Рішення

від 16.02.2011 по справі 2/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16.02.11                                                                                           Справа № 2/79

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника відповідача Надали І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина”, м. Буськ про стягнення 113806 грн. 30 коп.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина”, м. Буськ про стягнення 113806 грн. 30 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.10.2008 р. призначив розгляд справи на 21.10.2008 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 09.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №2 на виконання ремонту і упорядкування фасаду приміщення Львівської філії АБ “БРР”. Загальна вартість робіт за цим договором визначена у розмірі 384800 грн. Позивач свої зобов'язання по цьому договорі виконав –сплатив 314400 грн. 00 коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо виконання робіт в повному обсязі не виконав. Зокрема, відповідачем виконано роботи лише на суму 192282 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про вартість робіт. Відповідачем на суму 120118 грн. роботи не виконувались, документів, які б підтверджували факт виконання робіт на вказану суму позивачу не подано. В подальшому відповідачем повернуто частину коштів в розмірі 37010 грн. 00 коп. Оскільки для позивача виконання решти робіт втратило інтерес, він звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору підряду та повернення решти коштів в сумі 83108 грн. 00 коп. Проте, відповідачем станом на дату розгляду справи кошти в сумі 83108 грн. 00 коп. не повернуті. У зв'язку з тим, що відповідач не повернув кошти, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 25732 грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 3052 грн. 73 коп., штраф в розмірі 1913 грн. 49 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 113806 грн. 30 коп.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, відповідачем було виконано роботи на суму 192282 грн. 00 коп., до яких у позивача претензій не було. Щодо решти коштів в сумі 120118 грн., як були сплачені позивачем, представник відповідача зазначив, що через виникнення загрози для життя працівників позивача та відповідача, подальші роботи згідно договору підряду №2 відповідачем було призупинено. У зв'язку із зупинкою робіт, позивач повідомив відповідача про розірвання договору підряду. Враховуючи те, що відповідачем було виконано значну частину робіт, він подав на підпис позивачу акт виконаних робіт №2 на суму 83108 грн. 00 коп., решту коштів в розмірі 37010 грн. 00 коп. було повернуто позивачу. Позивачем жодних претензій чи заперечень по акту №2 на суму 83108 грн. 00 коп. висловлено не було. Вказаний акт подавався уповноваженим особам банку для підписання, проте, підписаний зі сторони банку акт виконаних робіт відповідачу не був повернутий. Факт виконання робіт підтверджується також документами на придбання будівельних матеріалів для виконання робіт, письмовими поясненнями працівників відповідача, які виконували ці роботи.  З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є безпідставними.

За клопотанням сторін ухвалою суду строк вирішення спору було продовжено.

Ухвалою суду від 26.02.2009 р. провадження у справі було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Для вирішення експерту були поставлені наступні запитання:

1)          чи були виконані ТзОВ “Галичина” в грудні 2007 року на об'єкті будівництва ЛФ АБ “БРР” за адресою м. Львів, вул. Т.Окуневського, 1 роботи, про які йдеться в акті №2 форми КБ-2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, складеного і підписаного в односторонньому порядку ТзОВ “Галичина”?  

11.03.2010 р. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз направив суду повідомлення від 04.03.2010 р. про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 15.11.2010 р. провадження у справі було поновлено.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

9 липня 2007 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір №2 на виконання ремонту і упорядкування фасаду приміщення Львівської філії АБ “БРР”.

У відповідності до даного договору підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, роботи на фасаді приміщення, що належить замовнику та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Т.Окуневського, 1 (п. 1.1. договору).

Пунктом 10.1. договору підряду №2 від 09.07.2007 р. передбачено, що вартість фасадно-оздоблювальних робіт згідно розрахунків з договірної ціною складає 384800 грн. 00  коп.

Згідно п. 2.2. замовник зобов'язується в 3-денний термін з дня підписання договору перерахувати суму в розмірі 50% від договірної ціни, що становить 192400 грн. 00 коп.

Кінцеві розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються замовником на поточний рахунок підрядника на підставі оформленого акта виконаних робіт протягом 5-ти робочих днів після його підписання (п. 10.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач перерахував 10.07.2007 р . відповідачу 192400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1263 від 10.07.2007 р .

Відповідач виконав роботи на суму 192400 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007 р.

15 жовтня 2007 р. позивач перерахував відповідачу 120000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2145 від 15.10.2007 р .

26 жовтня 2007 р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №973-14, в якій вимагав завершити виконання всіх робіт до 10.11.2007 р.

15.02.2008 р., 28.05.2008 р., 02.06.2008 р. та 10.06.2008 р. відповідач частково повернув позивачу кошти в сумі 37000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями  №1848, 1856, 1860, меморіальним ордером №1.

