Постанова

від 03.06.2008 по справі 15/830-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/830-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 червня 2008 р.                                                                                    № 15/830-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Мамонтової О.М., Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на  ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року

у справі№ 15/830-б  

за заявою Приватного підприємства "Ібєріс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ідея-2002"

про Банкрутство

від заявника касаційної скарги

Куракін Ю. В. дов. від  19.09.2006 року за № 12206/9/10-009

від заявника

не з'явився

від боржника

Топчія С. М. дов. від 05.03.2007 року

                                      В С Т А Н О В И В  :

          Постановою господарського суду м. Києва від 06.11.2007 року (суддя М. Г. Хоменко) у справі № 15/830-6 за заявою Приватного підприємства "Ібєріс" про банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідея-2002" (далі - боржник, ТОВ "Ідея-2002") визнано ТОВ "Ідея-2002" банкрутом; Приватне підприємство "Ібєріс" визнано кредитором по відношенню до банкрута з майновими вимогами на суму 16 203, 00 грн., у справі № 15/830-6 відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Нестеренка Сергія Сергійовича; ліквідатора зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; надати суду докази такої публікації; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання усіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав з 06.11.2007 року; припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 06.11.2007 року; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 06.11.2007 року: скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута; ліквідатора зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до у строк до 06.11.2008 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції від 06.11.2007 року та направити справу № 15/830-б про банкрутство ТОВ "Ідея-2002" на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року (судді: О. В. Вербицька, Л. Л. Гарник, Т. С. Розваляєва) Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на підставі статті 91 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що вона не є стороною по справі, а тому не має права на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, інспекція звернулась до Вищого господарського суду України, в якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема, статей 1, 4-2, 43, 91  Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на  ухвалу  Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року  до провадження та призначено касаційну скаргу до розгляду

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Відповідно ст. 12 Закону України “Про судоустрій України ”, учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.           

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 106 ГПК України встноновлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати як сторони, так й інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі  України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          В ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  визначено хто саме може відноситись до учасників судового провадження, а саме зазначено, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Згідно з статтею 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, надається сторонам у справі та прокурору, які звертаються до апеляційної інстанції відповідно з апеляційною скаргою або апеляційним поданням.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду міста Києва від 06.11.2007 року ТОВ "Ідея-2002" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нестеренка С. С. та зобов'язано останнього письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів та  надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

         На виконання вищезазначеної постанови суду першої інстанції ліквідатор подав  до офіційного друкованого органу, яким відповідно до  ст. 1 вищевказаного закону являється -  газета  "Голос  України" оголошення про визнання боржника ТОВ  "Ідея-2002" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури для виявлення всіх можливих кредиторів у яких наявні вимоги до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідея-2002".

         Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, заявник апеляційної скарги –ДПІ у Печерському районі м. Києва не довів ні суду апеляційної, ні суду касаційної інстанції, що  набув статусу учасника справи про банкрутство, так як не довів, що звертався з грошовими вимогами до боржника, тому він не отримав прав на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, судом апеляційної інстанції було правильно відмовлено у прийнятті апеляційної скарги інспекції на постанову суду першої інстанції від 06.11.2007 року на підставі статті 91 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що вона не є стороною у справі, а тому не має права на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги від 01.04.2008 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що інспекція не позбавлена права на оскарження постанови суду першої інстанції в касаційному порядку відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року залишити без змін.

          3.  Матеріали справи направити до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                      О. Є. Короткевич

Судді                                                                                        О. М. Мамонтова

       М. І. Хандурін