Постанова

від 02.06.2008 по справі 9/2505-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/2505-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" червня 2008 р.                                                            Справа №9/2505-А

за позовом  Прокурора Летичівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі смт. Летичів  

до Приватного підприємства "Добробуд»смт. Летичів   

про стягнення 16078,06 грн. штрафних санкцій та пені

                   Суддя  Олійник Ю.П.              Секретар судового засідання Морзюк О.А.

Представники сторін:

від позивача –Жиловська В.В. –за дов. від 24.04.08,   

від відповідача –Гончак О.М. –за дор. від 13.05.08

від прокуратури області- Ільчук Ю.Ф.

У судовому   засіданні   оголошено вступну  і  резолютивну   частину    постанови  згідно ст.160 КАС України.

       Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пепі за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі  16078,06 грн.  Представники у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.

       Відповідач у відзиві на позов та  представник у судовому засіданні  проти позову  заперечують, посилаючись на те, що згідно Указу Президента України № 727  платники єдиного податку звільнені від сплати страхових внесків.  Звертається увага  на  необхідність застосування  норм щодо конфлікту інтересів згідно Закону України «Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, посилаються на розпорядження Кабінету Міністрів України №58 від 10.03.05.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне.          

          Станом на 01.04.08  у відповідача  склалась  заборгованість  в сумі  11256,07 грн. по сплаті штрафних санкцій та 4821,99 грн. - по сплаті пені згідно прийнятих позивачем рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №№ 438,439,440 від 29.12.07.

         Сума заборгованості  підтверджується також даними картки особового рахунку платника та складеним позивачем розрахунком суми позову.

У зв'язку з наявністю заборгованості  позивачем подано  позов.

На дату розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась.

Досліджуючи  надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Згідно ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р.  Пенсійний фонд є органом,  який провадить  збір,  акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати,   забезпечує  своєчасне  і  в  повному  обсязі фінансування  та  виплату  пенсій.

Частиною  1 п.7 ст. 64 Закону визначено, що виконавча  дирекція  Пенсійного  фонду та її територіальні органи мають право  стягувати  з  платників  страхових внесків несплачені суми страхових внесків. При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 Закону є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Абзацом 1 статті 14 Закону  встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований  сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

            Зазначене свідчить про те, що не зважаючи на те, що згідно Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727 при  обранні особливого способу оподаткування шляхом переходу на спрощену систему оподаткування ( сплату єдиного податку), на такого платника стосовно сплати  страхових внесків  поширюється дія Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування –це платіж, який ст. 14 Закону України  "Про систему оподаткування " віднесено до загальнодержавних податків  і зборів, сплачується  в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".  Натомість  згідно  ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що  складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове  законодавство.

            Вираховуючи вищезазначене, позивач виступає платником страхових внесків до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлений строк та в повному обсязі страхові внески.

Судом враховується, що згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.  Відповідно до п. 6 ст. 20 даного  Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески,  нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

Згідно ч. 9 та 14   ст. 106 зазначеного Закону  виконавчі  органи   Пенсійного   фонду   застосовують   до страхувальників  фінансові санкції. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:    10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;    20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;    50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.    Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.  Рішення  органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплатив в добровільному порядку суму штрафних санкцій та пені , не оскаржив рішення про нарахування штрафу та пені до суду.

Посилання позивача на норми постанови Кабінету Міністрів України №58 від 10.03.05 не приймаються судом до уваги, оскільки  дана постанова стосується  врегулювання суперечності, які виникли при прийняті Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет  України   на   2005   рік" у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року. В наступному  зазначені питання    врегульовані Законом  України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування  на випадок безробіття протягом 2004р.- першого кварталу 2005р.”

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки зазначені відповідачем доводи спростовані з підстав, зазначених вище, суд вважає, що позивач  обґрунтовано  просить  стягнути  з  відповідача   заборгованість  по  страхових внесках. При цьому відповідачем доказів своєчасного погашення   заборгованості за періоди, зазначені  у розрахунках штрафних санкцій і пені  не надані.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 106, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов прокурора Летичівського району  в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі смт. Летичів до Приватного підприємства "Добробуд" смт. Летичів про стягнення 16078,06 грн. штрафних санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Добробуд" смт. Летичів /вул. Бугська, 2, код 32231447/ на користь Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі смт. Летичів /вул. Горького, 2/1, код 01563857/ 11256,07 грн. /одинадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 07 коп./ фінансових санкцій  та 4821,99 грн. /чотири тисячі вісімсот двадцять одна гривня 99 коп./ пені .

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Ю.П. Олійник

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.