Ухвала

від 22.07.2011 по справі 17/17-2011-1313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-2011-1313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"22" липня 2011 р.№ 17/17-2011-1313

        Суддя  Брагіна Я.В.,  розглянувши заяву ПП „ЛКМ” (07300, м.Вишгород,  вул. Набережна, буд.7, Київська обл., код ЄДРПОУ 31861906);

до боржника: ТОВ „Мікроінвест” (65000 м. Одеса, вул. Космонавтів, буд.33, код ЄДРПОУ 32921500)

про  порушення   справи про  банкрутство відсутнього боржника

                                                            ВСТАНОВИВ:

  21.07.11. ПП „ЛКМ” звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Мікроінвест” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон України №2343-ХІІ), посилаючись на невиконання боржником зобов'язання по договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №25/10-10 від 25.10.10. на суму 5000,00грн.

Згідно ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ.

Провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним  кодексом України, іншими законодавчими актами (п.1 ст.5 Закону України №2343-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в ст.7 цього Закону та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктами 2, 3, 4, 6, 10  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштовий адрес;  у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги,  доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та  не подано доказів надсилання  боржнику копії  заяви і доданих до неї документів.

Згідно п.11 ст.7 Закону України  „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Отже, заява ПП „ЛКМ” про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Мікроінвест"   підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі; у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги,  доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини;  не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та  не подано доказів надсилання боржнику копії  заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості  порушення справи про банкрутство, про які йдеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

  Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності б е з с п і р н и х вимог ініціюючого кредитора та н е п л а т о с п р о м о ж н о с т і боржника, якими  відповідно:  безспірними -  є вимоги  кредиторів,  визнані боржником,  інші  вимоги  кредиторів,   підтверджені   виконавчими документами чи розрахунковими документами,  за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а  неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, не інакше як через відновлення  платоспроможності  (ст.1  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом).

Однак, ПП „ЛКМ” до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ „ Мікроінвест”” доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, а також неплатоспроможності боржника  до заяви не  додало.

Крім того, ПП „ЛКМ” у заяві про порушення справи про банкрутство як на одну з підстав порушення справи за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилається на факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.   

З урахуванням вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб (ЄДР).

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.05.2007р. у справі № 32-21/19-06-518 та Вищий господарський суд України у справі №42/106 від 19.05.10.

Проте, в порушення ч.ч. 1, 7, 8 ст. 7, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якими встановлено, що до заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заявник не надав і належних доказів відсутності  боржника за місцезнаходженням.

Доданий до заяви акт огляду місцезнаходження боржника від 26.05.11., складений в односторонньому порядку, не являється належним доказом відсутності боржника.

А із доданий до заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  від 26.05.11 свідчить про те, що боржник станом на 26.05.11. знаходиться  за місцем реєстрації.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність підстав для застосування спрощеної процедури банкрутства (ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) щодо  ТОВ „Мікроінвест"”, а саме: доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника заявником теж до заяви не додано.

Як суд зазначав вище, відповідно до п.п.2,3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано повного найменування сторін, обставин, на яких ґрунтуються  вимоги,  доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та  не подано доказів надсилання боржнику копії  заяви і доданих до неї документів.

А згідно  ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в ст.7 цього Закону і з підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.

Враховуючи вищевикладене, заява ПП „ЛКМ” про порушення справи про банкрутство ТОВ „Мікроінвест” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п.2,3,4,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".    

Повернення  заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п.2,3,4,6,10 ст.63,86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

                                                 У Х В А Л И В:

1. Заяву  ПП „ЛКМ” (07300, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, Київська обл., код ЄДРПОУ 31861906) про порушення справи про банкрутство ТОВ „Мікроінвест” (65000, м. Одеса, вул. Космонавтів, 33, код ЄДРПОУ 32921500) повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 1-му арк. з додатком на  7-ох арк.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.