Постанова

від 12.02.2008 по справі 4557-17/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4557-17/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2008 р.                                                                                 Справа №4557-17/141

час прийняття  10 год. 00 хв.

м. Полтава

        за позовом  Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру, м.Полтава

до  Державної податкової  інспекції у м.Полтаві, м.Полтава

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Український державний  центр радіочастот" в особі Полтавської філії центру "Укрчастотнагляд", м.Полтава

про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0000442302/0 від 29.12.2006р.

Суддя  Ю.О. Коршенко

        секретар     Н.С. Кобець

Представники:

від позивача:  Гребеля В.В. - директор, посвідчення №79 від 14.11.2002р.                Ландар С.Є. дов. № №108/01-20 від 28.01.2008р.

від відповідача:  Різніченко Л.Л. дов. №27/9/10-124 від 08.01.2008р.            Біленко Н.О. дов. №9/10-122 від 15.01.2008р.

                             Орлова М.Є. дов. №1032/9/10-122  від 28.01.2008р.

від третьої особи Лук"янець І.Г. адвокат, ордер №649 від 31.01.2008р.

Суть спору: Розглядається позов  Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру до Державної податкової  інспекції у м.Полтаві; третя особа, без  самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Український державний  центр радіочастот" в особі Полтавської філії центру "Укрчастотнагляд" про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0000442302/0 від 29.12.2006р.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає, посилаючись на  відсутність підстав для нарахування  збору   за використання радіочастотного ресурсу України.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. У відзиві  ДПІ у м.Полтаві посилається на існування у  Полтавського  ОРТПЦ  Ліцензії у період з 0110.2004р. по 30.09.2006р., на право користування радіочастотним ресурсом України та визначає підприємство, як платника збору за користування радіочастотами.

Ухвалою від 08.11.2007р. судом, за клопотанням  Державної податкової інспекції у м.Полтаві та відповідно до ст. 53 КАС України, було залучено третю особу, без самостійних вимог на предмет  спору,  на стороні відповідача -  державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Полтавської філії центру "Укрчастотнагляд".

Розглянувши матеріали  справи заслухавши представників сторін, суд, встановив:

На підставі направлення від 06.11.2006р. №798 та від 04.12.2006р. №899 ДПІ  у м.Полтаві  було проведено виїзну планову перевірку Полтавського ОРТПЦ з питань дотримання димог  податкового, валютного та іншого законодавства за період  з 01.10.2004р. по 30.09.2006р.  

Під час проведення перевірки  податковим органом було  виявлено порушення ст. 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" та  Постанови КМУ від 31.01.2001р. №77 "Про  ставки щомісячних  зборів за використання радіочастотного ресурсу  України" та відповідно  складено  Акт  від 22.12.2006р. №815/23-6/01187779.

В Акті  перевірки податковий орган посилається на те, що  технологічний процес  надання послуг технічними засобами по розповсюдженню телерадіопрограм передбачає використання радіочастот, без якого неможливо виконати замовлення телерадіоорганізацій на розповсюдження їх програмної продукції.

Для надання послуг по розповсюдженню телерадіопрограм, згідно заключених із контрагентами договорів у своємо виробничому процесі протягом періоду що перевіряється, підприємство використовувало передавачі, які працювали на різних частотах, забезпечували розповсюдження телерадіопрограм на території Полтавської та Харківської областей.

З метою дослідження питання необхідності нарахування та спонукання підприємства нараховувати та сплачувати збір за використання  радіочастотного ресурсу України за період  з 01.10.2004р. по 30.09.2006р. ДПІ у м.Полтаві були направлені листи до:  Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Національної комісії з питань регулювання зв"язку України,  Полтавської та Харківської філії центру "Укрчастотнагляд", Полтавського ОРТПЦ,  Українського Держапвного Уентру радіочастот, Керівнику Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення. З відповідей вказаних підприємств податковий орган зробив висновок про те, що  Полтавський РТПЦ, є суб"єктом господарювання, який користується радіочастотними ресурсами для розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних чи орендованих радіоелектронних засобів, і, відповідно є  платником даного збору.

Згідно інформації, наданої Українським державним центром рідіочастот, на 13.10.2006р. ПОРПЦ  з 71 телерадіомовних передавачів на підставі відповідних дозволів експлуатується 26 телевізійних та 2 радіомовні  передавачі для надання послуг телебачення і радіомовлення, в тому числі  і на території Харківської області.

Крім того, ПОРПЦ використовує радіорелейні лінії, в т.ч. радіорелейні прольоти.

Враховуючи  результати перевірки податковий орган нарахував  ПОРТПЦ,  за період з 01.10.2004р. по 30.09.2006р., борги і штрафні санкції за користування  частотними ресурсами:

- телебачення борг 370560,00 грн., штраф - 185280,00 грн;

- радіомовлення борг 9 064,80 грн., штраф 4 532,40 грн.;

- радіорелейний зв"язок борг 11 047,70 грн., штраф 5523,85 грн.

