Постанова

від 05.07.2011 по справі 7/224(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/224(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

05.07.11                                                                                           Справа  № 7/224(10)

ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Галушко Н.А.    

                                                                                                            Орищин Г.В.    

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»від 05.04.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2011 р.

у справі № 7/224 (10)

за позовом ТзОВ «Спеціалізована фірма «Регістр», м.Київ

до ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», м.Львів

про стягнення 40 633, 15 грн. основного боргу за договором на ведення системи реєстрів

За участю представників сторін:

від позивача –не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р.

          Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2011 р. у справі № 7/224 (10) (суддя Фартушок Т.Б.) позов про стягнення 40 633, 15 грн. основного боргу за договором на ведення системи реєстрів задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарським судом не встановлено фактичної суми основного боргу; не проведено звірки взаєморозрахунків.

Суд апеляційної інстанції виконав умови ст.98 ГПК України щодо належного повідомлення позивача про час і місце розгляду апеляційної скарги, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ (а.с.31-38) ТзОВ «Спеціалізована фірма «Регістр»зареєстроване за юридичною адресою: 01004, м.Київ, вул.Горького, 5, куди і була направлена ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте остання повернена без вручення поштою з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 та ч.1 ст.64, ст.99 ГПК України в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI).

04.07.2011 р. до Львівського апеляційного господарського суду поступило  чергове клопотання від відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги (вх. № 5487) в зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника через участь представника в судовому засіданні у Вищому господарському суді України, яке відбудеться 05.07.2011 р. о 10 год. 40 хв. (про що долучено ухвалу Вищого господарського суду України від 07.06.2011 р. у справі № 21/140), та подати додаткові докази, які підтверджують позицію апелянта.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, по-перше, через обмеженість строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.102 ГПК України; по-друге, воно не містить посилання на такий додатковий доказ і відповідно в ньому не зазначаються конкретні обставини, які можуть бути встановлені цим доказом., а акт звірки взаєморозрахунків не є первиниим документом, а лише використовується в бухгалтерії для спрощення взаєморозрахунків.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.08.2006 р. між ТзОВ «Спеціалізована фірма «Регістр»(реєстратор за договором, позивач у справі) та ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»(емітент за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 5/231/2006-ЮР на ведення системи реєстрів (далі - договір) (а.с.6-8), за яким реєстратор зобов'язується надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а емітент - здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до п.2.4.12 договору емітент зобов'язаний оплачувати послуги реєстратора згідно з тарифами на умовах та у строки, визначені цим договором.

Згідно з п.4.3 договору оплата за послуги здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок реєстратора до 10 числа наступного за звітним місяця на підставі рахунку й акту виконаних робіт, які надаються реєстратором емітенту щомісячно.

Також 29.12.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до п.1 якої емітент та реєстратор на виконання вимог чинного законодавства цим правочином установлюють порядок, процедуру та умови передачі реєстру власників іменних цінних парерів, який був переданий 14.07.2008 р. без оформлення додаткової угоди.

Відповідно до п.2.4 додаткової угоди емітент компенсує реєстратору всі витрати по збереженню документів, обумовлених п.2.1.1 договору, з попередньою оплатою та за фактом додаткових витрат, які можуть виникнути під час зберігання зазначених документів (а.с.11-12).

Пунктом 4.1 додаткової угоди до договору передбачено, що вартість послуг по збереженню архіву становить 36 907, 2 грн.

Відповідно до ч.2 п.5.1 додаткової угоди до договору передача реєстру власників іменних цінних паперів оформляється актом прийому-передачі документів, що зберігалися реєстратором.

Згідно з п.п.4.2.1, 4.2.3 додаткової угоди до договору оплата за упорядкування документів архіву та за весь період зберігання в сумі 36 907, 2 грн. здійснюється на розрахунковий рахунок реєстратора, розмір оплати не змінюється протягом дії додаткової угоди.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2011 р. у справі № 7/224 (10) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Так, 29.12.2009 р. позивачем виставлено відповідачу 2 рахунки: № 55 за послуги по веденню реєстру акціонерів ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»та збереження документів системи реєстру з 01.05.2008 р.-14.07.2008 р. на суму 3 725, 95 грн. (а.с.10) і № 56 за послуги по зберіганню документів архіву емітента на суму 36 907, 2 грн., які були підставою для внесення змін до системи реєстру, відповідно до додаткової угоди до договору (а.с.13).

          Зокрема, факт виконаних робіт, передбачених договором, на суму 3 725, 95 грн. підтверджується відповідним актом (а.с.9).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У матеріалах справи відсутні докази погашення ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»заборгованості повністю в обумовлені договором і додатковою угодою до нього строки, відповідач не спростував як помилковості її нарахування, так і документально її відсутність під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про сплату боргу. Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов”язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Покликання апелянта на обов”язковість складання акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами у справі судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки такий акт є документом бухгалтерської звітності, який виконує допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах і підлягає оцінці та перевірці судом нарівні з іншими документами по справі відповідно до ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 40 633, 15 грн. основного боргу є обгрунтованою, яка підставно задоволена господарським судом.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2011 р. у справі № 7/224 (10) залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»- без задоволення.

          2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                         Н.А.Галушко     

Суддя                                                                                                      Г.В.Орищин