Рішення

від 03.06.2008 по справі 14/96пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/96пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.06.08 р.                                                                                                    Справа № 14/96пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні м. Красногорівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк

про зобов'язання відповідача звільнити незаконно займане приміщення Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні

за участю представників:

від позивача: Олейник Т.В. за дов. №194 від 21.04.2008р.

від відповідача: Перепилиця О.В., наказ №1 від 29.04.2000р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 20.05.2008р. по 03.06.2008р.

СУТЬ СПОРУ: Комунальна лікувально-профілактична установа Мар'їнська центральна районна лікарня м. Красногорівка звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк з позовом про зобов'язання відповідача звільнити незаконно займане приміщення Мар'їнської центральної районної лікарні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення; заяву №725 від 28.11.2005р.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна від 01.11.2001р., згідно якого в оренду відповідачу було передане нежитлове приміщення загальною площею 72м2 за адресою – м. Красногорівка, вул. Нахімова, 1.

Пунктом 9.1 цього договору було визначено, що договір діє з 01.01.2001р. по 01.11.2004р.

В подальшому, термін дії договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна був продовжений до 01.11.2005р. за взаємною згодою сторін шляхом внесення відповідного запису до договору, завіреного підписами та печатками сторін.

28.11.2005р. на адресу відповідача надіслана заява №725 про припинення подальшої оренди приміщення згідно пункту 9.6 договору, вручена завідувачці аптеки „Аверс” під підпис.

Також позивач вказує на те, що листом №166/1 від 06.10.2005р. Мар'їнська районна рада проінформувала Мар'їнську центральну районну лікарню про необхідність повідомлення ТОВ „Аверс” щодо небажання пролонгувати дію договору оренди через намір використовувати приміщення для розташування комунальної аптеки.

Наполягаючи на тому, що відповідач не виконує свій обов'язок щодо звільнення приміщення після закінчення дії договору, позивач наполягає на задоволенні своїх вимог.

В судовому засіданні від 26.04.2006р. посадова особа ТОВ „Аверс” Тюпін Р.В. не надав беззаперечної відповіді про вчинення напису на договорі, представник відповідача заперечував , що підпис виконаний саме посадовою особою ТОВ „Аверс” Тюпіним Р.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2006р. за ініціативою суду призначено почеркознавчу-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №14/96пн було зупинено до проведення вищевказаної експертизи.

У зв'язку з надходженням висновку судово-почеркознавчої експертизи №14717 від 06.03.2008р. ухвалою господарського суду Донецької області від 09.04.2008р. провадження у справі було поновлено та викликано представників в судове засідання.

У поясненнях від 13.05.2008р. представник відповідача вказав про свою незгоду з позовними вимогами, наявність переважного права на продовження строку дії договору оренди, порушення з боку керівника позивача статей 20, 23, 31, 47 Господарського кодексу України.

Посилаючись на пункт 4 статті 284 Господарського кодексу України відповідач стверджує, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна від 01.11.2001р. є продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки в 2004 році таких заяв не було.

Також відповідач пояснює, що правом підпису документів від імені ТОВ „Аверс” володіє лише директор - Перепелиця А.В. Тому підпис заступника директора Тюпіна Р.В., який міститься на екземплярі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна від 01.11.2001р. не має юридичної сили.

Відповідач наполягає на тому, що дія договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна від 01.11.2001р. була продовжена до 01.11.2007р.

В липні 2007р. ТОВ „Аверс” направило листа на адресу Мар'їнської районної ради з пропозицією продовжити термін дії договору оренди.

У листі-відповіді №174 від 30.07.2007р. Мар'їнська районна рада повідомила про те, що на підставі положень статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік” №489-V від 19.12.2006р. передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Додатково відповідач зазначає, що приміщення на території Мар'їнської центральної районної лікарні було відремонтоване та перероблено під аптеку за рахунок коштів ТОВ „Аверс”. На першому поверсі будівлі вказаної лікарні в занедбаному стані знаходиться більш ніж 1000м2 приміщень, які ніким не використовуються.

