Рішення

від 22.08.2006 по справі 20/67-12/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/67-12/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  20/67-12/225

22.08.06

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Албат»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровіт ЛТД»

Про                              стягнення 628 704, 45 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача         Степаненко О.А. –п/к (дов. від 28.12.05 р.)

Від відповідача     не з'явився

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення 187 148 грн. заборгованості, 31 815, 16 грн. інфляційних витрат, 400 742, 8 грн. пені, 8 998, 49 грн. 3% річних за неналежне виконання зобов'язання за договором №21/10 від 30.10.03 р.

Рішенням суду від 21.01.06 р. позовні вимоги задоволено, про що 07.02.06 р. видано наказ.

Постановою ВГСУ від 30.03.06 р. рішення скасовано зі скеруванням справи на новий розгляд.

За резолюцією Голови суду від 10.04.06 р. справу передано на розгляд судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою суду від 12.04.06 р. справу прийнято до провадження з присвоєнням номеру 20/67-12/225.

Ухвалою суду від 25.04.06 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін.

10.05.06 р. судом отримано від позивача уточнення позовних вимог, а саме: позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобов'язання за договором грошові кошти у розмірі 433 104, 52 грн.

У зв'язку з подачею відповідачем касаційної скарги на постанову ВГСУ від 30.03.06 р. справу передано до Верховного Суду України.

Ухвалою ВСУ від 01.06.06 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови ВГСУ від 30.03.06 р.

Ухвалою суду від 23.06.06 р. справу призначено до розгляду.

До судового засідання 12.07.06 р. представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим ухвалою суду розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 26.07.06 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.03 р. між сторонами укладено договір №21/30 на постачання обладнання, відповідно до умов якого відповідач як постачальник зобов'язався здійснити постачання мідно-нікелевих труб марки МНЖ 5-1 згідно специфікації обладнання та передати обладнання у власність замовника, а позивач як замовник зобов'язався прийняти обладнання та оплатити його.

Згідно додатку №1 до договору загальна сума становить 2 177 946 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав та перерахував відповідачу з 30.10.03 р. по 24.12.03 р. 571 000 грн., 19.01.04 р. - 15 000 грн. та 12.07.04 р. –37 000 грн.

Згідно п. 3.1 договору відповідач зобов'язаний був здійснити поставу обладнання протягом 68 робочих днів з моменту перерахування коштів, але повністю свої зобов'язання не виконав. Всього відповідач поставив обладнання на 435 852 грн.

Всього станом на день подачі позову заборгованість відповідача становить 187 148 грн. згідно акту звірки на 01.11.05 р.

У зв'язку з порушенням термінів виконання зобов'язання постачання обладнання втратило інтерес для позивача, тому він відмовляється від виконання зобов'язання і просить повернути сплачені кошти за обладнання.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення пені у розмірі 0,1% від загальної вартості обладнання за кожен день прострочення.

Пеня за прострочення становить 400 742, 8 грн. згідно розрахунку позивача.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 31 815, 16 грн. та 3% річних у розмірі 8 998, 49 грн.

11.11.05 р. позивачем була скерована претензія відповідачу, яка залишена без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, а саме, заявлено вимоги про стягнення основного боргу –187 148 грн., пені за прострочення обов'язку з поставки –217 794, 6 грн., пені за весь час прострочення –17 048, 41 грн., інфляційні витрати –8 421, 66 грн., 3% річних –2 691, 85 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника до судового засідання не направив.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають  частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту договору №21/10 від 30.10.03 р., укладеного між сторонами, зобов'язання відповідача полягало у поставці товару, а зобов'язання позивача –у його оплаті.

Позивачем доведено, що підтверджується і матеріалами справи, той факт, що відповідачем виконано зобов'язання з поставки товару частково –товар поставлено на суму 435 852 грн., тоді як позивачем оплачено товар на загальну суму 623 000 грн.

Таким чином, товар недопоставлено на суму 187 148 грн., що підтверджується актом звірки рахунків від 01.11.05 р., підписаним представниками сторін та завіреним їх печатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 2.3.1 та 3.1 договору передбачено поставку за умови попередньої (25%) оплати.

25% загальної суми договору (2 177 946 грн. згідно додатку №1 до договору) становить 544 486, 5 грн.

Зазначена сума була сплачена станом на 09.12.03 р. згідно виписок з особового рахунку, що надані позивачем суду.

Таким чином, товар на суму попередньої оплати мав бути поставлений протягом 68 днів після 09.12.03 р., тобто, по 16.02.04 р. включно.

Станом на день подачі позову відповідач поставив обладнання на суму 435 852 грн., тоді як позивач додатково сплатив гроші понад 25% попередньої оплати.

З огляду на вищенаведене суд вважає обґрунтованим посилання позивача на ч. 2 ст. 693 ЦК України як на підставу вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 187 148 грн., тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Одночасно суд наголошує на тому, що за договором відповідач є боржником саме за зобов'язанням поставити товар, а не сплатити гроші, тому сума 187 148 грн. не може вважатися борговим зобов'язанням відповідача, а є правовим наслідком порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару.

Ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В даному випадку позивач вирішив скористатися своїм правом вимагати повернення коштів, що передбачене ст. 693 ЦК України.

Так як відповідач не має грошових зобов'язань за договором, то штрафні санкції, передбачені законодавством та договором за неналежне виконання грошових зобов'язань, до відповідача застосовані бути не можуть.

Зокрема, ст. 625 ЦК України, яка передбачає стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, не може бути застосована до правовідносин сторін, так як згідно її змісту вона стосується саме виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат суд відмовляє.

Також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені згідно п. 6.2 договору, так як зазначений пункт передбачає стягнення пені за порушення терміну оплати, зазначеного у п. 2 договору. Суб'єктом відповідальності згідно п. 6.2 договору визначено замовника, тобто, позивача.

Відповідач як постачальник не може нести відповідальність за порушення термінів оплати, так як вони для нього договором не встановлені, і тому що він згідно викладеного вище не несе грошових зобов'язань за договором.

Відповідальність відповідача за договором передбачена п. 6.1, відповідно до якого за порушення терміну постачання, несвоєчасне усунення дефектів або непоставку постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% загальної вартості обладнання за договором за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості обладнання за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, визначення штрафної санкції у розмірі 0,1% загальної вартості обладнання за договором за кожен день прострочення не суперечить ГК України, хоча і не узгоджується зі ст. 549 ЦК України.

При цьому, суд виходить з того, що товар на суму попередньої оплати мав бути поставлений протягом 68 днів після 09.12.03 р., тобто, по 16.02.04 р. включно. Тобто, саме з цієї дати відраховується строк обрахунку пені згідно п. 6.1 договору.

В даному випадку перевага у застосуванні надається ГК України як спеціальному закону.

Станом на дату подання позову –22.12.05 р. –позивач вже отримав право на стягнення пені в максимальному розмірі, передбаченому договором, - 10% загальної суми договору, тобто, 217 794, 6 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 549, 611, 625, 693 ЦК України, ст. ст. 230, 231 ГК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровіт ЛТД»(03680, м. Київ, вул. Шепєлєва, 2-А, код ЄДРПОУ 06912564, п/р 26002014150821 у Київській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Албат»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 42-Б, оф. 14, код ЄДРПОУ 31111009, п/р 26001303259801, МФО 300164) 187 148 грн. попередньої оплати, 217 794, 6 грн. пені, 4 049, 4 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

      Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко

      Дата підписання  30.08.06р.