Постанова

від 06.10.2006 по справі 11/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

06 жовтня 2006 р.                                                             Справа  № 11/135

За позовом  Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою  відповідальністю „Велт”, м. Ужгород

про стягнення 909 грн.

Суддя   Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача: - не з'явився.

від відповідача:  - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 909 грн. економічних санкцій, застосованих до нього згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 01.03.2006  № 13 за порушення порядку формування цін на цукор.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що всупереч вимогам розпорядження голови Закарпатської обласної держадміністрації від 01.08.2005 № 446 „Про державне регулювання цін на цукор”, яким встановлено граничні торговельні надбавки на цукор на рівні  не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості),  реалізація цукру здійснювалась за завищеними цінами із застосування торговельних надбавок в розмірі від 16,7 до 21,7 відсотків. Внаслідок реалізації 2825 кг цукру за завищеними цінами сума додатково одержаної виручки за період з 03.12.2005 по 27.02.2006 склала 302,50 грн.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у ньому. Зокрема, посилається на те, що при розрахунку торговельної надбавки на цукор він користувався листом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України № 27-22/134 від 12.11.1993 „Про порядок застосування статей 1 і 2 Указу Президента України „Про заходи щодо стримування темпів зростання цін”, у пункту 2.4 якого зазначено, що понад  рівень торгівельної надбавки включаються транспортні витрати від станції виготовлювача до станції першого покупця, а також транспортні витрати у випадках вивезення покупцями товару автомобільним транспортом безпосередньо зі складу виготовлювача, за винятком внутріміських перевезень, а також листом Міністерства економіки України № 27-22/145 від 25.11.1993 „Про формування торговельних надбавок”, де вказано, що транспортні витрати від виготовлювача до першого покупця включаються понад рівень торгівельної надбавки.

          Позивач у письмовому поясненні від 04.07.2006 № 03-05/357 зазначає, що згідно Національного стандарту України „Роздрібної та оптової торгівлі”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 08.06.2005 № 130, торгівельна надбавка –є різниця між ціною продажу та ціною закупівлі товару, яка забезпечує продавцю покриття витрат обігу з продажу даного товару та одержання прибутку. В свою чергу, згідно даного Стандарту витрати обігу – є втрати живої та матеріалізованої праці у грошовій формі у сфері оптової та роздрібної торгівлі, які виникають у процесі доведення товарів від виробника до споживача.

          Згідно п. 5 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 22.05.2002 № 145, до складу поточних витрат підприємства торгівлі входять витрати обігу –представлені в грошовій формі витрати підприємства на здійснення процесу реалізації товарів, які складають за своєю сутністю собівартість послуг з доведення товарів від виробника до споживача та пов'язаних із зміною форм власності. До складу витрати обігу включають операційні витрати, транспортно-торгівельні надбавки.

          Крім того, головне управління економіки Закарпатської облдержадміністрації листом від 13.03.2006 № 05/064 повідомило, що відшкодування транспортних витрат, пов'язаних з доставкою цукру в торгівельну мережу, здійснюється за рахунок торгівельної надбавки.

          Відповідач, придбавши цукор від підприємства-виробника мав право до його ціни застосувати тільки торгівельну надбавку не вище 15 відсотків, згідно розпорядження голови ОДА від 01.08.2005 № 446 „Про державне регулювання цін на цукор”.

          У судовому засіданні оголошувались перерви з 11.06.06 до 05.07.06, 18.07.06 та до 11 годин 06.10.06.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані в ній докази,  заслухавши пояснення уповноважених представників сторін у попередніх судових засіданнях,

                                                  СУД ВСТАНОВИВ:

          Статтею 6 Закону України „Про ціни і ціноутворення” (далі Закон) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксові та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до статті 8 Закону державне регулювання  цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно зі статтею 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи,  які затверджуються  відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 „По встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” обласні державні адміністрації  регулюють (встановлюють) граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на цукор.

Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 01.08.2005 № 446 „Про державне регулювання цін на цукор” встановлено для підприємств усіх форм власності граничну торговельну надбавку до оптової ціни виробника (митної вартості) на цукор у розмірі 15 відсотків.

Статтею 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, встановлено, що державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.1).

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Держінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування,  встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Держінспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, відповідно до покладених на неї завдань, провела перевірку дотримання  дисципліни цін на цукор відповідно до вимог розпорядження голови облдержадміністрації від 01.08.2005 № 446  у ТзОВ „Велт”, м. Ужгород.

За результатами перевірки складено акт від 27.02.2006 в якому зазначено, що ТзОВ „Велт” порушено вимоги розпорядження голови ОДА від 01.08.2005                 № 446, яким встановлено граничні торговельні надбавки на цукор на рівні не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості), реалізувавши цукор за завищеними цінами з застосуванням торговельних надбавок в розмірі від 16,7 до 21,7 відсотків.

