Ухвала

від 04.07.2011 по справі 5021/1483/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/1483/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.07.11           Справа №5021/1483/2011.

Суддя господарського суду Сумської області  Спиридонова Н.О.,

розглянувши матеріали

за заявою  Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області

про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс – Агро» (м.Суми, вул.Петропавлівська, 61, ід. код 35172196),

                                                       встановив:

       До суду звернулась Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс – Агро» мотивуючи свої вимоги тим, що боржник не може сплатити до бюджету 1646072,34 грн. економічних санкцій в тому числі 1097381,56 грн. штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення  протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

       Розглянувши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що заява про порушення справи про банкрутство з доданими документами підлягає поверненню без розгляду враховуючи наступне.

           По – перше, згідно ч.1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

            Разом з тим, кредитором до своєї заяви додано поштову квитанцію про відправку кореспонденції боржнику, але не додано опису вкладень документів відправлених по вказаній квитанції.

           Ненадання суду опису вкладень документів відправлених боржнику унеможливлює визначення які саме документи кредитор відправив боржнику, а тому сама квитанція пошти про відправку певної кореспонденції  не є належним доказом надсилання кредитору копії заяви про порушення справи та доданих до не неї документів.

            Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

            По – друге, кредитором до своєї заяви не додано довідку з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців про стан юридичної особи боржника на момент звернення до суду  на підтвердження того, що боржник являється юридичною особою на даний час і може бути суб'єктом банкрутства.

            По – третє,  згідно статті 36  Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

            Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

           Разом з тим, подані копії матеріалів (постанова суду, виконавчий лист суду, заява про відкриття виконавчого провадження, постанови ВДВС, довідка ЄДРПОУ, наказ про виконання обов'язків) завірені неналежним чином, а саме: на них є напис «Згідно з оригіналом», відбиток печатки та підпис особи, що завіряла копії, але відсутні назва посади, прізвище та ініціали особи, що завіряла копії, дата завірення.

          Тому, зазначені копії матеріалів не можуть вважатися належними доказами.

           Враховуючи вищевказане, у суду відсутні правові підстави для прийняття заяви кредитора до розгляду та порушення провадження у справі про банкрутство.

           Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

           Як на підставу своїх вимог до боржника заявник посилається на 1646072,34 грн. економічних санкцій в тому числі 1097381,56 грн. штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення.

      Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом» (далі Закон) боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

      Згідно з статтею 1 вказаного Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

     Статтею 1 Закону також передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

      Згідно абзацу 7 частини 3 статті 7 Закону до заяви боржника про порушення справи про банкрутство додаються документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

          Разом з тим, 1646072,34 грн. економічних санкцій в тому числі 1097381,56 грн. штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення не є ні грошовими зобов'язаннями, ні зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, ні податками і зборами (обов'язковими платежами), а тому не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

           Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

           Відповідно частини 1 статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду  з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

           З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс – Агро» підлягає поверненню без розгляду на підставі пунктів 3, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом».

           На підставі викладеного, керуючись  статтями 1, 5, 6, 7, 9, 11  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 63, 86  Господарського процесуального кодексу України, суд  -

                                                         ухвалив:

      1. Заяву Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс – Агро» з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду,  всього на 11 аркушах.

       2. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

        Суддя                                               (підпис)                               Н.О.Спиридонова