В судовому засіданні від 03.06.2008р. представник позивача надав заяву, в якій зазначив про допущення помилки під час складання позову в частині зазначення найменування позивача (замість Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні м. Красногорівка було вказано Мар'їнська центральна районна лікарня м. Красногорівка) та просив вважати правильним найменування позивача саме - Комунальна лікувально-профілактична установа Мар'їнська центральна районна лікарня м. Красногорівка.

Враховуючи надані правоустановчі документи позивача, суд прийняв вказану заяву до уваги.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Між Мар'їнською центральною районною лікарнею м. Красногорівка (далі – орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк (далі – орендар) був підписаний договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р., згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 72м2 за адресою – м. Красногорівка, вул. Нахімова, 1, що перебуває на балансі Мар'їнської центральної районної лікарні. Вказаний договір підписаний представниками сторін без заперечень та зауважень.

В подальшому, рішенням Виконавчого комітету Красногорівської міської ради №137 від 23.04.2003р., був зареєстрований Статут Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні в новій редакції, а Статут Мар'їнської центральної районної лікарні, зареєстрований рішенням виконавчого комітету Красногорівської міської ради №488 від 24.04.2002р., визнаний таким, що втратив чинність.

Як вбачається з наданих документів, змінилось найменування лікарні, замість „Мар'їнська центральна районна лікарня” стало „Комунальна лікувально-профілактична установа Мар'їнська центральна районна лікарня”. Але ідентифікаційний код позивача, визначений в договорі оренди від 01.11.2001р. та в новій редакції Статуту залишився незмінним - 0198952.

Згідно пункту 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996р. (в редакції до 22.06.2005р.), у разі включення суб'єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Таке саме твердження містить і пункт 6 вказаного Положення в редакції постанови Кабінету Міністрів України №499 від 22.06.2005р., чинного на момент розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Мар'їнська центральна районна лікарня та Комунальна лікувально-профілактична установа Мар'їнська центральна районна лікарня є однією і тією самою особою, в даному випадку - орендодавцем.

Протягом судового провадження, сторони визнавали і не оспорювали факт передачі орендодавцем спірного приміщення орендареві та користування цим приміщенням орендарем.

В пункті 9.1 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. сторони визначили, що цей договір діє з 01.11.2001р. по 01.11.2004р.

Пунктом 9.6 вказаного договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до пункту 9.8 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.

Суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо автоматичної пролонгації дії договору оренди на 2007р. через відсутність у 2004році заяв з боку будь-якої із сторін та заперечення відносно продовження дії договору лише до 01.11.2005р. з наступних підстав.

В матеріалах справи наявна заява, датована 23.11.2004р., яка підписана директором ТОВ „Аверс” та адресована керівнику орендодавця з проханням продовжити дію договору оренди від 01.11.2001р. саме на період з 01.11.2004р. по 01.11.2005р. Факт написання цієї заяви директором ТОВ „Аверс” відповідачем не спростований.

У зв'язку з надходженням цієї заяви, між сторонами було підписано без зауважень та заперечень Додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. Як визначено в додатковій угоді - згідно пункту 9.6 сторони продовжують договір на той самий термін і на тих самих умовах. Угода діє з 01.11.2004р. по 01.2005р.

Під час судового провадження з метою з'ясування спірних питань та через наявність заперечень з боку відповідача щодо належності підпису заступнику директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” Тюпину Р.В. на договорі оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р., судом призначена почеркознавча-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У висновку судово-почеркознавчої експертизи №14717, складеному 06.03.2008р., вказано про те, що підпис від імені Тюпина Р.В. та запис його прізвища виконані Тюпиним Робертом Валентиновичем.

Як вбачається з цього висновку, питання суду щодо часу нанесення підпису Тюпина Р.В. та напису „пункт 9.1 пролонгируется до 01.11.2005 год” не було вирішено у зв'язку з відсутністю відповідного експерту.

Слід зазначити, що наявність на оригіналі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. напису „пункт 9.1 пролонгируется до 01.11.2005 год” з підписом, засвідченим печаткою, від імені ТОВ „Аверс” Тюпина Р.В. не спростовує факт пролонгації договору саме до 01.11.2005р.

