10/1361-НМ
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "19" липня 2011 р. Справа № 10/1361-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В. К.
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: Сорока О. І. - голова правління
взяв участь: Алексєєв С. М. - прокурор, посв. № 99
Розглянувши справу за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Олевської міської ради Житомирської області (м. Олевськ)
до Олевської районної спілки споживчих товариств (смт.Олевськ)
про виселення з незаконно займаного приміщення
Спір вирішується у відповідності до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурором в інтересах держави пред'явлено позов про виселення відповідача з незаконно зайнятого вбудованого продуктового магазину загальною площею 64,9 м. кв., який знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Олевськ, вул.Володимирська,1.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено, хоча про час та місце розгляду повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 4 від 11.01.2008 р.(а.с.29). В засіданні суду надав клопотання № 290 від 18.07.2011 р. про залучення до матеріалів справи постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 р. по справі №14/5007/6/11, яке підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд , -
ВСТАНОВИВ:
У зв`язку з тим, що магазин по вул. Володимирській,1 потребує ремонту, так як з 1998 року використовується Олевською райспоживспілкою, а коштів на ремонт не передбачено та керуючись п. 5 ст. 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", Олевська селищна рада Олевського району Житомирської області на 17 сесії 23 скликання вирішила наступне: провести відчуження магазину по вул. Володимирській,1 загальною площею 100,1 кв. м.; продаж магазину здійснити згідно чинного законодавства; доручити ВП ЖКГ проведення всіх операцій по відчуженню магазину; відмінити рішення шістнадцятої сесії селищної ради 23 скликання від 13.07.2001р. "Про продаж магазину по вул. Володимирській,1, як таке, що не відповідає чинному законодавству, про що свідчить відповідне рішення "Про відчуження магазину по вул.Володимирській, 1" від 31.07.2001 р. (а.с.8).
Рішенням виконавчого комітету Олевської селищної ради Олевського району Житомирської області № 118 від 14.11.2001 р. "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" (а.с.11-12), зокрема, вказано оформити право власності на вбудований продуктовий магазин загальною площею 64,9 кв. м по вул. Володимирській, 1 за Олевською селищною радою. Вказане рішення мотивовано тим, що згідно рішення № 25 Олевської селищної ради від 15.09.1983 р. виділялась земельна ділянка під будівництво 24-х квартирного жилого будинку із вбудованими магазинами та постанови КМУ за № 311 від 05.11.1991р. "Про розмежування власності", Олевській селищній раді належить вбудований в 24-хквартирний жилий будинок продуктовий магазин загальною площею 64,9 кв.м. по вул. Володимирській, 1.
Рішенням Олевської селищної ради Олевського району Житомирської області 18 сесії 23 скликання від 20.12.2001 р. (а.с.9), доповнено п. 1 рішення 17 сесії селищної ради від 31.07.2001 р. "Про відчуження магазину по вул. Володимирській, 1" підпунктами: 1.1. - магазин з окремим входом загальною площею 66,3 кв.м; 1.2. - магазин з окремим входом загальною площею 33,8 кв.м.
Рішенням Олевської селищної ради Олевського району Житомирської області 18 сесії 23 скликання від 20.12.2001 р. (а.с.10), затверджено стартову оцінку при продажу магазинів по вул. Володимирська,1 - 1.1. - 20 тис. грн. магазину загальною площею 33,8кв.м; 1.2. - 35 тис. грн. магазину загальною площею 66,3 кв.м.
Частиною 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, проте в частині 2 цієї статті вказано, що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування не скористались своїм правом згідно частини 4 ст.71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на звернення до суду.
Зазначене вище рішення Олевської селищної ради від 31.07.2001 р. про продаж спірного магазину набрало чинності.
