Рішення

від 21.07.2011 по справі 5004/1196/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р.

               Справа № 5004/1196/11

за позовом    підприємця ОСОБА_1

до відповідача:   приватного підприємства науковий дослідно-селекційний центр "Соя Полісся"

про стягнення 34 418,98 грн.

                                                                                     Суддя: Якушева І. О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. Від 06.07.2011р.)       

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 36656,78 грн., з них: 31800 грн. заборгованості за виконані на підставі договору про надання послуг б/н від 06.10.2009р. та договору № 05-08-10/11 від 05.08.2010р. роботи, 2346,10 грн. пені, 637,28 грн. процентів річних за період з 01.01.2010р. по 01.06.2011р., 1873,34 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2010р. – травень 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні звернулась із заявою про зменшення розміру позовних вимог: просить стягнути з відповідача 34 418,98 грн., з них: 8000 грн. заборгованості за договором б/н від 06.10.2009р., 23800 грн. заборгованості за договором № 05-08-10/11 від 05.08.2010р., 1536,24 грн. пені, 297,34 грн. процентів річних, 785,40 грн. збитків, завданих інфляцією, нарахованих за порушення строків оплати за договором № 05-08-10/11 від 05.08.2010р.

Зменшення розміру позовних вимог - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

Згідно з п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 №01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом заяву представника позивача про зменшення позовних вимог прийнято, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Згідно з п.6 листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008р. (в редакції від 29.06.2010р.)  факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Крім цього, представник позивача заявила усне клопотання про зупинення провадження у справі до здійснення перевірки ПП науково-дослідного селекційного центра «Соя Полісся» Любомльською міжрайонною прокуратурою за заявою позивача в порядку ст.97 КПК України.

Частина 2 ст.79 ГПК України передбачає випадки, коли господарський суд має право, але не зобов'язаний зупиняти провадження у справі. До таких випадків віднесено: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Установлений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тому будь-які інші обставини не можуть бути підставою зупинення провадження у справі.

Наведена представником позивача обставина за змістом ст.79 ГПК України  не є підставою для зупинення провадження у справі, а тому клопотання судом відхилено.

Відповідач у відзиві №14 від 08.07.2011р.  позов визнає на суму  23 800 грн. Вказує, що він не отримував послуг від позивача по збиранню сої на площі 25 га за договором б/н від 06.10.2009р., не підписував актів виконаних робіт, передбачених п.2.2. цього договору. З огляду на викладене, вважає безпідставним нарахування позивачем пені, процентів річних, інфляційних збитків за несвоєчасне виконання зобов’язань з оплати за договором  б/н від 06.10.2009р.  

У зв’язку із припиненням дії договору № 05-08-10/11 від 05.08.2010р. на момент звернення з позовом до суду, відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення   пені, процентів річних, інфляційних збитків за несвоєчасне виконання зобов’язань з оплати за цим договором.

Справу 20.07.2011р. розглянуто за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про судовий розгляд, що підтверджується повідомленням про вручення йому ухвали суду 15.07.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

  ВСТАНОВИВ:

   06.10.2009р. між сторонами у справі було укладено договір надання послуг б/н, гідно з п.1.1. якого позивач зобов’язався виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сої на площі 25 га замовника з використанням виконавцем своєї техніки.  Відповідно до п.3.2.  даного договору сума договору складає 8 000 грн.

Як визначено п.3.3. договору від 06.10.2009р. відповідач зобов’язався розрахуватися з позивачем готівкою через касу замовника або за заявою виконавця в безготівковому порядку на рахунок останнього в установі банку.

Згідно з п.2.1. договору виконавець по закінченню робіт, які зазначені  у розділі 1, підписує акт прийому-передачі  виконаних робіт.

Пунктом 2.2. передбачено, що документом, що підтверджує виконані роботи є акт виконаних робіт.

На правовідносини, які виникли між сторонами у справі поширюються положення глави 61 «Підряд» ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України саме на замовника покладено обов’язок прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Обов’язок замовника щодо негайного прийняття виконаних робіт після одержання повідомлення підрядника про готовність до передання робіт передбачено також і в ч. 1 ст. 882 ЦК України. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов’язок підрядника виконати певну роботу відповідає обов’язку замовника цю роботу прийняти та оплатити.

За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте позивач у встановленому законом та договором порядку не подав доказів, які б свідчили про складення ним акту виконаних робіт, доказів, які б свідчили про звернення до відповідача з вимогою прийняти роботи за договором б/н від 06.10.2009р. та підписати акт, доказів, які б свідчили про відмову відповідача від підписання акту.  

Відповідач у відзиві №14 від 08.07.2011р. факт виконання позивачем робіт за договором №05-08-10/1 від 06.10.2009р. заперечує.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 8 000 грн. заборгованості за роботи, виконані за договором  №05-08-10/1 від 06.10.2009р.,  відсутні.

05.08.2010р. між сторонами у справі було укладено договір надання послуг № 05-08-10/1, згідно з п.1.1. якого позивач зобов’язався виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сої на площі 25 га замовника з використанням виконавцем своєї техніки.  Відповідно до п.3.2.  даного договору загальна сума договору складає 23 800 грн.

Як визначено п.п.3.3., 3.4. договору № 05-08-10/1 від 05.08.2010р. відповідач зобов’язався розрахуватися з позивачем готівкою через касу замовника або за заявою виконавця в безготівковому порядку на рахунок останнього в установі банку. Строк розрахунків встановлюється до 31 грудня 2010р. та може бути змінений за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.2. передбачено, що документом, що підтверджує виконані роботи є акт виконаних робіт.

На виконання умов договору № 05-08-10/1 від 05.08.2010р. позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 23800 грн., що підтверджується актом про виконання робіт від 30.08.2010р.,  підписаними сторонами і скріпленими печатками.

Відповідач оплату за надані послуги не провів.

Залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 23800 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на те, що відповідач не виконав зобов’язання з оплати, взятого за договором № 05-08-10/1 від 05.08.2010р., не оплатив вартості виконаних на його замовлення робіт у строки, вказані в договорі, позовна вимога про стягнення з нього 23800 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ст. 546, п.1 ст.549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.          

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач не виконав зобов’язання з оплати виконаних позивачем робіт у строки, визначені п. 3.4. договору №05-08-10/1 від 05.08.2010р., з нього на підставі ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України слід стягнути 1536,24 грн. пені за період з 01.01.2011р. по 01.06.2011р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України – 297,34 грн. процентів річних за цей же період, 785,40  грн. збитків, завданих інфляцією, за цей же період.

Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення пені, процентів річних, інфляційних збитків, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов’язань з оплати за договором №05-08-10/1 від 05.08.2010р., у зв’язку з тим, що договір № 05-08-10/11 від 05.08.2010р. на момент звернення з позовом до суду припинив дію, відхилені судом як безпідставні.

За змістом ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, проте відповідач не подав доказів на підтвердження оплати вартості робіт на суму 23800 грн.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 ГПК України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 549, 599, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства науково-дослідного селекційного центра «Соя Полісся» (Любомльський район, с.Вишнів, код ЄДРПОУ 34147572) на користь підприємця ОСОБА_1 (Любомльський район, с.Вишнів, код НОМЕР_1) 23800 грн. заборгованості,  1536 грн. 24 коп. пені, 297 грн. 34 коп. процентів річних, 785 грн. 40 коп. збитків, завданих інфляцією,  а всього 25 418 грн. 98 коп.,  254 грн. 19 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 174 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення  8000 грн. заборгованості  відмовити.

           Суддя                                                    І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

21.07.11