Рішення

від 16.06.2011 по справі 13/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/234

16.06.11

За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Проект"

до                         Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод"

третя особа        Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто"

про                      стягнення заборгованості - 1 479577,04грн

Головуючий суддя Курдельчук І.Д.

Cуддя  Кирилюк Т.Ю.

Суддя  Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача    ОСОБА_1 - дов. № б/н від 25.10.10 р.

від відповідача ОСОБА_2 –дов. № 74 від 30.05.2011 р.

від третьої особи ОСОБА_3 –дов. № 152 від 15.06.2011 р.

в судовому засіданні 16.06.11,  відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю  «С-Проект» звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства  "5-й Київський авторемонтний завод"   про стягнення суми боргу 1 479 577,04 грн. за Договором підряду № 10/08 від 22 липня 2008 року.

Позов мотивований тим, що відповідач частково не виконав зобов’язання за договором підряду та не оплати роботи позивача виконані за актом №3.

             31.07.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/234.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувались перерви, відповідно до ст.ст.22, 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжувався за клопотаннями сторін, як це передбачено ст.69 ГПК України.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.12.2009 року та від 12.01.2011 провадження у справі № 13/234 зупинялося у зв’язку з призначенням судових будівельно-технічних експертиз за клопотаннями відповідача.

08.11.2010 року до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 12151/12152 від 22.10.2010 року, призначеної 02.12.09.

19.05.11 року до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 148/15 від 13.05.11 року, призначеної 12.01.11.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.05.11 розгляд справи доручений колегії суддів у складі головуючого судді Курдельчук I.Д. суддів Кирилюк Т.Ю., Спичак О.М.

Ухвалою суду від 31.05.11 розгляд справи призначений на 16.06.11, сторони зобов’язано вчинити дії та надати документи і пояснення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнення, просив позов задовольнити повністю, посилаючись на акт виконаних робіт, який безпідставно і не мотивовано не підписаний та  висновки експертизи КНДІСЕ.

Відповідач проти позову заперечували з тих підстав, що роботи про оплату яких просить позивач виконані для третьої особи і оплачені нею, а обсяги виконаних робіт за договорами №10/08 та 14/08 встановлені у висновку експертизи №148/15 від 13.05.11

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу з їх правами та обов’язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

  Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

  20 липня 2008 року  між  Товариством з обмеженою відповідальністю  «С-Проект»та Акціонерним товариством  "5-й Київський авторемонтний завод"  було укладено Договір підряду № 10/08 на виконання ремонтних робіт, відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) позивач зобов’язався виконати роботи з ремонту дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м, а відповідач зобов’язався вчасно оплачувати роботи позивача і своєчасно прийняти від позивача закінчені роботи на умовах та в порядку, визначених Договором та Протоколом № 7 погодження обсягів та вартості виконаних робіт, що є невід'ємною частиною Договору.  

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна Договору (загальна вартість робіт) складає 2 816 800,00 грн., з яких ПДВ складає 469 466,67 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата здійснюється відповідно до актів прийому виконаних підрядних робіт і остаточний розрахунок здійснюється по завершенні всіх робіт протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем було погоджено та підписано акт №1 виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на загальну вартість робіт 700000,00 грн. та акт №2 виконаних підрядних робіт за серпень на загальну вартість 400000,00 грн., якими сторони підтвердили факт виконання позивачем та прийняття відповідачем ремонтних робіт за договором у розмірі  1 100000,00 грн.   

За твердженням позивача, щодо якого відповідач не заперечував, саме вартість робіт в сумі 1100000,00 грн.  за договором  підряду № 10/08 відповідачем  була оплачена на користь позивача.