За приписами ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", діючою станом на 13.07.2001 р. на час прийняття рішення Олевською селищною радою, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
На виконання рішення Олевської селищної ради від 31.07.2001р., 09.08.2001 р між Олевським виробничим підприємством житлово-комунального господарства та Олевською районною спілкою споживчих товариств укладено договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України (далі - договір купівлі - продажу) (а.с.30-33), згідно якого Олевською райспоживспілкою прийнято у власність вбудований магазин, розташований у 5-ти поверховому будинку площею 66,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Олевськ, вул. Володимирівська,1. Згідно п. 2.1 вказаного договору вартість вказаного об`єкту, згідно звіту про проведення експертної оцінки (а.с. 34-43), становила у сумі 17446,00 грн. Факт передачі майна підтверджується рахунком - фактурою (а.с.46).
Рішенням господарського суду Житомирської області по справі № 14/5007/6/11 від 23.03.2011 р. встановлено, що відповідно до довідки від 11.09.2001р. виданої Олевським ВПЖКГ, спірний магазин, що знаходиться по вул. Володимирівській,1, рахується на балансі Олевського ВПЖКГ.
Таким чином, укладаючи договір, Олевське виробниче підприємство житлово-комунального господарства діяло згідно рішення Олевської селищної ради від 31.07.2001 р., яким було доручено ВП ЖКГ проведення всіх операцій по відчуженню магазину, що знаходиться за адресою: м. Олевськ, вул. Володимирівська,1.
В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення сторін щодо правомірності прийнятого Олевською селищною радою зазначеного рішення від 31.07.2001 р., як і не надано сторонами доказів щодо його скасування.
В пункті 2.2. вищевказаного договору купівлі-продажу сторони погодили, що розрахунки за придбане майно здійснюються Олевською районною спілкою споживчих товариств шляхом безготівкового перерахування всієї суми з свого рахунку на рахунок Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства.
З врахуванням вищевикладеного та на виконання умов договору купівлі-продажу, Олевською районною спілкою споживчих товариств платіжним дорученням № 77 від 09.08.2001 р. в сумі 10000,00 грн. та платіжним дорученням № 995 від 26.09.2001 р. в сумі 7446,00грн. було перераховано кошти за придбаний об'єкт на розрахунковий рахунок Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства, а не на користь позивача (а.с.44-45).
Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша статті 41), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (частина четверта статті 13).
Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.
Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, у тому числі Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стаття 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об"єктів, які підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, а також викупу. Зі змісту цієї норми випливає, що саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції, відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об"єктів приватизації.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об"єктів приватизації є Фонд державного майна України, його органи на місцях, органи приватизації, що створюються місцевими радами та органи по управлінню майном, створені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, які в Законі мають загальну назву - "органи приватизації".
Крім того в ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині 1 цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива лише у випадках, коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною 1 цієї статті.
Таким чином, вищевказані норми передбачають певний порядок здійснення приватизації державного або комунального майна, а саме подання заяви потенційним покупцем до органу приватизації, прийняття даним органом приватизації рішення про включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації з визначенням конкретного способу приватизації.
Судом встановлено, згідно рішення господарського суду Житомирської області по справі № 14/5007/6/11 від 23.03.2011 р., що станом на 2001-2002рр. рішення про утворення органу приватизації та про включення спірного об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, позивачем не приймалися.
З матеріалів справи не вбачається, що відчуження спірного приміщення здійснювалося у рамках приватизаційного процесу.
Крім того, інший спосіб зміни форми власності визначений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна належить до компетенції міської ради.
В силу ч. 6 ст. 60 названого Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада визначає доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності.
Пунктом 30 частини 1 статті 26 вищезазначеного Закону встановлено можливість відчуження комунального майна як шляхом приватизації, так і в іншому порядку.
Враховуючи вимоги п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо відчуження майна, переданого до комунальної власності лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу, органи місцевого самоврядування вправі самостійно обирати спосіб відчуження комунального майна (шляхом відчуження майна або шляхом приватизації).
Додатково слід зазначити, що відповідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Аналогічна норма міститься також і у ст.225 ЦК УРСР.
За приписами ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Аналогічна норма міститься також у ч. 1 ст. 145 ЦК УРСР.
Таким чином, за змістом статті 388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Як вбачається із матеріалів справи, спірне майно, вибуло з володіння позивача на підставі рішення 17 сесії 23 скликання Олевської селищної ради від 31.07.2001 р., яким надано дозвіл на відчуження даного об'єкту.
