Ухвала

від 15.06.2011 по справі 22-ц-0190/3096/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНО Ї РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м. Сімферополь

Колегія суддів Судової п алати у цивільних справах Ап еляційного суду

Автономної Республіки Кри м в складі:

голову ючого судді: Дралла І.Г.,

с уддів: Пономаренко А.В., Павлов ської І.Г.,

при се кретарі: Ломовському І.В.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічн ого акціонерного т овариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, третя особа Товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Брігус» про стягнення сум за договором кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА _1 на рішення Красноперекоп ського міськрайонного суду А Р Крим від 26 січня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «УкрСиббанк» (коли шня назва АКІБ «УкрСиббанк») звернувся до суду з позовом д о ОСОБА_1 про стягнення за боргованості за кредитним до говором в сумі 1156564 гривні 10 копі йок.

Вимоги мотивовані тим, що ві дповідно до кредитного дого вору відповідач отримав кред ит в іноземній валюті в сумі 644 550 доларів США зі строком пов ернення 18.06.2008 року. 17.06.2008 року з від повідачем укладено додатков у угоду, в якої відповідач зо бов' язався повернути надан ий кредит до 15.11.2008 року. До цього часу зобов' язання відповід ачем у повному обсязі не вико нані, у зв' язку з чим позивач просить стягнути з відповід ача заборгованість за кредит ним договором станом на 2.02.2009 ро ку в зазначеній сумі з врахув анням процентів за користува ння кредитом та пені. ПАТ «Укр Сиббанк» 18.11.2010 року збільшив по зовні вимоги і просив стягну ти заборгованість в сумі 240 122, 79 долара США, що за курсом НБУ с таном на 16.11.2010 року становить 1 9 04 822 гривні 06 копійок, з яких 140 536,32 д олара США (1 114 832, 47 гривень) стано вить кредитна заборгованіст ь, 65 954,72 долара США (523 199, 01 гривну) ст ановить заборгованість за пр оцентами, 8095,13 доларів США (64 216, 23 г ривні) становить пеня за прос трочення сплати процентів, 25 5 36,62 долара США (202 574, 35 гривень) ста новить пеня за прострочення сплати кредиту.

Рішенням Красноперекопськ ого міськрайонного суду АР К рим від 26 січня 2011 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» зад оволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на кор исть ПАТ «УкрСиббанк» 1904822,06 гри вень, з яких 1 114 832,47 гривень стано вить заборгованість за креди том, 523 199,01 грн. становить заборг ованість по процентах за кор истування кредитом, 202 574,35 грн. с тановить пеня за простроченн я сплати кредиту, 64 216,23 грн. стан овить пеня за прострочення с плати процентів. Також стягн уто на відшкодування судових витрат 1820 гривень.

Не погодившись з вка заним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішен ня суду першої інстанції та у хвалити у справі нове рішенн я, яким відмовити у задоволен ні позовних вимог. Доводи апе ляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незако нним та необґрунтованим, так им, що ухвалено з порушенням н орм матеріального та процесу ального права, при висновках суду, які не відповідають фак тичним обставинам.

Дослідивши матеріали спр ави, перевіривши доводи апел яційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задо волення позовних вимог, с уд першої інстанції виходив з того, що 21.12.2007 року між сторона ми було укладено договір про надання споживчого кредиту №11273934000, відповідно до якого бан к надав ОСОБА_1 кредит в ін оземній валюті в сумі 644550 долар ів США, а відповідач зобов' я зався повернути кредит в пов ному обсязі до 18.06.2008 року зі спл атою за користування кредито м процентів в розмірі 11,3 % річни х (а.с.8-12, т.2). 17 червня 2008 р. між сторо нами було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої с трок повернення кредиту у по вному обсязі сторони встанов или до 15 листопада 2008 року (а.с.15,18 3 т.1).

Зазначений кредит було заб езпечено договором застави м айнових прав № 4762 від 21.12.2007 року, щ о був укладений між АКІБ «Укр Сиббанк» і ТОВ «Брігус», за як им заставодавець ТОВ «Брігус » передало у заставу майнові права, а саме 3 500 000 грн. у забезпе чення усіх зобов' язань ОС ОБА_1 (а.с.142-144 т.1). Зазначену суму було розміщено в АКІБ «УкрСи ббанк» за договором № 26156159570000 стр окового банківського вклад у від 20 грудня 2007 року (а.с.89-92,т.1) зі строком закінчення депозитн ого договору 27 листопада 2008 рок у.