Як зазначив позивач, остаточно свої зобов’язання за Договором позивач виконав в повному обсязі в листопаді 2008 року, на підтвердження чого  склав акт № 3  прийому виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) з переліком усіх виконаних  ним робіт, вартість яких складає 1409000,00 грн.,  та передав  його відповідачеві для підписання і здійснення остаточних розрахунків за виконані роботі, однак, відповідач усунувся від виконання вимог договору щодо прийняття виконаних робіт, не повернув позивачу підписаний акт прийому виконаних робіт №3, не надав будь-які свої зауваження чи претензії на адресу позивача з приводу виконаних робіт і тим самим ухилився від оплати робіт за договором на користь позивача .

Представники відповідача позовні вимоги заперечили, вважають позов безпідставним і аргументують це  тим, що  датою закінчення робіт є дата їх прийняття замовником. Оскільки замовник роботи не прийняв за актом виконаних робіт, то й роботи не закінчились, а отже і  відсутні підстави для оплати робіт. Крім того, відповідач в своїх письмових запереченнях  визнав, що акт приймання виконаних робіт № 1 за липень 2008року та акт  приймання виконаних робіт №2  за серпень 2008 року сторонами були підписані, проте одночасно заявив, що об’єм виконаних робіт, зазначених в актах №1 та №2 не відповідають фактично виконаним роботам. Щодо акту  № 3 прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, то відповідач зазначив, що не підписав його по причині того, що роботи позивачем не проводилися і акту виконаних робіт № 3 від позивача не отримував взагалі.  

Втім, судом встановлено невідповідність  заперечень відповідача фактичним обставинам спору та доказам у справі. Так, зокрема,  17.04.2009 р. позивач цінним листом № 345, до якого долучена  поштова відмітка про вручення відповідачу цінного листа, надіслав вимогу відповідачеві про підписання уточнених актів виконаних робіт, в тому числі і акту №3  прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, за яким виникла заборгованість на суму 1409000,00 грн.

Проте, позивач заперечуючи проти акту у відповіді вказав на завищений обсяг вивезеного сміття та на те, що договором обумовлене виконання підрядних робіт на площі 1500кв.м., а у акті вказано про розбирання риштувань площею 1400кв.м, а отже відмова від підписання акту №3 є безпідставною.

Оскільки відповідач не здійснював оплати  позивачу за актом виконаних робіт  № 3,  позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором підряду № 10/08 від 22.07.2008 р.

Також встановлено, що між позивачем та третьою особою було укладено Договір підряду № 14/08 на виконання ремонтних робіт, відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) позивач зобов’язався виконати роботи з ремонту дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м, а відповідач зобов’язався вчасно оплачувати роботи позивача і своєчасно прийняти від позивача закінчені роботи на умовах та в порядку, визначених Договором.

На виконання договору виконувались роботи в тому ж приміщенні, які прийняті і оплачені.

Посилання відповідача на невідповідність робіт, що зазначені у актах виконаних робіт, дійсним роботам -  є голослівними, оскільки ніякими доказами  вони не підтверджені, більше того, суперечать висновку судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ.

Доказів тотожності виконуваних позивачем робіт за договорами №10/08 та 14/08 відповідач та тертя особа не надали.

Висновок №148/15 в якому встановлено обсяг робіт не може бути взято судом до уваги як належний і допустимий доказ у справі, оскільки у судово-експертне дослідження виконане експертом ОСОБА_4 як свідчить п.1 резолютивної частини висновку та додаток «Обсяги…», але ж проведення експертизи було доручено провести професору ОСОБА_5 та доценту ОСОБА_6   

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З метою встановлення фактичних обсягів та вартості виконаних позивачем робіт за договором підряду № 10/08  від 22.07.2008 р. судом призначено судові будівельно-технічну експертизу, на вирішення яких поставлені відповідні питання і зокрема щодо обсягів та вартості фактично виконаних позивачем робіт за договорами підряду,  оскільки предметом спору у справі є стягнення заборгованості за актом №3 договором підряду№10/08 яка, за твердженням позивача, складається з вартості виконаних позивачем та неоплачених відповідачем робіт.   

