Постанова

від 30.01.2008 по справі 2а-344/2008

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

                                                      Справа

№ 2а-344/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 січня 2008 року   Дніпровський районний суд м. Херсона в

складі:

                                  головуючого - Стамбула М.І.

                                  при секретарі - Борисенко І.О.,

розглянувши в відкритому судовому

засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу митного

оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2., Бориспільської митниці про

визнання дій неправомірними, скасування 

протоколу про адміністративне порушення, протоколу адміністративного

затримання -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся з адміністративним позовом до інспектора відділу митного оформлення

№1 Бориспільської митниці ОСОБА_2., Бориспільської митниці  про визнання дій неправомірними, скасування  протоколу про адміністративне порушення,

протоколу адміністративного затримання.

        Позивач у своїй позовній заяві

зазначає, що відповідачі неправомірно склали відносно нього Протокол про

порушення митних правил, Протокол адміністративного затримання та без жодних

правових підстав вилучили у нього речі, які він ввозив в Україну. В поданому

позові позивач просить суд визнати незаконними дії інспектора відділу митного

оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2., щодо складення оскаржуваних

протоколів, а також скасувати зазначені протоколи.

В межах

розгляду даної справи, судом 26.12.2007р. в порядку забезпечення позову було

зобов'язано Бориспільську митницю повернути позивачу вилучені у нього речі.

Як

вбачається з матеріалів справи Бориспільською митницею було виконано вимоги

Ухвали суду щодо передачі позивачу вилучених у нього речей тільки після того як

останній сплатив на користь Бориспільської митниці податки та та збори на

загальну суму 661 588,80грн.

На

попередньому судовому засіданні позивачем подано Заяву про зміну позовних

вимог, відповідно до якої позивач окрім задоволення раніше пред'явлених

позовних вимог просить суд стягнути з Бориспільської

митниці на його користь безпідставно сплачені податки та збори на

загальну суму 661 588,80грн.

У

судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх

задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві

про зміну позовних вимог.

Відповідач

- інспектор відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2., в

судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про

дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Представник

відповідача - Бориспільської  митниці -

позов не визнав, вважав, що дії інспектора відділу митного оформлення №1 Бориспільської

митниці ОСОБА_2. відповідали вимогам закону.

Вислухавши

пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні

вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних

підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1, 22.12.2007 року о 15 годині

40 хвилин прилетів з Франції (м.Париж) рейсом №702 літаком а/к «Міжнародні

Авіалінії України».     

 Під час проведення

митного контролю на митній стійці залу „Приліт" терміналу „С" у

позивача були виявлені та вилучені: золоте кольє, яке знаходилось у фірмовій

коробці темно-фіолетового кольору з написом «ВОUСНЕRОN», золотий браслет, який

знаходився у фірмовій коробці темно-фіолетового кольору з написом «ВОUСНЕRОN»,

годинник марки «АUDEMARS PIGUET» № F68239, який знаходився у чохлі синього

кольору з написом «DUBAIL PARIS».

При цьому,  судом встановлено, що дані

предмети знаходились в сумці пасажира.

Крім того, судом встановлено, що працівниками

Бориспільської митниці під час проведення митного контролю було знято з руки

позивача та вилучено годинник марки 

«Vacheron Constantin». Також були виявлені у позивача та вилучені

футляри для годинників, інструкції до них. Крім того, у позивача були виявлені

не записані до митної декларації 1975 євро та 1400 доларів США, які знаходились

у гаманці, що містився у наплічній сумці.

 За наслідками

проведення митного контролю відповідачем - інспектором

відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2. було складено

відносно позивача протокол про порушення митних правил №985/122/07 від

22.12.2007р., зі змісту якого вбачається, що дії позивача мають ознаки

порушення митних правил, передбаченого статтями 340, 355 Митного кодексу

України.

У

відповідності до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є

засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і

транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та

оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення

на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію

товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими

особами митного органу.

У відповідності до статті 81 Митного кодексу України декларування

здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом

вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх

переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для

здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного

оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що

ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» визначено, що

усне декларування - форма декларування, яка передбачає повідомлення

власником-громадянином в усній формі при митному оформленні на вимогу посадової

особи митного органу всіх необхідних даних, що стосуються кількісних, якісних

та вартісних характеристик предметів, які переміщуються таким громадянином

через митний кордон України.

При цьому, у судовому засіданні судом встановлено, що позивач на вимогу

відповідача - інспектора відділу митного оформлення №1 Бориспільської

митниці ОСОБА_2., детально повідомив про всі речі, які ним ввозились на

територію України. 

В

судовому засідання позивач пояснив, що під час проведення митного контролю

відповідач - інспектор відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці

ОСОБА_2. роз'яснив, що якщо вказані позивачем речі придбані не з метою

подальшого продажу, вони не підлягають оподаткуванню і декларуються усно чи

письмово за бажанням їх власника - що і було зроблено позивачем, оскільки речі,

які ним перевозились придбані в якості подарунку дружині та близьким родичам та

не підлягали продажу в подальшому.

Проте,

статтею 4 «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й

оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться

(пересилаються) громадянами на митну територію України» передбачено, що

оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами у

супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі,

надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових

відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких

перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за

умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку,

передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними

імпортних операцій.

Статтею

10 Кодексу про адміністративні правопорушення взначено, що адміністративне

правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила,

усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її

шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У

відповідності до статті 11 Кодексу про адміністративні правопорушення

адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа,

яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії

чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не

передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх

передбачити.

