Постанова

від 25.03.2008 по справі 05/109/35-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25"

березня 2008 р.

Справа

№ 05/109/35-2А.

за

позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до

Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Луцьк

про

визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0003281701/0 від

07.09.2007р.

суддя                     Бондарєв

С. В.

при секретарі           Абрамович І.В.

Представники:

від

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 26.11.2007р.

від

відповідача: Сахарчук А.А., довіреність від 12.07.2007р.

                              Сахнюк С.О.,

довіреність від 26.11.2007р.

Представникам

сторін були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС

України.

Згідно

клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться

протокол судового засідання.

Заяв

про відвід складу суду не поступало.

Суть

спору: Позивач - Підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом

до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання нечинним

податкового повідомлення - рішення № 0003281701/0 від 07.09.2007р., яким

визначено Підприємцю ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем -

податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності - у

розмірі 46019 грн. 03 коп.

В

обґрунтування позовних вимог підприємець посилається на те, що Луцькою ОДПІ

неправомірно визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних

осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 46019,03 грн.,

оскільки під час здійснення господарських операцій, підприємець перебував на

спрощеній системі оподаткування, а відтак не був зобов'язаний сплачувати

податок з доходів фізичних осіб на підставі Закону України “Про податок з

доходів фізичних осіб”.

Відповідач

-Луцька об'єднана державна податкова інспекція в письмових поясненнях від

27.10.2007р., в судовому засіданні проти позову заперечили, з посиланням на те,

що чинне законодавство України не містить норм, які б звільняли від

оподаткування доходи платників податку, які перевищують 500000 грн. на рік.

Відповідач вважає, що підприємцем порушено вимоги ст. 1 Указу Президента

України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва”.

Із

досліджених матеріалів справи, пояснень представника відповідача суд,-

в с т

а н о в и в :

Актом

№ 197/17-235/1753515229 від 27.08.2007р. "Про результати планової виїзної

документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства підприємця

ОСОБА_1 за період з 20.03.2006р. по 30.06.2007р.”(а. с. 9-16) встановлено

порушення підприємцем п. п. 4.2.8. п. 4.2 ст. 4, п. п. 8.1.3. п. 8.1 ст. 8, п.

19.1 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, п.п. 5.2.1 п.

5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, розділу IV

ст. 13 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, а саме: підприємцем не

включено до складу валового доходу за 2006 рік суми виручки, одержаної під час

здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування,

обліку та звітності, протягом звітного року, що перевищила визначений ст. 1

Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва” граничний рівень -500 000 грн. та не

включено витрати від основного виду діяльності в 2006 р., в результаті чого

згідно ст. 14 розділу IV Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, п.

7.1 ст. 7  Закону України “Про податок з

доходів фізичних осіб” донараховано 46019,03 грн. податку з доходів фізичних

осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2006 рік.

За

результатами перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення

№0003281701/0 від 07.09.2007р. про визначення податкового зобов'язання по

податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності, в

сумі 46019,03 грн.

Розглянувши

наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 підлягають до

задоволення, а податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0003281701/0 від

07.09.2007р. підлягає скасуванню. При цьому судом враховано наступне.

З

20.06.2006р. по 31.12.2006р. Підприємець ОСОБА_1 для  розрахунків з бюджетом застосовує спрощену

систему оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента

України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва" (в редакції від 28.06.99р. № 746/99).

Згідно

поданих звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи обсяг виручки

від здійснення підприємницької діяльності становить:

- за

II кв. 2006р. - 388000,00 грн. (звіт платника єдиного податку №53416 від

04.07.2006р.). Відповідно до банківської виписки за період з 01.04.2006 р. по

30.06.2006р. по рахунку НОМЕР_1 и02600 АКБ "Мрія", МФО 303473

встановлено, що приватному підприємцю ОСОБА_1 надішли кошти від ТзОВ

"Провід-Кабель" (код ЄДРПОУ 32916746) на загальну суму 971990,00

грн., а саме:

-

215640,00 грн. - від ТзОВ "Провід-Кабель" по векселю НОМЕР_2(акт

приймання передачі векселя НОМЕР_3від 10.04.2006р. та акт пред'явлення векселя

до платежу НОМЕР_3 від  13.04.2006р.), як

оплата за  надані консультаційні послуги

згідно з договором про наданню послуг НОМЕР_3 від 13.02.06р. та акту приймання

передачі виконаних робіт НОМЕР_5 від 07,04.2006р., без ПДВ;

-

396620 грн.- від ТзОВ "Провід-Кабель" по векселю НОМЕР_4(акт

приймання передачі .векселя НОМЕР_3 від 19.04.2006р. та акт пред'явлення

векселя до платежу НОМЕР_3 від 19.04 2006р.), як оплата за надані

консультаційні послуги згідно з договором про надання послуг НОМЕР_3від

14.04.06р. та акту приймання передачі виконаних робіт НОМЕР_6від 19.04.2006р.,

без ПДВ;

-359730,00

грн. - від ТзОВ «Провід-Кабель», який виступає емітентом, по векселю НОМЕР_7

(акт, приймання передачі векселя НОМЕР_3від 19.04.2006р. та акт пред'явлення

векселя до платежу НОМЕР_3від 19.04.2006р.), як оплата за надані консультаційні

послуги ПП «Нортон-С» згідно з договором про надання послуг НОМЕР_3від

14.04.2006р. та акту приймання передачі виконаних робіт НОМЕР_6від 19.04.2006р.