На підставі Акту перевірки  ДПІ у м.Полтаві було винесено податкове повідомленн-рішення  від 29.12.2006р. №0000442302/0 про  стягнення  390672,51 грн.  основного платежу та 194532,87 грн. штрафних санкцій.

В Акті перевірки  та  у запереченнях на позовну заяву податковий орган, посилається на ст.24 Закону України "Про радіочастотний рерурс України", в якій визначено, що  використання радіочастотного ресурсу в  Україні здійснюється на  платній основі, а збір  за його використання справляється  з метою формування джерела коштів на  фінансування заходів  щодо ефективного його використання, та ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" відповідно до якої  збір  за використання  радіочастотного ресурсу включений до системи оподаткування  як загальнодержавний збір.

Суд з позицією  ДПІ у м.Полтаві погодитися не  може, виходячи з наступного:

Суб"єкти господарювання, які мають намір відповідно до Закону України "Про телекомікації" здійснювати діяльність  на підставі ліцензії на вид діяльності, отримують  вказану ліцензію одночасно з  ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до Ліцензійних умов на право користування радіочастотним ресурсом України -  суб"єкти господарювання які використовують радіочастотний ресурс України для надання телекомунікаційних послуг, мають право здійснювати свою діяльність тільки  за наявності ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та відповідних дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Закон України "Про радіочастотний ресурс України " поняття ліцензії визначає як -

документ,   який   засвідчує   право  суб'єкта  господарювання користування радіочастотним ресурсом України протягом  визначеного терміну  в  конкретних регіонах та в межах певних смуг,  номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Ліцензії  на  користування радіочастотним ресурсом України видаються Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення (НКРЗ) суб'єктам   господарювання,   які   користуються радіочастотним  ресурсом  України  для  надання телекомунікаційних послуг.

НКРЗ   видає   ліцензії   на  користування  радіочастотним ресурсом України одночасно з видачею ліцензії на вид діяльності  у сфері  телекомунікацій,  що передбачає користування радіочастотним ресурсом України.

У ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України зазначаються  смуги  радіочастот  для   здійснення   операторської діяльності,   перелік  регіонів,  де  передбачається  користування радіочастотним  ресурсом  України,  терміни  початку  і   освоєння радіочастотного ресурсу України та вид радіотехнології,  який буде застосовуватися.

Порядок  використання  радіочастотного ресурсу України для потреб  телерадіомовлення  визначається  Законом України "Про радіочастотний ресурс України",   "Про  телебачення  і  радіомовлення",  "Про Національну  раду  України  з питань телебачення і  радіомовлення".

Національна  рада  України   з   питань   телебачення   та радіомовлення    визначає    відповідно до   законодавства   про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення.

Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р. п.467 визначено, що  послуги ефірного телерадіомовлення надаються споживачам (телеорганізаціям) на підставі договору та за наявності Ліцензії Національної ради  з питань телебачення та радіомовлення. Для трансляції програм, створених на виконання  державного замовлення, оператором і державним замовником оформляється державний контракт.

Відповідно до вищевикладеного та  наданих   позивачем та відповідачем доказів по справі  судом встановлено, що  Полтавський ОРТПЦ не є  користувачем радіочастотного ресурсу .

11.10.2005р. позивач одержав Ліцензію №222691 НКРЗ на надання каналів електрозв"язку.

Надані  позивачем листи  від 25.01.2006р., 07.03.2006р., 06.10.2006р. Національної комісії з питань регулювання зв"язку України  свідчать про затримку видачі Ліцензії  на користування частотним ресурсом на канали електрозв"язку  (радіорелейний зв"язок). Ліцензію підприємство отримало 08.12.2006р.  та тільки на частину каналів -  в діапазоні 8 ГГц.

В ході судового засідання судом досліджені докази по справі та встановлено, що  позивачем оспорена наявність  у нього в період з 01.10.2004р. по 30.09.2006р.  Ліцензії  на користування частотним ресурсом на канали електрозв"язку, відповідач  не надав суду такої ліцензії, чим не  довів факту  користування  позивачем радіочастотами. ДПІ не мало законних підстав для нарахування боргу та штрафних санкцій, оскільки позивач не повинен сплачувати зазначених у  спірному ршенні платежів

Жодних інших обґрунтувань своїх заперечень в частині правомірності винесення податковго повідомлення-рішення Відповідачем надано не було, а тому суд вважає, що таке донарахування та застосування штрафної санкції було вчинено неправомірно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення є необґрунтованими.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  94,158-163  та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві  від 29.12.2006р. №0000442302/0 про  стягнення  390672,51 грн.  основного платежу та 194532,87 грн. штрафних санкцій.

3. Стягнути з  Державного бюджету України  на користь  Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру  (36011, м.Полтава, проспект Першотравневий, 26-А, р/р 26008171496001 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код 01187779)  витрати по сплаті судового збору  у розмірі  3,40 грн.

Видати за заявою сторони  виконавчий документ з набранням постановою законної сили.   

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                        Ю.О. Коршенко