Зокрема, згідно накладної № 210 від 03.12.2005 товариством придбано від ТзОВ „Дюк ЛТД”, м. Тернопіль цукор-пісок в мішках загальною вагою 4 т. за оптово-відпускною ціною 3  грн./кг.

Відповідно до накладних реалізації цукру оптовим покупцям ціна сформована на рівні 3,35; 3,40; 3,45; 3,50 та 3,55 грн./кг. Рівень торгнадбавок в даному випадку коливається від 11,7 до 18,3%.

Згідно накладної № 88 від 08.02.2006 товариством реалізовано цукор                   ПП Нірода А.І. загальною вагою 1250 кг за сформованою ціною 3,50 грн./кг. Рівень торг надбавки складає 16,7%.

Реалізація цукру в роздріб через магазин здійснювалась за сформованою роздрібною ціною 3,65грн. Рівень торгнадбавки становить 21,7%. Правильно розрахована ціна   з урахуванням граничного рівня торгнадбавки складає                    3,45 грн.

В результаті реалізації 2825 кг цукру за завищеними цінами ТзОВ „”Велт” одержало додаткової виручки на загальну суму 302,50 грн. за період з 03.12.2005 по 27.02.2006.

На підставі зазначеного акту Державна інспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, керуючись ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” прийняла рішення від 01.03.2006 № 13 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вилучила у ТзОВ „Велт”, м. Ужгород 909 грн., з яких 303 грн. додатково одержана виручка і 606 грн. штраф (двократний розмір необгрунтовано одержаної виручки).

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Позивач, застосовуючи до відповідача економічні санкції, обгрунтовано виходив з того, що до  торгівельної  надбавки входять і транспортні витрати.

Згідно  Національного стандарту України „Роздрібної та оптової торгівлі”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 08.06.2005 № 130, торгівельна надбавка є різниця між ціною продажу та ціною закупівлі товару, яка забезпечує продавцю покриття витрат обігу з продажу даного товару та одержання прибутку.

Витрати обігу –є витрати живої та матеріалізованої праці у грошовій формі у сфері оптової та роздрібної торгівлі, які виникають у процесі доведення товарів від виробника до споживача.

У пункті 5 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 № 145, зазначено, що до складу поточних витрат підприємства торгівлі входять витрати обігу –представлені в грошовій формі витрати підприємства на здійснення процесу реалізації товарів, які складають за своєю суттю собівартість послуг з доведення товарів  від виробника до споживача та пов'язані із зміною форм власності.

До складу витрат обігу включають операційні витрати транспортно-заготівельні витрати, що припадають на реалізовані товари (продукцію власного виробництва  підприємств громадського харчування), та відсотки за кредит, що відносяться до витрат фінансової діяльності.

Головне управління економіки Закарпатської облдержадміністрації листом від 13.03.2006 № 05/064 повідомило позивача на його запит, що відшкодування транспортних витрат, пов'язаних з доставкою  цукру в торгівельну мережу, здійснюється за рахунок торгівельної надбавки.

Проаналізувавши нормативні матеріали, які регулюють спірне питання, дослідивши докази подані позивачем, суд приходить до висновку, що граничний характер торговельної надбавки виключає можливість перевищення установленого рівня цінового відхилення, а відтак передбачає включення усіх  необхідних витрат у структуру такої надбавки.

Суд не приймає до уваги, посилання відповідача на листи Міністерства економіки та Міністерства фінансів України № 27-22/134 від 12.11.93 та Міністерства економіки України № 27-22/145 від 25.11.93, оскільки вони втратили чинність, як і Указ Президента України від 03.11.1993 „Про заходи щодо стримування темпів зростання цін” на  використання  якого вони приймались (Указ Президента України „Про визнання такими, що втратили чинність деяких Указів Президента України”   від 17.11.1994 № 680/94).

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Держінспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 01.03.2006 № 13 про застосування економічних  санкцій за порушення державної дисципліни цін до ТзОВ „Велт”,                 м. Ужгород ґрунтується на законі,   тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача 909 грн. економічних санкцій підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 186, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України,

    СУД ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов задоволити повністю.

2.  Стягнути  з товариства з обмеженою відповідальністю „Велт” (м. Ужгород,

     вул. Швабська, 61, код 30459045):

а) у дохід державного бюджету, код 23030300, одержувач –державний бюджет м. Ужгорода, ідентифікаційний код –22108040, банк одержувача –УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31115106600002 –303 грн.;

б) у дохід державного бюджету, код 23030300, одержувач –державний бюджет м. Ужгорода, ідентифікаційний код –22108040, банк одержувача –УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31115106600002 штраф у розмірі 606 грн.

3. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                  Л.М.Якимчук