На

думку відповідача, розбіжність між даними звіту про сплату єдиного податку

підприємця за II квартал 2006р. та перевіркою виникла внаслідок неналежного

ведення обліку (занижена сума доходу за II квартал 2006р. на 583990,00 грн.),

що привело до перекручення даних звіту про сплату єдиного податку підприємця за

II квартал 2006р., чим порушено ст.19 п.19.1 „а” Закону України "Про

податок з доходів фізичних осіб" №889-І\/ від 22.05.03р.

Статтею

1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року N 727/98 (з

наступними змінами та доповненнями, надалі -Указ № 727/98) встановлено, що

спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для

суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими,

включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг

виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не

перевищує 500 тис. гривень.

У

зв'язку з перевищенням граничного рівня виручки від здійснення підприємницької

діяльності Підприємець ОСОБА_1 подав до Луцької ОДПІ заяву про припинення

нарахування єдиного податку з 01.07.2006 р. та, відповідно, про перехід на

загальну систему оподаткування.

Відповідно

до Указу № 727/98 (стаття 6) особа, що сплачує єдиний податок,                         не є платником податку

на доходи фізичних осіб, тому що вказаний податок сплачується ним  у складі єдиного податку.

Перехід

на загальну систему оподаткування у разі перевищення обсягу виручки над

встановленим пунктом 1 Указу № 727/98 повинен бути проведений починаючи з

наступного звітного періоду (кварталу) шляхом подання до податкового органу за

місцем проживання декларації про доходи та витрати за наслідками звітного

кварталу, наступного за тим, в якому було перевищення.

Перевищення

було допущено позивачем у ІІ кварталі 2006 року, тому загальна система

оподаткування повинна застосовуватися для визначення його податкового

зобов'язання починаючи з ІІІ кварталу 2006 року.

Оскільки

станом на час проведення господарських операцій підприємець перебував на

спрощеній системі оподаткування, у нього не було законних підстав

оподатковувати будь-які здійснені в межах підприємницької діяльності операції,

керуючись іншим нормативно-правовим актом, ніж Указ № 727/98.

Державною

податковою адміністрацією України у листі № 826/10/31-106 від 18.10.2006 року

“Про спрощену систему оподаткування” стверджується, що уся виручка від

реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний (податковий) період, у якому

здійснено перевищення суми виручки понад норму, встановлену статтею 1 Указу,

оподатковується за ставкою єдиного податку. Однак з наступного звітного

(податкового) періоду (кварталу) суб'єкт підприємництва вже не має права

сплачувати єдиний податок, тобто він повинен перейти на загальну систему

оподаткування, обліку та звітності та застосовувати правила ведення податкового

обліку, визначені нормами Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств".

Згідно

з п.п. 4.4.1 п.4.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від

21.12.2000 року у разі, коли норма закону чи іншого нормативного акту, або коли

норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають

неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або

контролюючих органів, внаслідок чого можливо прийняти рішення як на користь

платника податків так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на

користь платника податків.

Пунктом

9.12. статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб"

від  22 травня 2003 року N 889-IV  встановлено, що оподаткування доходів,

отриманих фізичною особою від продажу нею товарів ( робіт, послуг) у межах її

підприємницької діяльності здійснюється виключно за правилами, встановленими

спеціальним законодавством з цих питань.

Спеціальним

законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих

суб'єктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ

№727/98, який не містить вимог до платників єдиного податку сплачувати

додатково інші податки в період перебування на спрощеній системі оподаткування,

обліку та звітності.

З

огляду на викладені обставини Луцькою ОДПІ помилково зроблено висновок про те,

що Підприємець ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2006 року був зобов'язаний сплатити

податок з доходів фізичних осіб, оскільки позивач у цей період перебував на

спрощеній системі оподаткування і набув обов'язку сплачувати зазначений податок

при здійсненні підприємницької діяльності, починаючи з ІІІ кварталу 2006 року.

Отже,

з наведених підстав суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №

0003281701/0 від 07.09.2007р. про визначення податкового зобов'язання по

податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності, в

сумі 46019,03 грн. не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому

його слід скасувати.

Заперечення

відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами

справи та нормами чинного законодавства.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 76, 79, 86, 87, 89, 94,

158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про

податок з доходів фізичних осіб”, Указом Президента України “Про спрощену

систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”,

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та

державними цільовими фондами”, господарський суд,-

постановив:

Визнати

нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 07.09.2007р. №

0003281701/0, ким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем -

податком з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності -

в розмірі 46019,03 грн.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10

днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до ст. 160 КАСУ -з дня складання в повному обсязі . Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного

господарського суду України.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного

суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове

рішення.

Дата

виготовлення повного

тексту

постанови 07.04.2008р.

              Суддя                                                       

Бондарєв С.В.