Рішення

від 23.05.2008 по справі 15/57-08-1230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/57-08-1230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "23" травня 2008 р.Справа  № 15/57-08-1230

Господарський суд Одеської області у складі

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

        від прокуратури -            Дондов В.К.;

від позивача -                  Сімон А.А.;

від відповідача -              Фомічова О.Г.,

        від третьої особи -          Сердюков Б.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 83 821,38 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.04.2006 р., укладеного між Одеською міською радою та УМВС України в Одеській області, та про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 0,7158 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 20-Б. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

УМВС України в Одеській області рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005 р. № 4890-ІV було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7158 га за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 20-Б для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового жилого будинку з вбудовано - прибудованими офісними приміщеннями й підземним паркінгом, організації будівництва та благоустрою прилеглої території.

На підставі зазначеного рішення між Одеською міською радою та відповідачем 17.04.2006 р. був укладений договір оренди землі терміном на 5 років, який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФЦДЗК у Державному реєстрі земель від 27.04.2006 р. № 040650500084.

Згідно п. 4.1 договору оренди земельної ділянки відповідач повинен щорічно вносити орендну плату у розмірі 59 168,03 грн.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Приморському районні м. Одеси від 12.11.2207 р. № 54735/ю/15-04 Одеській міській раді стало відомо, що УМВС України в Одеській області має заборгованість по орендній платі за 2006 рік –39 445,36 грн., за 2007 р. (станом на 06.11.2007р.) –44 376,02 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 83 821,38 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, прокурор вважає, що відповідач не виконує прийняті на себе обов'язки, передбачені як діючим Земельним кодексом України, так і договором оренди, чим порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси.

При цьому прокурор посилається на положення п. „в” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, згідно якого землекористувачі зобов'язанні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

До того ж відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених діючим земельним законодавством   України  та умовами договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України „Про плату за землю” суб'єкти орендної плати за використання земельних ділянок несуть відповідальність за несплату або несвоєчасне внесення орендної плати, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим прокурор зазначає, що відповідно до п. 12.2 договору оренди договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України „Про оренду землі”, договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2008 р. порушено провадження у справі № 15/57-08-1230 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду 25.04.2008 р. представник відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області звернувся до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача –Управління МВС України в Одеській області на належного - Головне управління МВС України в Одеській області, посилаючись на те, що наказом МВС України № 565 від 05.06.2006 р. Управління МВС України в Одеській області було реорганізовано в Головне управління МВС України в Одеській області.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2008 р. у справі № 15/57-08-1230 замінено відповідача –Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на його правонаступника - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2008 р. провадження у справі № 15/57-08-1230 припинено в частині вимог Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення 83 821,38 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми заборгованості.  

Одеська міська рада позовні вимоги підтримує.

Третя особа письмові пояснення по суті по спору не надала, у судовому засіданні представник третьої особи вважає позовні вимоги необґрунтованими.  

Відповідач відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у зв'язку з їх безпідставністю.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, сторін та третьої особи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Одеської міської ради № 4890-IVвід 09.11.2005 р. був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (правонаступником якого є Головне Управління МВС України в Одеській області), також надано вказаному Управлінню за рахунок земель міста земельну ділянку загальною площею 0,7158 га за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 20-Б, у короткострокову оренду терміном на 5 років для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом.

На підставі вказаного рішення міськради 17.04.2006 р. між Одеською міською радою та Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого міська рада (орендодавець) надає, а  Управління (орендар) приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку загальною площею 7158 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 20-Б, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору оренди договір укладено терміном на 5 років для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем з моменту підписання цього договору у грошовій безготівковій формі у розмірі 59 168,03 грн. на рік.

Як вбачається з вказаного договору, договір зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФЦДЗК, про що у Державному земельному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2006 р. за № 040650500084.

Як вказує прокурор у позовній заяві, згідно листа Державної податкової інспекції у Приморському районні м. Одеси від 12.11.2207 р. № 54735/ю/15-04 УМВС України в Одеській області має заборгованість по орендній платі в сумі 83 821,38 грн., у т.ч. за 2006 рік –39 445,36 грн., за 2007 р. (станом на 06.11.2007р.) –44 376,02 грн.

Так, у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати, що порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси, прокурор просить суд розірвати вказаний договір оренди землі від 17.04.2006 р. та зобов'язати відповідача звільнити орендовану за вказаним договором земельну ділянку площею 0,7158 га за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 20-Б.     

Між тим, як було встановлено в засіданні суду, відповідачем вищевказана сума заборгованості сплачена платіжним дорученням № 0410001 від 06.05.2008 р.            

Разом з тим суд зазначає наступне.

Стаття 13 Закону України “Про оренду землі” визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 15 цього Закону однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Стаття 32 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

При цьому, як передбачено ст. 25 Закону України “Про оренду землі”, орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про невиконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених ст. 25 Закону України “Про оренду землі”.

Аналогічні положення вищенаведених положень Закону про оренду землі містяться і в п. 12.2 спірного договору оренди землі, згідно якого на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України  “Про оренду землі”, цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельних ділянок, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Також відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Крім того, пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди землі від 16.11.2005 р., укладеного між Одеською міською радою та відповідачем, може бути істотне порушення умов договору однією із сторін.

Однак, на думку суду, несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати не є таким істотним порушенням, внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні спірного договору.

Також ст. 26 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Виходячи зі змісту ст. 25 вказаного Закону за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня, розмір якої  передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Так, згідно п. 4.6 договору оренди землі від 17.04.2006 р. у разі невнесення орендної плати у строки, визначені за цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми прострочених платежів за кожен день прострочки. Тобто договором передбачена інша відповідальність за несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати, а не розірвання договору.

Більш того, слід зазначити, що визначені прокурором підстави для розірвання договору оренди землі від 17.04.2006 р. відпали, оскільки відповідачем суму заборгованості, заявлену прокурором у позові, вже сплачено.    

Таким чином, доводи прокурора про невнесення відповідачем орендної плати у відповідні строки та у повному обсязі згідно діючого законодавства не можуть бути підставою для дострокового розірвання спірного договору.

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для розірвання укладеного між Одеською міською радою та відповідачем договору оренди землі від 17.04.2006 р. та відповідно для задоволення інших вимог прокурора, що є похідними від вимоги про розірвання договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Приймаючи до уваги усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає позовні вимоги Заступника прокурора м. Одеси, заявлені в інтересах держави в особі Одеської міської ради, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання виконати певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Рішення підписано 28.05.2008 р.

                          Суддя                                                                                       Петров В.С.