Рішення

від 30.06.2011 по справі 5021/900/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/900/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.11           Справа № 5021/900/2011.

за позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стар»,                м. Суми,

до відповідача -    Товариства з обмеженою відповідальністю «ИННЕР», м. Суми,

про стягнення 152999 грн. 86 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача -  Клочко С.В., Кравченко П.А.,

від відповідача – не з'явився.

Суддя   Лущик М.С.

при секретарі с/з Душиній М.М.

     Суть спору: Позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір від 10.09.2009 р. № 5-09 та стягнути за його невиконання збитки в розмірі 140 000 грн. та суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 12 999 грн. 86 коп.

      09 червня 2011 року позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 140 000 грн., сплачені в якості попередньої оплати по укладеному між сторонами договору від 10.09.2009 року № 5-09 та стягнути суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 816 грн. 99 коп.

Відповідач в судове засідання 30 червня 2011 року не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.     

Крім того до суду були повернуті направлені відповідачу, на адресу зазначену позивачем, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи з відміткою: «причина повернення: за закінченням терміну зберігання».

      23 травня 2011 року до господарського суду від державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців,  яким зазначене у позовній заяві місцезнаходження відповідача підтверджене.                                  

            Оскільки, суд вчинив всі дії передбачені Господарським процесуальним кодексом України, вважається, що ухвали вручені відповідачу належним чином.

            Крім того відповідач з'явився в судове засідання 09.06.2011 року.

 Тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.      

       Розглянувши матеріали справи, суд встановив:     

Між сторонами 10 вересня 2009 року було укладено договір підряду № 5-09 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати монтажні та налагоджувальні роботи по монтажу системи відеоспостереження в приміщенні і по периметру ТОВ “Преміум Стар».

Як вбачається з Договору, договірна ціна, що доручалась для виконання відповідачу, на час складання Договору встановлювалась згідно з кошторисом і була визначена в сумі 185 000 грн.

Пунктами 4.2, 4.3 Договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме позивач до початку виконання робіт перераховує на розрахунковий рахунок відповідача аванс в розмірі 100 % ціни на матеріали, що становить 129 200 грн. Кінцевий розрахунок здійснюється на протязі 3 днів після приймання об'єкту в експлуатацію.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача, відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури від 21.09.2009 року № ИН-0000027, грошові кошти на суму 140 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями  від 06.11.2009 року № 1122, від 11.11.2009 р. № 1146, від 18.11.2009 р. № 1192, від 03.12.2009 р. № 1278, від 03.03.2010 р. № 208.

Згідно п. 3.1, 4.2 Договору відповідач зобов'язується розпочати виконаннян робіт протягом 5 календарних днів з дати отримання авансового платежу.

Однак відповідач зобов'язань передбачених договором не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 10.09.2009 р. № 5-09, який укладнений між сторонами за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Крім того ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, 19 березня 2011 року позивач направив відповідачу листа з повідомленням про відмову від договору підряду від 10.09.2009 р. № 5-09 та проханням повернути грошові кошти в сумі 140 000 грн., сплачені в якості попередньої оплати.  

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі  або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

 Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України  особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що безпідставно набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.

Суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 140 000 грн., сплачені позивачем відповідачу в якості попередньої оплати на виконання зобов'язань за Договором, знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу, шляхом стягнення з відповідача.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 816 грн. 99 коп., яка розрахована позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З вищезазначеної правової норми вбачається, що грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Оскільки укладений між сторонами договір № 5-09 від 10.09.2009 року за своєю правовою природою є договором підряду, то до нього не може бути застосована відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а тому суд відмовляє в частині стягнення 816 грн. 99 коп.          

       Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України та враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

     На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.            Позов задовольнити частково.

2.            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ИННЕР»                 (пр. М.Лушпи, 44/7, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 35539989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стар» (вул. Чехова, 9а, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 35172222) грошові кошти в сумі 140 000 грн. 00 коп., 1400 грн. 00 коп. державного мита, 234 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.             В іншій частині позову відмовити.

4.             Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                     М.С. Лущик

Повне рішення складено 04.07.2011 року.