У встановлений додатковою угодою строк зобов' язання виконано не було, лише 27 листо пада 2008 року ТОВ «Брі гус» перерахував депозитні к ошти в сумі 3500000 грн. і відсотки з а користування кредитом в ро змірі 33316 грн.94 коп., а всього 3533316 г рн.94 коп. на розрахунковий рах унок ОСОБА_1, і в той же день банк зарахував їх в рахунок п огашення зобов' язань за кре дитним договором від 21 грудня 2007 року, виходячи з комерційно му курсу 6 грн.74 коп. за 1 долар СШ А, що складає 524230,99 доларів США ( а .с. 156,т.1).

Таким чином, внаслідок зр остання курсу долара США на 27 листопада 2008 року залишилися непогашеними зобов' язання ОСОБА_1 на суму 120319,01 доларів США.

Оскільки ОСОБА_1 після ц ього припинив виконувати сво ї зобов' язання за кредитним договором, то станом на 16 лист опада 2010 року , згідно розрахун ку позивача у ОСОБА_1 вини кла заборгованість у розмірі 240122,79 доларів США, що за курсом Н БУ становить 1904822,06 грн., яка підл ягає стягненню на користь ПА Т «УкрСиббанк». Обґрунтовані сть вказаного розрахунку від повідачем, його представника ми та представником 3-ої особи не оспорюється.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, відсутність у ОСОБА_1 необхідних коштів н е є підставою звільнення йог о від відповідальності за по рушення зобов' язання.

З такими висновками суду першої інстанції погоджуєть ся колегія суддів апеляційно ї інстанції, оскільки вони ві дповідають фактичним обстав инам справи та наданим сторо нами доказам в порядку прави л статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦП К України, при розгляді справ и в апеляційному порядку апе ляційний суд перевіряє закон ність і обґрунтованість ріше ння суду першої інстанції в м ежах доводів апеляційної ска рги та вимог, заявлених у суд і першої інстанції.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК Укра їни рішення суду повинно бут и законним і обґрунтованим. З аконним є рішення, яким суд, ви конавши всі вимоги цивільног о судочинства, вирішив справ у згідно із законом. Обґрунто ваним є рішення, ухвалене на о снові повно і всебічно з' яс ованих обставин, на які сторо ни посилаються як на підстав у своїх вимог і заперечень, пі дтверджених тими доказами, я кі були досліджені в судовом у засіданні.

Ухвалене рішення суду перш ої інстанції зазначеним вимо гам закону відповідає. Судом враховані недоліки попередн іх судових рішень, які зазнач ені в ухвалі Верховного Суду України від 13.10.2010 року, дано нал ежну правову оцінку усім док азам у справі, перевірені дов оди і заперечення сторін і ух валено судове рішення, яке ві дповідає вимогам матеріальн ого права і фактичним обстав инам у справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують в исновків суду першої інстанц ії та не є підставами для ска сування чи зміни рішення суд у.

Так, довід апеляційної скар ги про те, що рішення суду не в ідповідає вимогам закону суд апеляційної інстанції до ув аги взяти не може.

Згідно зі ст..526 ЦК України зо бов' язання має виконуватис я належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК У країни, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться.

Посилання в апеляційній ск арзі на те, що ОСОБА_1 та ТОВ «Брігус» у жовтні 2008 року став или питання про дострокове в иконання зобов' язання шлях ом зарахування в рахунок пог ашення кредиту депозитного в кладу ТОВ «Брігус» у 3 500 000 гриве нь, що є предметом застави і як ого вистачало для повного по гашення кредиту, суд апеляці йної інстанції не може прийн яти до уваги.

Звернення стягнення на пре дмет застави може мати місце тоді, коли є порушення зобов' язання. У даному випадку за зм істом кредитного договору ОСОБА_1 повинен сплачувати проценти за користування кр едитом, а сам кредит він повин ний погасити лише 15 листопада 2008 року, тобто до 15.11.2008 року поруш ення зобов' язання з боку О СОБА_1 не було і банк не міг з арахувати предмет застави 3 500 000 гривень в рахунок сплати кр едиту.

