Постанова

від 15.09.2006 по справі 8/533ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/533ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.09.06                                                                                 Справа № 8/533ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «АЛІАФ», місто Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом  підакцизних товарів ДПА України у Луганській області, -

про стягнення 1700 грн. 00 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

заявник –Максимова Ю.В. –старший помічник прокурора, - посвідчення №13 від 16.02.06 року;

в присутності представників сторін:

від позивача –Кянко  Д.В. –старший державний податковий інспектор, - довіреність №7710/10 від 13.06.06 року;

від відповідача  – Аліпов О.І. –директор, - паспорт ЕК №398623, вид.Жовтневим РВ ЛМУ УМВСУ в Луганській області 24.03.97 року;

від третьої особи –Чернявська Т.І. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №2/21-418/2 від 10.01.06 року, -    

встановив:

           суть спору: прокурором  в інтересах позивача заявлено вимогу про стягнення  з відповідача  штрафних санкцій у  сумі  1700 грн. 00 коп., а також про покладення на нього  судових витрат.

          Попереднє судове засідання відповідно до ст. 111 КАС України призначене та фактично відбулося 22.08.06 року.

Представниками сторін та третьої особи заявлено клопотання про відмову від здійснення  технічної фіксації судового процесу, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали.

Представник  третьої особи також позов підтримав (відзив №2046/21-333 від 07.09.06 року).

Відповідач позов визнав, про що також зазначив у своїх відзивах на нього №18 від 22.08.06 року та №25 від 15.09.06 року.

В той же час він не надав витребувані судом документи, а тому судом розгляд справи здійснено на підставі наявних у ній матеріалів.

          Заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          26.04.1994 року виконавчим комітетом Луганської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційна фірма «АЛІАФ»(далі –ТОВ ВКФ «АЛІАФ», - Відповідач) зареєстроване в  якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено запис  №13821200000002522.

          11.05.1994 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Луганська  (далі –ДПІ, - Позивач) його взято на облік як платника податків.

          Луганською міською радою 11.11.1999 року ТОВ ВКФ «АЛІАФ»в особі його директора Аліпова О.І. видано дозвіл №601 на право розміщення  у будинку №29 по вул. 26-й квартал міста Луганська господарської одиниці –кафе.

          17.03.2004 року фахівцями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста  Луганська, на підставі посвідчень на  право проведення перевірки  № 1041 від 16.03.06 року та 1077 від 17.03.04 року, здійснено перевірку ТОВ ВКФ «АЛІАФ»щодо додержання ним у своїй діяльності чинного законодавства  у сфері готівкового  обігу при  здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами у  належній  йому господарській одиниці –барі «Абсолют»,  розташованому у місті Луганську, вул. 26-й квартал,29.

          В ході перевірки було виявлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями –коньяком «Тіса»та «Таврія»-  за відсутності сертифікатів відповідності або їх копій, засвідчених виробником або постачальником.

          Як самі вищезгадані факти, так і їх причини повністю підтвердила у своєму письмовому поясненні бармен Кириліна Лариса Валеріївна.

          За наслідками перевірки складено акт №12340266/2320 від 17.03.04 року, з яким того ж дня, під розписку, ознайомлено  бармена –Кириліну Л.В. Л.Т. та вручено їй копію його примірника.

          26.05.2004 року Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області (далі - РУ ДААК, - Третя особа) у зв'язку з виявленим порушенням чинного законодавства   прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №1211501234-21, згідно якому щодо ТОВ ВКФ «АЛІАФ»за порушення вимог  ст. 10 Закону України  від 19.12.95 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі – ЗУ №481/95-ВР) на підставі абзацу 6 частини 2  ст. 17 цього Закону  застосовано штрафні санкції у сумі 1700,00 грн.

                   Це рішення спрямоване на адресу ТОВ ВКФ»АЛІАФ»та йому запропоновано  сплатити визначені у ньому штрафні санкції.

Позивач підтвердив факт спрямування на адресу порушника та отримання ним цього  рішення доданими до матеріалів справи доказами.

          Як видно з матеріалів справи, ТОВ ВКФ «АЛІАФ»вищезгадане податкове рішення  не оскаржено та неоспорене, - тобто воно є чинним на день розгляду справи судом.

           З урахуванням викладеного, заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню ЧАСТКОВО  з таких підстав.

1.Право  Державної податкової служби України в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська  на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог  чинного податкового законодавства передбачено статтею 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”.

          2.З наявних у справі доказів вбачається, що як ДПІ, проводячи перевірку, за результатами якої складено акт №12340266/2320 від 17.03.04 року, так РУ ДААК, виносячи на підставі згаданого акту  рішення №1211501234-21  від 26.05.04 року –про застосування щодо відповідача фінансових санкцій у сумі 1700 грн. 00коп., - діяли у повній відповідності до чинного законодавства України, у т.ч.  ЗУ №509-ХІІ.

          Розрахунок суми фінансових санкцій Позивачем надано до справи.

          3.Частиною 1 ст.10 Закону України №481/95-ВР передбачено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо врегульованій сфері шляхом сертифікації.

          4.Суд приймає до уваги те, що  ЗУ №2189-ІУ від 18.11.04 року  внесено зміни до ст. 10 ЗУ №481/95 та виключено абзац шостий частини 2 ст. 17 цього Закону, але виключено після  18.11.04 року,  - на час  же здійснення перевірки ДПІ, - тобто на 17.03.04 року, абзац шостий частини 2 ст.17 ЗУ №481/95-ВР був чинним.

          Штрафні санкції до Відповідача були застосовані ДПІ до 18.11.04 року, але він ухилився від їх сплати до державного бюджету.

          5.Як сказано у частині 3 ст.17 ЗУ №481/95-ВР, зазначені штрафні (фінансові) санкції  спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

          А частиною 5 тієї ж статті Закону передбачено, що у разі невиконання суб'єктами підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.  

          6.Що стосується суми  несплачених фінансових санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, то вона складає не 1700 грн. 00 клоп., а 1500 грн. 00 коп., оскільки позивачем надано до справи довідку №11308/10 від 22.08.06 року, згідно якій відповідачем вжито заходів до часткового погашення фінансових санкцій, - всього на суму 200 грн. 00 коп.

          Отже, непогашена сума фінансових санкцій складає 1500 грн. (1700,00 грн. –200,00 грн. = 1500,00 грн.).

          З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача несплачених фінансових санкцій, - тобто боргу, а також факт його ухилення від сплати залишку цього боргу, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають ЧАСТКОВОМУ задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.

          На підставі викладеного,  ст.ст. 10 та 17 Закону України  від 19.12.95 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”; ст.11 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», керуючись ст.ст. 94,158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «АЛІАФ», ідентифікаційний код 21779559, яке знаходиться у місті Луганську, вул. Кропивницького, 4, кв. 96, розрахунковий рахунок 26001536 у Луганському відділенні АППБ «Аваль», МФО 304007, - в доход Державного бюджету України на р/р 31110106600004, одержувач –державний бюджет Жовтневого району м. Луганська, ідентифікаційний код 24046538, банк –УДК у Луганській області, МФО 80401, код платежу –23030300, - фінансові  санкції у сумі  1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

          3.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

          4.Судові витрати покласти на позивача.

          Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 15.09.06 року оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Дата складення повного тексту та підписання постанови  – 20.09.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа