розмірі 1106,33 

грн. підлягають задоволенню.

Крім

того, позивач просить суд стягнути з відповідача 145,53 грн. інфляційних втрат

за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною

2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення.

Оскільки

матеріалами справи підтверджена заборгованість у розмірі 1106,33 грн., сума

інфляційних втрат розрахована із розрахунку зазначеного розміру заборгованості

становить за період з 17.07.2007 р. по 31.01.2008 р. - 145,53 грн., визнається

судом обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Осташ».

Позивач

просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1186,92 грн.

Частиною

1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання

може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням,

завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного

зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під

неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше

майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником

зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання

за кожен день прострочення виконання.

Отже,

види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового

характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом

встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому

забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546

Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між

кредитором та боржником.

Відповідно

до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у

цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому,

згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції

за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких

визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час

користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом

або договором.

Пунктом

6.1 Договору передбачено, що за умови невиконання або неналежного виконання

сторонами своїх зобов'язань по даному Договору, сторони несуть відповідальність

згідно з чинним законодавством України.

Згідно

з пунктом 6.2 Договору у випадку порушення строків внесення Покупцем оплати

відповідно до пункту 3.1 Договору Покупець сплачує на користь Постачальника

пеню у розмірі 0,5%  від несплаченої суми

за кожен день прострочення платежу.

В той

же час статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Таким

чином, заявлена позивачем сума пені у розмірі 1186,92 грн. за період з

17.07.2007 р. по 31.01.2008 р. підлягає зменшенню:

З

17.07.2007 р. по 31.07.2007 р. - 1638,33 грн.(сума заборгованості) х 15 дн.

(кількість днів прострочення) х 16% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. =

10,77 грн.

З

01.08.2007 р. по 05.08.2007 р. - 385,02 грн. х 5 дн. х 16% / 365 = 0,84 грн.

З

06.08.2007 р. по 26.08.2007 р. - 898,27 грн. х 21 дн. х 16% / 365 = 8,27 грн.

З

27.08.2007 р. по 23.09.2007 р. - 1249,07 грн. х 28 дн. х 16% / 365 = 15,33 грн.

З

24.09.2007 р. по 07.10.2007 р. - 1611,37 грн. х 14 дн. х 16% / 365 = 9,89 грн.

З

08.10.2007 р. по 29.10.2007 р. - 1311,37 грн. х 22 дн. х 16% / 365 = 12,65 грн.

З

30.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 1106,33 грн. х 63 дн. х 16% / 365 = 30,55 грн.

З

01.01.2008 р. по 31.01.2008 р. - 1106,33 грн. х 31 дн. х 20% / 365 = 18,79 грн.

Таким

чином, матеріалами справи підтверджується сума пені у розмірі 107,09 грн., є

обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Державне

мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З

урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Осташ» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул.. Блюхера, 22-А,

ідентифікаційний код 34958772) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1106,33 грн.

основного боргу,   145,53 грн.

інфляційних втрат, 107,09 грн. пені, 56,84 грн. державного мита та 65,75 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                        Іщенко

І.А.