Постанова

від 03.06.2008 по справі 20-9/221-11/324-2/314

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/221-11/324-2/314

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

2 червня 2008 року   Справа № 20-9/221-11/324-2/314

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Товаченко Олександр Вікторович, доручення №  б/н   від 02.01.08 - Державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19";

представник відповідача - Колягін Віталій Володимирович, довіреність №  37   від 21.11.07 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 14 квітня 2008 року у справі № 20-9/221-11/324-2/314

за позовом           Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19" (вул. Шевченка, 11, місто Севастополь, 99006)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком" (вул. Вакуленчука, 29, офіс 415, місто Севастополь,99053)

(вул. Корчагіна, 16, кв. 96, місто Севастополь, 99014)

(вул. Жовтневої Революції, 40, корп. 8, кв.52 )

про стягнення 8526,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19" звернулось з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком" про стягнення заборгованості за договором № 42 від 19.03.2004 у сумі 8526,00грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором від 19.03.2004 про оплату за використання промканалів для прокладки МКТБ (у тексті договору використовується абревіатура "СКТБ") у житлових будинках за 2-4 квартали 2004 року, 1-4 квартали 2005 та 2006 років.

Текст договору викладений російською мовою, за яким абревіатура "СКТВ" вживається як скорочення словосполучення "сеть кабельного телевидения", що перекладається українською мовою як "мережа кабельного телебачення" (скорочено -МКТВ).

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов та письмових поясненнях вказав, що позивач не мав права укладати з відповідачем вказаний договір та вимагати оплати за прокладку мереж кабельного телебачення (далі - МКТБ), оскільки у нього відсутній договір з співвласниками будинку. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не надано доказів виконання робіт по прокладенню кабелю та доказів виставлення рахунків, а також вважає, що договір від 19.03.2004 розірваний згідно листу (т. 1 арк. с.39-41,69-70).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.02.2007 у справі №20-9/221, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2007, позовні вимоги були задоволенні (т. 1 арк. с. 34-35, 119-124).

За результатами розгляду касаційної скарги відповідача постановою Вищого господарського  суду  України  від   19.06.2007  зазначені  рішення   господарського  суду першої інстанції та постанова господарського суду апеляційної інстанції скасовані з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т. 1 арк. с. 139-141).

Суд касаційної інстанції при цьому вказав на необхідність встановлення при новому розгляді спору обставин щодо розірвання договору відповідачем згідно з листом від 18.05.2005 №411, моменту розірвання договору, суми заборгованості за період дії договору.

Саме не встановлення цих обставин і послужило підставою для скасування судових рішень. Інші порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права касаційною інстанцією не виявлені.

                    Рішенням господарського суду  міста Севастополя від  14 квітня 2008 року у справі № 20-9/221-11/324-2/314 (суддя Шевчук Н.Г.) позов Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19" до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком" про стягнення 8526,00 грн., задоволено.

                    Судом стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком" на користь Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19" 8746,00 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 8526,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

                    Не погодившись з цим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від  14 квітня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин справи.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

                    19.03.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком" (постачальник) та Державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19" (покупець) був укладений договір про порядок роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком" на об'єктах комунальної власності (далі - Договір), метою якого є задоволення потреб громадян в інформаційному забезпеченні шляхом послуг кабельного телебачення, дотримання належного утримання житлового фонду та забезпечення відшкодування заподіяної шкоди житловому будинку в цілому (т. 1 арк. с. 10-12).

Згідно пункту 3.1.1 Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком" здійснює оплату на розрахунковий рахунок РЕП за використання промканалів для прокладення МКТБ в житлових будинках у розмірі 0,03 грн. щомісячно на 1 погонний метр протяжності МКТБ, яка зазначена у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється після отримання рахунку від Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19" не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами пункту 4.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом одного року. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, якщо сторони не повідомили завчасно письмово одна одну про припинення договору не менше, ніж за два місяці до закінчення строку дії договору.

Тобто, за змістом цього пункту Договір може бути припинений у випадку, якщо на письмову пропозицію однієї сторони Договору про припинення цього Договору буде у письмовій формі повідомлена згода іншої сторони не менше, ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначені підстави, з яких Договір може бути змінений або розірваний, а саме:

-          внаслідок зміни законодавства, яким суперечать умови цього Договору;

-          за згодою сторін про зміну або розірвання Договору;

-          при виникненні обставин, які перешкоджають виконанню сторонами Договору помимо їх волі (форс-мажорні обставини).

Сторони передбачили (пункт 5.2 Договору), що спори, пов'язані з використанням, зміною або розірванням договору, які не врегульовані шляхом переговорів між сторонами, вирішуються у відповідності з діючим законодавством.

Одностороння відмова від договору умовами цього Договору не передбачена.

Таким чином, як законодавець (статті 202-206 Господарського кодексу України, глава 50, статті 651-654 Цивільного кодексу України), так і сторони Договору не ототожнюють поняття "припинення" і "розірвання" договору.

Листом №411 від 18.05.2005, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком" повідомило Державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19" про розірвання з 23.05.2005 договору від 19.03.2004 та запропонувало підписати направлений в додатку до цього листа новий договір про співробітництво, оскільки, як вказало Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком", договір від 19.03.2004 слід вважати недійсним як такий, що не відповідає вимогам законодавства (т. 1 арк. с. 13-15).

Однак згоди Державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19" на розірвання договору від 19.03.2004 не надало, у судовому порядку цей договір не був розірваний і не був визнаний недійсним, зміни у договір не вносились, новий договір не був укладений.

Договір у встановленому законом порядку(статті 651, 654 Цивільного кодексу України, стаття 188 Господарського кодексу України), тобто, за згодою сторін або за рішенням суду, не був розірваний.

Таким чином, на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 19.06.2007 судова колегія встановила, що договір від 19.03.2004 діє на теперішній час.

Згідно додатку № 1 до Договору Дислокація житлових будинків, які обслуговуються Державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19", на яких використані канали для прокладки МКТБ, визначено, що протяжність мереж кабельного телебачення у цих будинках становить 9800 п.м., а відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно 294,00 грн. Цей додаток є невід'ємною частиною Договору та підписаний відповідачем і скріплений його печаткою без заперечень.

На виконання пункту 3.1.2 Договору позивач виставляв відповідачу рахунки щокварталу за 2-4 квартали 2004 року, 1-4 квартали 2005 року, 1-4 квартали 2006 року, які відповідачем в добровільному порядку сплачені не були.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Судова колегія вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості за договором рід 19.03.2004 не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість за використання промканалів у розмірі 8526,00 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ликком" на користь Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19".

Судова колегія не приймає доводи відповідача, що Договір № 42 від 19.03.2004 передбачає оплату за роботи про прокладенню кабелю, які не підтверджуються матеріалами справи, так як пунктом 3.1.1 Договору передбачена оплата за використання промканалів, яка повинна здійснюватися щомісяця. Крім того. Додаток №1 до Договору Дислокація житлових будинків, які обслуговуються Державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19", на яких використані канали для прокладки МКТБ, яким встановлені протяжність кабелю та розмір оплати, підписаний та скріплений печаткою саме відповідача.

Доводи відповідача про недійсність договору не можуть бути прийняті судовою колегією, оскільки на момент розгляду спору договір є чинним, не оскаржений у встановленому порядку та не розірваний сторонами. Із зустрічним позовом про визнання договору недійсним відповідач до суду не звертався.

Інші докази відповідача не стосуються предмету спору, тому не можуть бути враховані судом.

На підставі викладеного, судова колегія вважає позовні вимоги Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №19" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При таких обставинах, підстав для скасування рішення господарського суду не існує.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 14 квітня 2008 року у справі № 20-9/221-11/324-2/314 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лікком" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                Ю.М. Гоголь