Висновком № 12151/12152 судової будівельно-технічної експертизи від 22.10.10., наданим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, спростовуються доводи відповідача і підтверджуються  правомірність вимог позивача. Так, за результатами роботи експертів, проведеного ними обстеження, вивчення первинних та нормативних документів, аналізу переліку робіт, які включені до акту №3 приймання виконаних робіт за листопад 2008 року на суму 1409000,00 грн., які підписані тільки підрядником (позивачем) та переліку робіт, які включені до протоколу №7 узгодження обсягів і вартості виконаних робіт до договору підряду на загальну суму 2509000,07 грн., встановлено, що перелік (найменування) робіт в цілому співпадає, фактичне виконання яких спостерігалося експертами під час обстеження.

Отже, відповідно до акту №3 та висновку експертизи КНДІСЕ, вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних підрядником (позивачем) за договором підряду 10/08 у листопаді 2008 року становить 1409000,00 грн.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Пунктом 7.5. Договору підряду від 22.07.2008 року № 10/08 передбачена відповідальність замовника (відповідача) за прострочення терміну оплати у вигляді штрафу у розмірі 500 грн., але не більше 10 % вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення.

З урахуванням положень п.2.3.1., п.5.2 Договору та дати надсилання Акту №3 строк оплати становить 12.05.09, а з 13.05.09 починається прострочення.

 Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Позивач нарахував і просив стягнути інфляційні, три проценти річних та неустойку за період з 11.05.09 по 30.11.10.

Оскільки суми визначені позивачем є в межах розрахованих судом, суд погоджується з розрахунком  Позивача щодо розміру  3 % річних в сумі  58 019 (п’ятдесят вісім тисяч дев’ятнадцять)грн. 92 коп., інфляційних  втрат в  розмірі 71 859 (сімдесят одна тисяча вісімсот п’ятдесят дев’ять)грн. 00 коп..

Водночас здійснивши перерахунок розміру штрафу, який по свої суті є пенею, що становить 250 500 (двісті п’ятдесят тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.  суд вважає його  розрахованим не вірно.

Здійснивши власний перерахунок неустойки з урахування умов п.7.6 Договору, та положень ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на те, що розмір неустойки, передбачений сторонами в Договорі перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка, та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача становить 154217,95 грн., визначена виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням дати виникнення зобов’язання щодо оплати суми боргу, та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі  1 789 378 (один мільйон сімсот вісімдесят дев’ять тисяч триста сімдесят вісім)грн. 92  грн. підлягають частковому задоволенню, а саме 1409000,00грн. –борг, 154217,95 грн. - штраф,  71 859грн. 00 коп. –збитки від інфляції, 58 019,92грн. –три проценти річних.За призначену судом експертизу відповідач сплатив 10005,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та витрати з оплати експертизи відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

   Керуючись ст. ст. 22, 27, 32-34, 42, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити  частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" (03151, м. Київ,  проспект Повітрофлотський, 64, код ЄДРПОУ - 22889913) з будь-якого його рахунку,  виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Проект»(03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, оф.184 код ЄДРПОУ - 33237916) 1409000 (один мільйон чотириста дев’ять тисяч),00грн. –борг, 154217(сто п'ятдесят чотири тисячі двісті сімнадцять),95 грн. - штраф,  71 859 (сімдесят одна тисяча вісімсот п’ятдесят дев’ять)грн. 00 коп. –збитки від інфляції, 58 019 (п’ятдесят вісім тисяч дев’ятнадцять),92грн. –три проценти річних, 16 930 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять),99грн.  - державного мита та 116 (сто шістнадцять),33 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Проект»(03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, оф.184 код ЄДРПОУ - 33237916) з будь-якого його рахунку,  виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" (03151, м. Київ,  проспект Повітрофлотський, 64, код ЄДРПОУ - 22889913) 141(сто сорок одну),46 грн. витрат по сплаті за проведення судової експертизи.

4. Після набрання рішення законної сили  видати накази.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя                                                                                        Курдельчук І.Д.

Cуддя                                                                                                               Кирилюк Т.Ю.

Суддя                                                                                                               Спичак О.М.

дата складення 17.06.11