Листом (клопотанням) від 21.12.2008р. відповідач надав позивачу для підписання акт №2 виконаних підрядних робіт та документи, що підтверджують факт закупівлі матеріальних ресурсів для виконання цих робіт, про що свідчить підпис представника позивача про одержання.

03.02.2011р. відповідачем повторно надано позивачу вимогу щодо підписання акту виконаних робіт №2 за грудень 2007р. або надання письмових зауважень щодо виконаних робіт. Вказана вимога одержана позивачем 03.02.2011р., про що свідчить підпис представника позивача про одержання та відтиск кутового штампу позивача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за  відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В силу приписів ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно п.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 6 ст.882 ЦК України передбачено право замовника відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником чи третьою особою.

Згідно п.1.1.1 договору підряду №2 від 09.07.2007р. замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.8 договору підряду приймання робіт проводиться згідно акту виконаних робіт, що підписується представниками сторін. У випадку наявності у замовника обґрунтованих претензій щодо якості виконаних робіт, підрядник зобов'язаний за власний рахунок усунути ці недоліки. Замовник вправі не приймати виконані роботи до усунення усіх недоліків.

Як встановлено судом, відповідач листом (клопотанням) від 21.12.2008р. надав позивачу для підписання акт №2 виконаних підрядних робіт та документи, що підтверджують факт закупівлі матеріальних ресурсів для виконання цих робіт, про що свідчить підпис представника позивача про одержання.

03.02.2011р. відповідачем повторно надано позивачу вимогу щодо підписання акту виконаних робіт №2 за грудень 2007р. або надання письмових зауважень щодо виконаних робіт. Вказана вимога одержана позивачем 03.02.2011р., про що свідчить підпис представника позивача про одержання та відтиск кутового штампу позивача.

Отже, за змістом вищеназваних норм договору та закону, позивач зобов'язаний прийняти виконані відповідачем роботи або відмовитись від їх прийняття, надавши при цьому мотивовану відмову.

Проте, як встановлено судом, незважаючи на письмові вимоги відповідача, позивач акту виконаних робіт за грудень 2007 року не підписав, письмову відповідь, в якій би вказав мотиви відмови від підписання акту, відповідачу не надав.

Як вже зазначалося судом, ухвалою суду від 26.02.2009 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Для вирішення експерту було поставлено наступне запитання: чи були виконані ТзОВ “Галичина” в грудні 2007 року на об'єкті будівництва ЛФ АБ “БРР” за адресою м. Львів, вул. Т.Окуневського, 1 роботи, про які йдеться в акті №2 форми КБ-2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, складеного і підписаного в односторонньому порядку ТзОВ “Галичина”?  

11.03.2010 р. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз направив суду повідомлення від 04.03.2010 р. про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи. Як зазначено в даному повідомленні, при проведенні огляду на місці знаходження об'єкта в присутності представників позивача і відповідача було встановлено, що первинно будівельно-ремонтні роботи проводились ТОВ „Галичина”, завершувальні будівельні роботи проводились іншою організацією. Документів, що підтверджують виконання цих робіт, не надано. Візуально розмежувати види та об'єми робіт не надається можливим. Сторони зобов'язувались надати суду для проведення експертизи погоджений перелік робіт з наведеними об'ємами, але станом на 04.03.2010р. на адресу інституту додаткових документів не поступало.

Враховуючи викладене, за таких обставин суд оцінює критично подані позивачем докази виконання частини будівельно-ремонтних робіт сторонніми підрядниками. Окрім того, позивачем не подано суду належних доказів оплати позивачем виконаних вказаними особами будівельно-ремонтних робіт.

Отже, враховуючи, що позивач не заявляє будь-яких претензій до відповідача відносно виконаних ним у грудні 2007 року робіт, зокрема, не заперечує їх виконання, обсяг та якість, позивач фактично визнав обсяг та вартість цих робіт.

Слід зазначити, що аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 29.05.2008р. у справі №35/306-07, постанові від 27.11.2007р. у справі № 18/24, постанові від 17.06.2008р. у справі №2/393.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У порушення ст.33 ГПК України позивач не надав будь-яких доказів того, що ним вчинялися дії щодо створення комісії та прийняття робіт, а також не зазначено мотивів відмови від підписання акту виконаних відповідачем робіт за грудень 2007 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема,  з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. На виконання ухвали суду від 26.02.2009 р. відповідачем по справі платіжним дорученням №12276 від 07.07.2009р. сплачено 4 600 грн. за проведення судової експертизи.

Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 837, 853, 875, 882 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.          Стягнути з Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” (м.Львів, вул. Т.Окуневського, 1, код ЄДРПОУ 25244080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичина” (Львівська область, м.Буськ,            вул. Незалежності, 19, код ЄДРПОУ 22341960) 4 600 грн. витрат на проведення судової експертизи.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.