ТОВ «Брігус» поклало 3 500 000 гри вень на строковий депозитний рахунок з терміном дії до 27.11.2008 року і з заявою про достроков е розірвання договору депози тного вкладу до банка не звер талося. Також не надало ТОВ «Б рігус» відповідних платіжни х документів для перерахунку грошей зі свого депозитного рахунку на рахунок ОСОБА_1 для дострокового погашення кредиту. Заяви, з якими до бан ку звернувся ОСОБА_1 та ТО В «Брігус» про зарахування п редмета застави на достроков е погашення кредиту самі по с обі не є підставою для здійсн ення банком відповідних фіна нсових операції, оскільки бу ли відсутні платіжні докумен ти. Крім того, після подання та ких заяв ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про продов ження терміну дії кредитного договору, а ТОВ «Брігус» прий няло рішення про продовження договору поруки.

За таких обставин банк міг с амостійно звернути стягненн я на предмет застави тільки з 16.11.2008 року, коли ОСОБА_1 прос трочив своє зобов' язання, а ле, оскільки строк дії депози тного вкладу ТОВ «Брігус» за кінчувався 27.11.2008 року і заяви пр о дострокове розірвання дого вору депозитного вкладу від ТОВ «Брігус» не надходило, то банк обґрунтовано зарахував на погашення кредиту 3 500 000 гри вень тільки 27.11.2008 року, тобто че рез одинадцять днів після пр острочення боржника.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те , що має місце прострочення бо ржника, а не кредитора, є прави льним, відповідає фактичним обставинам та вимогам статей 531, 611, 613 ЦК України. Підстав вважа ти, що банк діяв недобросовіс но відносно ОСОБА_1 немає.

Довід апеляційної скарги п ро те, що ризик зростання кур су валют взяв на себе банк, як фінансова установа, є необґр унтованим. ОСОБА_1 отримав кредит у доларах США і мав йог о повернути також у доларах С ША або у доларовому еквівале нті на час виконання зобов' язання. При цьому ризик зрост ання курсу долара США віднос но національної валюти взяв на себе саме ОСОБА_1, як осо ба, яка отримала кредит у дола рах США під відсоткову ставк у, яка значно відрізняється д ля кредитів у національній в алюті.

Посилання в апеляційній ск арзі на кризу у державі, відсу тність вини боржника, його ма йновий та сімейний стан не є п равовою підставою для того, щ об визнати рішення суду таки м, що не відповідає вимогам за кону.

Довід скарги про порушення норм процесуального права с уд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки згідн о з правилами статті 309 ч.3 ЦПК У країни підставою для скасува ння чи зміни рішення суду пер шої інстанції можуть бути ли ше такі порушення норм проце суального права, які призвел и до неправильного вирішення справи. У даному випадку нема є підстав вважати, що справу в ирішено неправильно.

За таких обставин суд першо ї інстанції дійшов правильно го висновку в тому, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стяг нення заборгованості за кред итним договором 1 904 822 гривень 0 6 копійок є доведеними позива чем у визначеному процесуаль ним законом порядку і підляг ають задоволенню у повному о бсязі.

Інші доводи апеляційної ск арги не містять в собі посила нь на правові підстави для ви сновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статт і 213 ЦПК України і підлягає ска суванню за доводами апеляцій ної скарги.

Судом правильно встановле ні факти, якими обґрунтовуют ься вимоги і заперечення та д окази, якими вони підтверджу ються, правовідносини та нор ми матеріального права, які р егулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі н а підставі доказів наданих с торонами в порядку правил ст атті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстан ції постановлено у відповідн ості до норм матеріального і процесуального права при ви сновках суду, які відповідаю ть фактичним обставинам і на даним сторонами доказам, що в ідповідно до положень ст.308 ЦП К України є підставою для від хилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу О СОБА_1 відхилити.

Рішення Красноперекопсько го міськрайонного суду АР Кр им від 26 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду н абирає законної сили з момен ту проголошення і може бути о скаржена в касаційному поряд ку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді : Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Пав ловська І.Г.