Слід також зазначити, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірного об'єкту від 09.08.2001р., у Олевської селищної ради був відсутній правовстановлюючий документ на даний об'єкт та лише 16.11.2001р. на підставі рішення Олевської селищної ради №118 від 14.11.2001р. (а.с.11-12) було видано свідоцтво про право власності №123 (а.с.15) на вбудований продуктовий магазин площею 64,9 м.кв. за адресою: м.Олевськ вул. Володимирська, 1.
Вищезазначені факти були встановлені Житомирським апеляційним господарським судом у постанові від 09.11.2010р. (а.с.82-85) при розгляді справи №1/20-Д, порушеної за позовом прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської ради до Олевської районної спілки споживчих товариств та до Олевського виробничого підприємства житлово - комунального господарства про визнання договору купівлі - продажу спірного майна недійсним, яка набрала законної сили в установленому законом порядку та не була оскаржена сторонами. Вказаною постановою скасовано рішення господарського суду Житомирської області від 01.02.2010 р., яким визнано недійсним договір купівлі - продажу від 09.08.2001 р., та прийнято нове рішення - у позові відмовити.
Крім того, вищезазначені факти були встановлені Рівненським апеляційним господарським судом у постанові від 09.06.2011 р. (а.с.109-111) при розгляді справи №14/5007/6/11, порушеної за позовом прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської ради до Олевської районної спілки споживчих товариств за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Олевського виробничого підприємства житлово - комунального господарства про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка набрала законної сили в установленому законом порядку та не була оскаржена сторонами. Вказаною постановою залишено без змін рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2011 р., яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.
У постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 р. вказано наступні обставини.
Щодо спірного об'єкту - магазину по вул.Володимирській,1 існувало два рішення Олевської селищної ради щодо його відчуження від однієї дати - 13.07.2001р. Зазначені рішення селищної ради не містять будь-якої нумерації, а тому ідентифікувати їх по часу прийняття (яке передувало іншому) не можливо, як неможливо і встановити, яке ж рішення є легітимним, а яке ні.
Олевською селищною радою у рішення від 31.07.2001 р. рішенням від 20.12.2001 р. були внесені зміни, відповідно до яких площа 100,1 кв.м була поділена на дві: 66,3кв.м та 33,8кв.м
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представниками Олевської міської ради звернуто увагу суду, що існує одне рішення Олевської селищної ради від 13.07.2001р. – те, яке знаходиться у архівних справах архівного відділу Олевської районної державної адміністрації.
У супереч вимогам суду представниками Олевської міської ради засвідченої архівним відділом копії рішення Олевської селищної ради від 13.07.2001р. не надано. Натомість надано архівну копію протоколу засідання виконавчого комітету Олевської селищної ради від 14.11.2001р. Серед питань, які були предметом розгляду виконавчого органу, обговорювалося питання про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб. Вирішено оформити право власності на вбудовані продуктовий магазин загальною площею 64,9м2 та магазин «Світоч»загальною площею 40,4м2 по вул.Володимирській,1 за Олевською селищною радою.
Яким чином зазначене рішення №118 стосується предмету спору - ґрунтовних письмових пояснень суду не надано, оскільки розбіжність у площах є значною у порівнянні із рішенням виконавчого комітету Олевської районної ради народних депутатів №268 від 24.12.1987р., матеріалами інвентаризаційної справи КП «Коростенське міжміське бюро тезнічної інвентаризації», рішенням Олевської селищної ради Олевського району Житомирської області "Про продаж магазину по вул.Володимирській,1" від 13.07.2001р., рішенням Олевської селищної (міської) ради Олевського району Житомирської області "Про продаж магазину по вул.Володимирській,1" від 13.07.2001р., рішенням Олевської селищної ради Олевського району Житомирської області «Про відчуження магазину по вул.Володимирській,1»від 31.07.2001р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне в позові відмовити.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Давидюк В.К.
рішення підписано 22 липня 2011 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (реком з повідом.)
3 - відповідачу
4 -5 прокуратурі
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2011 |
Оприлюднено | 27.07.2011 |
Номер документу | 17283494 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Давидюк В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні