Ухвала

від 25.03.2008 по справі 22-а-3324/2008

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуюча у I інстанції: Соломка Л

Головуюча у I інстанції: Соломка Л.І.                                                                                              Справа № 22-а-3324/08

Господарський

суд Волинської області                                    

                                                    ряд. стат. звіту № 36           

№

9/64-2А

Суддя-доповідач:

Онишкевич Т.В.                                                    

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2008 року                                                                           

м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного

суду в складі :

головуючого-судді -                                             Онишкевича

Т.В.,

суддів -                                                                  Улицького

В.З., Багрія В.М.,

при секретарі -                                                     Гідеї

К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької

об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду

Волинської області від 31.10.2007 року у справі № 9/64-2А за позовом державного

підприємства  “Луцький комбінат

хлібопродуктів № 2” до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -  

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство “Луцький комбінат хлібопродуктів №

2” (далі - ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів № 2”) звернулося до суду з

адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним податкове

повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі -

Луцька ОДПІ) № 0000842301/0 від 20 червня 2007 року, яким позивачу на підставі

акту перевірки № 17/02270/2301/953065 від 08.06.2007 року  було визначено суму податкового зобов'язання

з податку на додану вартість у сумі 28 288,5 грн. за штрафними (фінансовими)

санкціями.

Оскаржуваною постановою господарського суду Волинської

області від 31.10.2007 року у справі № 9/64-2А позов було задоволено частково,

визнано нечинним  податкове

повідомлення-рішення Луцької ОДПІ  від

20.06.2007 року № 0000842301/0 у частині нарахування штрафних санкцій у сумі 27

684,50 грн., а у задоволенні решти позовних вимог ДП “Луцький комбінат

хлібопродуктів № 2” було відмовлено.

Луцька ОДПІ у поданій апеляційній скарзі просить

зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні

позову. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що між ДП “Укррезерв”

та ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” 19.08.2005 року було укладено

договір комісії № 1474 та додаткову угоду до вказаного договору  від 23.08.2005 року. Відповідно до цього

договору позивач брав на себе зобов'язання реалізувати переданий ДП “Укррезерв”

цукор-пісок у кількості 780 т за ціною 2980 грн. за тону з ПДВ. На виконання

цього договору ДП “Укррезерв” відпустило ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №

2” цукор-пісок із включенням цієї операції до податкового кредиту та

відображенням у податковій декларації з ПДВ за вересень 2005 року. Отриманий

цукор позивачем було реалізовано у серпні-вересні 2005 року, ПДВ включено до

податкових зобов'язань та відображено у податкових деклараціях з ПДВ за серпень

та вересень 2005 року. При цьому отриману комісійну винагороду позивачем відображено

по податковому обліку записом у реєстрі виданих податкових накладних за січень

2006 року і виписано податкову накладну 

від 30.01.2006 року № 48, а податок на додану вартість  у сумі 11 622 грн. включено до податкових

зобов'язань з ПДВ у січні 2006 року. При цьому, на переконання апелянта,

позивачем у порушення п. 4.7. ст. 4 та пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України

“Про податок на додану вартість” було занижено податкові зобов'язання із

податку на додану вартість  за серпень

2005 року на 1 208 грн. та вересень 2005 року на 10 414 грн. і завищено їх у

січні 2006 року на 11 622 грн. Одночасно апелянт звертає увагу на те, що

додаткова угода № 3 між ДП “Укррезерв” та ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №

2” не була надана працівникам Луцької ОДПІ під час перевірки, а дані

бухгалтерського обліку підприємства свідчать про отримання за договором комісії

комісійної винагороди.

Представник апелянта на виклик апеляційного суду не

прибув, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому

розгляду справи.

Представник ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів № 2”

вимоги апелянта заперечив, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення а

постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає її законною та

обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності,

колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої

інстанції виходив із того, що згідно із положеннями додаткових угод № 2 від

30.08.2005 року та № 3 від 31.08.2005 року між ДП “Укррезерв” та ДП “Луцький

комбінат хлібопродуктів № 2” до договору комісії від 19.08.2005 року № 1474

контрагентами було погоджено перехід із правовідносин на умовах комісійної

торгівлі до правовідносин на умовах купівлі-продажу, що не суперечить вимогам

ст.ст. 626, 627, 651, 653 ЦК України та було відображено у бухгалтерському

обліку позивача, однак не взято до уваги відповідачем, оскільки не було

здійснено зустрічної перевірки ДП “Укррезерв”.

Відповідно до п. 16 наказу ДПА України N 165 від

30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997

року за N 233/2037 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її

заповнення” у разі передачі товарів у межах договорів комісії  чи інших цивільно-правових договорів, які не

передбачають передачі права власності на такі товари іншій особі й уповноважують

таку особу (далі - комісіонер) здійснювати поставку товарів від імені та за

дорученням іншої особи (далі - комітент), податкова накладна в момент передачі

таких товарів не складається. Дата виписки податкової накладної у комітента

визначається, виходячи з дати перерахування коштів на користь комітента або

надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Комісіонер при поставці товарів, одержаних на умовах комісії та інших умов,

зазначених вище, виписує податкову накладну в міру поставки таких товарів у

загальному порядку.

Разом із тим податкові накладні були виписані комітентом

30.08.05. та 09.09.05., як при купівлі-прожажу товарів, відсутні акти виконаних

робіт та звіт комісіонера про виконання договору, наявність яких передбачена п.

4 та п. 2.8 договору від 19.08.2005 року № 1474. Твердження Луцької ОДПІ про

отримання позивачем комісійної винагороди спростовується тим, що додатковою

угодою № 3 від 31.08.2005 року було передбачено надання покупцеві торгівельної

знижки (п. 4 додаткової угоди від 31.08.2005 року (а.с.17)

На підставі наведеного судом першої інстанції було

зроблено висновок про неправомірність нарахування відповідачем штрафних санкцій

у сумі 27 684,50 грн.

Разом із тим, судом було зроблено висновок про те, що

штрафні санкції на суму 604 грн. за допущені позивачем у серпні 2005 року під

час часткового виконання договору комісії від 19.08.2005 року № 1474 порушення

до внесення 31.08.2005 року до нього змін було нараховано відповідачем

правомірно, а тому у цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів

погоджується та вважає їх правильними, виходячи з таких міркувань.

Як

вбачається із положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади

та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Окрім

того, згідно із положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано,

тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення

(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; з дотриманням принципу

рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Як

безспірно встановлено у ході судового розгляду, між ДП “Укррезерв” та ДП

“Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” 19.08.2005 року було укладено договір

комісії   № 1474, додаткову угоду до

вказаного договору  від 23.08.2005 року

та додаткову угоду  № 2 від 30.08.2005

року до цього ж договору, з яких вбачається, що комітент ДП “Укррезерв” доручав

комісіонерові ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” за винагороду

забезпечити реалізацію переданого цукру-піску. Отриманий цукор позивачем було

реалізовано у серпні-вересні 2005 року,

Пунктом.

2.8. договору комісії № 1474 від 19.08.2005 року було передбачено після

закінчення терміну дії договору подання комісіонером комітентові звіту про

виконання цього договору

Пункт

4.1. цього договору передбачав складання акту виконаних робіт, а пункт   4.2. - виплату комісіонеру винагороди у

розмірі 3% від вартості реалізованого останнім цукру шляхом залишення ним у

себе передбаченої договором суми коштів.

Відповідно

до п. 4.7 Закону України “Про податок на додану вартість”  у випадках коли платник податку здійснює

діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії  чи інших цивільно-правових договорів, що

уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку

товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання

права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих

товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення

податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими

пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту

комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки

останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою

збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших

видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Разом

із тим, відповідно до наявної у матеріалах справи копії додаткової угоди № 3 до

договору комісії № 1474 від 19.08.2005 року (а.с. 17) ДП “Укррезерв” та ДП

“Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” домовилися про те, що договір комісії №

1474 про реалізацію цукру від 19.08.2005 року слід вважати договором реалізації

цукру, а назви сторін у договорі змінити з “комітент” та “комісіонер” на

“продавець” та “покупець”. При цьому пунктом 2.9. було передбачено перехід

права власності на цукор, проданий покупцю, з часу його отримання, а пунктом

4.2. договору передбачено надання продавцем покупцю торгівельної знижки у

розмірі 3 % від вартості реалізованого цукру шляхом її вирахування із сум, що

підлягають перерахуванню продавцю.

Пунктом

16 наказу ДПА України N 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві

юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037 “Про затвердження форми

податкової накладної та порядку її заповнення” передбачено, що у разі передачі

товарів у межах договорів комісії  чи

інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності

на такі товари іншій особі й уповноважують таку особу (далі - комісіонер)

здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі -

комітент), податкова накладна в момент передачі таких товарів не

складається. 

У ході

судового розгляду було встановлено складення комітентом ДП “Укррезерв”

30.08.2005 року та 09.09.2005 року податкових накладних, що є характерним для

договору купівлі-продажу товарів.

Крім

того, у ході проведення перевірки Луцькою ОДПІ не було зафіксовано наявності

актів виконаних робіт та звіту комісіонера про виконання договору,  передбачених п. 4 та п. 2.8 договору від

19.08.2005 року № 1474.

На

підставі наведеного колегія суддів приходить до переконання, що укладений між

ДП “Укррезерв” та ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” договір комісії від

19.08.2005 року № 1474  у подальшому

після укладення між ними додаткової угоди № 3 до договору комісії № 1474 від

19.08.2005 року набув всіх необхідних ознак договору купівлі-продажу, що не

було належним чином враховано Луцькою ОДПІ при прийнятті оспорюваного

податкового повідомлення-рішення.

На

підставі наведеного колегія суддів погоджується із твердженням суду першої

інстанції про те, що висновки Луцької ОДПІ про отримання ДП “Луцький комбінат

хлібопродуктів № 2” комісійної винагороди у сумі 69 732 грн. не відповідають

фактичним обставинам справи.

Покликання

апелянта на той факт, що додаткова угода № 3 між ДП “Укррезерв” та ДП “Луцький

комбінат хлібопродуктів № 2” не була надана працівникам Луцької ОДПІ під час

перевірки, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки акт

перевірки № 17/02270/2301/953065 від 08.06.2007 року не було пред'явлено для

ознайомлення та підписання особисто керівництву позивача після його складення і

він не містить застереження про те, що інших документів, які б свідчили про

діяльність підприємства за період, який перевірявся, на підприємстві немає, а

доказів фальсифікації такого договору відповідачем суду надано не було.

З

огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що при вирішення

даного спору суд першої інстанції повно встановив обставини справи та вирішив

позовні вимоги з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому

апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.ст.

195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової

інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської

області від 31.10.2007 року у справі № 9/64-2А за позовом державного

підприємства “Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” до Луцької об'єднаної державної

податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -

без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та

може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного

місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної

інстанції.  

Головуючий                                                  

Т.В.Онишкевич

                  Судді                                                             

В.З.Улицький

        В.М.Багрій