Рішення

від 03.06.2008 по справі 2-24/3558-2008-5020-5/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

2-24/3558-2008-5020-5/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2008 р. справа № 2-24/3558-2008-5020-5/143

          за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове,   вул. Космічна, 1)

до  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Квінт”  (99046 м. Севастополь, пр. Перемоги, б. 45, кв. 65)

про стягнення заборгованості  в розмірі 129480,62 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач –не з'явився,   

Відповідач - Іванова А.В., довіреність б/н від 21.09.2007.

Суть спору:

Позивач,  ТОВ «Атлантіс»звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача, далі –ТОВ «Квінт»про стягнення 129480,62 грн., з яких основна заборгованість 78612,50 грн., штраф  у розмірі 50% від вартості несплаченого товару –39306,25 грн., збитки від інфляції –10588,44 грн., 3% річних –979,43 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 3-кр купівлі-продажу товарів від 18.01.2007 та вимогами статті 193, 232 Господарського кодексу України та статей 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив, згідно якого визнає суму основного боргу та просить звільнити його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, оскільки відсутня його вина у порушенні строків розрахунків та прострочення сталося з незалежних від позивача причин.

Представник позивач на оголошення вступної та резолютивної частин не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товарів №3-кр, згідно якому позивач повинен поставити, а відповідач зобов'язаний отримати та оплатити вартість отриманого товару.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору №3-кр встановлено, що покупець здійснює 100% попередню оплату за товар на розрахунковий рахунок продавця, за домовленістю сторін продавець вправі поставляти продукцію з відстрочкою платежу до 5 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, після укладення договору протягом 2007 року позивач поставляв відповідачу виноматеріал, а відповідач здійснював оплату отриманої продукції але розрахувався не в повному обсязі.

Згідно підпункту 5.1,5.3 Договору №3-кр при невиконанні або неналежному виконанні умов договору сторони несуть відповідальність згідно діючому законодавству України. У випадку невиконання п.3 договору покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті продукції між сторонами була проведена звірка, про що складений акт, згідно якого заборгованість відповідача станом на 30 січня 2008 року складає 78612,50 грн.

З метою врегулювання спору  ТОВ «Атлантіс» на адресу ТОВ «Квінт»була направлена претензія на 117918,75грн., яка складала із суми основного боргу – 78612,50 грн. та нарахованого штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості –39306,25грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуюче викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов'язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 78612,50 грн. підлягає стягненню.

Також, позивач просить стягнути збитки  від інфляції та 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає  979,43 грн., збитків від інфляції –10588,44 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність у вигляді 50% штрафу від суми заборгованості у випадку невиконання п. 3 даного договору.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно ст.549,610 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 218, 233 Господарського кодексу України учасник  господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито  усіх   залежних   від   нього   заходів   для   недопущення господарського  правопорушення.  У  разі  якщо інше не передбачено законом  або  договором,  суб'єкт  господарювання   за   порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність,   якщо   не   доведе,   що   належне   виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто  надзвичайних  і  невідворотних  обставин  за   даних   умов здійснення   господарської   діяльності.   Не   вважаються  такими обставинами,   зокрема,   порушення   зобов'язань    контрагентами правопорушника,  відсутність  на  ринку  потрібних  для  виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Якщо  порушення  зобов'язання  не  завдало  збитків  іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В силу ст. 83 ГПК України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд приймає до уваги невеликий термін затримки сплати продукції, значне важке фінансове становище відповідача, надмірно великий розмір штрафу порівняно із збиткам позивача, а тому  вважає, що розмір суми штрафних санкцій підлягає зменшенню до 5000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 95180,37 грн., з яких: 78612,50 грн. –основна заборгованість, 5000,00 грн. – штраф, 10588,44 грн. - збитки від інфляції, 979,43 грн. - 3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1294,80 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт»(99046, місто Севастополь, пр. Перемоги, 45 кв.65, ЕДРПОУ 31578694, р/р 2600030008501 у КБ «УФГ»ТОВ Севастопольське відділення №1 м. Севастополь, МФО 380128) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»(52500, Дніпропетровська область, м. Синельниково, вул..Космічна,1, ЕДРПОУ 30012937, р/р 26003001000025 в ЗАТ «Хоум Кредит Банк», МФО 307123) суму заборгованості у розмірі 95180,37 грн., з яких: 78612,50 грн. –основна заборгованість, 5000,00 грн. – штраф, 10588,44 грн. - збитки від інфляції, 979,43 грн. - 3% річних; а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1294,80 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В інший частині позовних вимог  ТОВ «Атлантіс»,  відмовити.

   Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

05.06.2008

Розсилка:

1.          ТОВ „Атлантіс” (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове,   вул. Космічна, 1)

2.          ТОВ „Квінт”  (99046 м. Севастополь, пр. Перемоги, б. 45, кв. 65)

3.          Справа

4.          наряд