Рішення

від 26.05.2011 по справі 3/305-7/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/305-7/102

26.05.11

За позовом Комунального підприємства “Фінансово-розрахунковий центр “Дніпровський” Дніпровської районної у м. Києві ради

до    Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про  звільнення нежитлового приміщення

                                                                                                                      Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність б/н від 01.11.2010р;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства “Фінансово-розрахунковий центр “Дніпровський” Дніпровської районної у м. Києві ради  про звільнення орендованого нерухомого майна, яке є об’єктом комунальної власності шляхом виселення Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 із орендованого нежилого приміщення, загальною площею 31,40 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в зв’язку з припиненням договору № 358 оренди нежилого приміщення від 14.07.2004 та невиконання останнім свого обов'язку звільнити приміщення.

Позов вмотивовано тим, що у зв’язку з відмовою позивача від договору оренди, укладеного між КП УЖГ Дніпровського району м. Києва  та відповідачем, останній безпідставно користується спірними приміщеннями після припинення договору оренди та втрати відповідачем статусу орендаря.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що строк дії договору № 358 оренди нежилого приміщення від 14.07.2004, укладеного між відповідачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі за текстом - договір), закінчується 24.07.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 року позов задоволено повністю; виселено відповідача з орендованого нежилого приміщення, загальною площею 31,40 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 року та рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 року у справі № 3/305 - скасовано. Справу № 3/305 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 справу було прийнято до провадження, присвоєно їй номер 3/305-7/102 та призначено її розгляд на 16.05.2011.

16.05.2011 позивач та відповідач повноважних представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.05.2011.

26.05.2011 представник позивача повторно у судове засідання  не з”явився, вимоги ухвали суду не виконав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -                                                                                                               

ВСТАНОВИВ:

14.07.2004 між Комунальним підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (орендодавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір № 358 оренди нежилого приміщення (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження  Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 886 від 14.07.2004 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,4 кв. м. для розміщення офісу, що підтверджується актом прийому-передачі, який є додатком № 1 до договору.        

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9242,78 грн. за наявності підстав позивач скористався наданим йому правом положеннями ст. 782 ЦК України та відмовився від договору, в зв‘язку з чим договір є розірваним, а позивач вимагає виселити відповідача з нежитлового приміщення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п.1 ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України).

Сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов’язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч.ч.1, 2 ст.512 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ч.ч.1, 2 ст.761 ЦК України).

Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві  об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Однак, суду не надано доказів виникнення у позивача права вимоги у правовідносинах оренди комунального майна, які виникли з невиконання умов договору, оскільки в якості орендодавця договір укладено Комунальним підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, однак позов подано Комунальним підприємством “Фінансово-розрахунковий центр “Дніпровський” Дніпровської районної у м. Києві ради.

Докази заміни сторони в договорі оренди №886 від 14.07.2004 року, а також докази того, що позивач є правонаступником орендодавця за договором у матеріалах справи відсутні.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги Комунального підприємства “Фінансово-розрахунковий центр “Дніпровський” Дніпровської районної у м. Києві ради є протиправними, безпідставними та такими, що не підлягають визнанню та задоволенню.

Відповідно до статті 49, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 32, 33, 35, 44, 49, 75, 82 –85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

М.М.Якименко