Однак,

як встановлено судом, дії позивача були продиктовані не бажанням уникнути від

обов'язкового письмового декларування товарів та уникнути у зв'язку з цим від

сплати податків та зборів, а стали наслідком роз'яснень інспектора відділу

митного оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2.  щодо порядку проходження митного контролю.

Тобто, вини позивача у тому, що речі, які ввозились останнім в Україну не були

письмово задекларовані немає.

Разом з

тим, судом встановлено, що на вимогу Бориспільської митниці позивачем сплачено

податки та збори за речі, що ввозились ним на територію України на загальну

суму 661 588,80грн.

 Законом

України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й

оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться

(пересилаються) громадянами на митну територію України» визначено, що особисті речі  - це

предмети першої необхідності, призначені, в першу чергу, для забезпечення

життєдіяльності власника-громадянина, є власністю такого громадянина та

призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром

та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та

цілям перебування за кордоном.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. №1652  затверджено Перелік предметів, віднесених до

особистих речей громадян. Так, у відповідності до пункту 1 даного переліку до

особистих речей громадян відносяться особисті прикраси, у тому числі з

дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, які були в

користуванні.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми

чинного в Україні законодавства суд приходить до висновку, що годинник марки

«Vacheron Constantin», який знаходився у позивача на руці (про що зазначено у

Протоколі про порушення митних правил) та був знятий з неї працівниками Бориспільської

митниці відноситься до особистих речей позивача.  

Статтею

3 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного

оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що

ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» визначено, що

особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі

будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в

несупроводжуваному багажі, усно чи письмово декларуються за бажанням власника

таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

З

оглядку на наведене суд вважає, що грошові кошти в сумі 444 336,62грн.

безпідставно сплачені позивачем на користь Бориспільської митниці в якості

податків та зборів за ввезення на територію України годинника марки «Vacheron

Constantin».

Крім того, статтею 57 МК України визначено, що особистий огляд як виняткова

форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного

органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що

громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного

контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети

контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил

або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через

територію України.

На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою

постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим

повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави

і результати такого огляду.

 Перед початком огляду посадова особа

митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника

митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити

громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і

запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.

Вивчивши

матеріали справи, суд вважає за доцільне погодитись з твердженням позивача, що

дії інспектора відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2.,

які полягали у виявленні на руці 

позивача годинника марки«Vacheron Constantin»  являють собою здійснення особистого огляду

особи.

Одночасно,

судом встановлено, що 26.12.2007р. ні керівник

Бориспільської митниці, ні особа, яка б його заміщувала, не виносили постанову

про проведення особистого огляду позивача - ОСОБА_1

 У зв'язку з наведеним, суд приходить до

висновку, що відповідач - інспектор відділу митного оформлення №1

Бориспільської митниці ОСОБА_2., при проведенні особистого огляду позивача

(виявлення та зняття з руки годинника марки «Vacheron Constantin»)  порушив вимоги статті 57 МК України.

Відповідно до статті 374 МК України з метою припинення порушення митних

правил, встановлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для

складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на

місці вчинення правопорушення, допускається адміністративне затримання

громадянина, який вчинив таке порушення, на строк до трьох годин.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача - головного

інспектора відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2.,  не було жодних

правових підстав для адміністративного затримання позивача, оскільки обставини,

які б унеможливлювали встановлення особи позивача чи складання відносно нього

протоколу про порушення митних правил були відсутні.

Таким чином, суд вважає, що дії головного інспектора відділу

митного оформлення №1 Бориспільської митниці ОСОБА_2., які виразились у

адміністративному затриманні ОСОБА_1 є необґрунтованими та неправомірними.

  Статтею 17 КАС України визначено, що

компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних

осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень

(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи

бездіяльності.

Частиною 1 статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам

як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень,

дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до

адміністративної відповідальності.

             Згідно

з частиною 2 статті 19 Кодексу адміністративного

судочинства України  адміністративні

справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів

конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання

(перебування, знаходження) Позивача.

             Керуючись положеннями ст. ст. 158,

159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний позов ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Івано-Франківським МУВС УВС в Івано-Франківській

області 25.05.2000р.) задовольнити частково.

2.    Визнати дії головного інспектора відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці

ОСОБА_2., щодо особистого огляду ОСОБА_1 - тобто виявлення та знятті з руки

ОСОБА_1  годинника марки «Vacheron

Constantin»,  адміністративного

затриманні ОСОБА_1  незаконними.

3.      Скасувати

Протокол адміністративного затримання від 22.12.2007р. ОСОБА_1, що складений

головним інспектором відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці

ОСОБА_2.

4.     Стягнути з Бориспільської митниці (08307Київська область м. Бориспіль - 7, аеропорт Бориспіль код ЄДРПОУ

04839194) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий

Івано-Франківським МУВС УВС в Івано-Франківській області 25.05.2000р.) кошти в

розмірі 444 336,62грн.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

             Постанова суду набирає законної

сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заяву про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного

адміністративного суду Одеської області через Дніпровський районний суд

м.Херсона протягом десяти днів з дня прийняття постанови .

             Апеляційна скарга на постанову

суду подається до до Апеляційного адміністративного суду Одеської області через

Дніпровський районний суд м.Херсона протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження. 

Суддя                                                                                          

М.І.Стамбула