Що стосується зауваження відповідача про те, що від імені орендаря підпис на договорі оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. зроблений не уповноваженим представником (заступником директора Тюпиним Р.В.), слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач якимось-чином заперечував проти продовження строку дії договору оренди до 01.11.2005р. та направляв на адресу позивача свої зауваження з приводу цього. Навпаки, у заяві від 23.11.2004р., підписаній директором ТОВ „Аверс” йдеться мова про продовження дії договору оренди від 01.11.2001р. саме на період з 01.11.2004р. по 01.11.2005р.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази того, що договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. та додаткова угода до цього договору визнані в судовому порядку недійсними суду не надані.

На адресу орендаря орендодавцем направлялись листи №536 від 10.08.2005р., №725 від 28.11.2005р., в яких повідомлялось про те, що договір оренди не буде пролонгований, тому ТОВ „Аверс” необхідно звільнити приміщення. Вказані листи отримані представниками ТОВ „Аверс” (директором та завідувачкою аптеки).

З викладеного вбачається, що орендодавець належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства, повідомив орендаря про припинення строку дії договору, у зв'язку з чим договір припинив свою дію.

В листі Мар'їнської районної ради №166/1 від 06.10.2005р., адресованому позивачеві, було вказано, що необхідно повідомити ТОВ „Аверс” про відсутність наміру пролонгації договору оренди після 01.11.2005р., у зв'язку з майбутнім розташуванням в цьому приміщенні комунальної аптеки.

Також на адресу відповідача направлявся лист Мар'їнської районної ради №129 від 11.08.2005р., в якому також повідомлялось про неможливість продовження строку дії договору оренди спірного приміщення через намір орендодавця його використовувати для своїх потреб.

Відповідач після цього приміщення не звільнив, що і призвело до звернення Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні м. Красногорівка з позовною заявою.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України та статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правовим наслідком припинення договору оренди у разі закінчення строку його дії та відмови сторони від його продовження є зобов'язання орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач підписав договір оренди, він прийняв на себе всі зобов`язання, що передбачені умовами договору, у тому числі і зобов'язання у випадку припинення або розірвання договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. в триденний строк з моменту припинення договору повернути орендодавцеві орендоване майно.

Дослідивши надані сторонами в матеріали справи документи суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну, на який він був укладений.

Після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. орендарем не здійснені заходи щодо звільнення та передачі об'єкту оренди орендодавцеві, навпаки орендар продовжує користуватися майном на теперішній час, тобто після повідомлення про те, що продовжуватися договір оренди не буде.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтями 764, 777 Цивільного кодексу України, статтями 7, 9, 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями), термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 9.6 оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. передбачено, що в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до пункту 9.8 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність в нього переважного права згідно статті 777 Цивільного кодексу України на укладення договору оренди.

З урахуванням положень частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 285 Господарського кодексу України та частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження оренди тільки в тому разі, коли після закінчення договору оренди орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем спірне приміщення орендодавець планував використовувати для своїх потреб.

Врахувавши строки дії договору та заперечення орендодавця щодо користування відповідачем майном після закінчення дії договору оренди, суд дійшов висновку про те, що сплата відповідачем грошових коштів після закінчення дії договору оренди не свідчить про продовження орендних відносин між сторонами.

Нормами статей 770, 785 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві приміщення.

За своїм загальноправовим змістом, позовна вимога щодо зобов'язання звільнити приміщення фактично є засобом захисту цивільного права у вигляді примусового виконання обов'язку в натурі, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України. Водночас, відповідачем на час винесення рішення суду не надано суду доказів повернення приміщення, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що строк договору оренди  нежитлового приміщення (будівлі, споруди) або іншого окремого індивідуально визначеного майна б/н від 01.11.2001р. закінчився 01.11.2005р., вимога позивача щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” звільнити незаконно займане приміщення Мар'їнської центральної районної лікарні загальною площею 72м2 за адресою – м. Красногорівка, вул. Нахімова, 1 є правомірною та підлягає задоволенню.

На адресу суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз був направлений рахунок №747/18 від 05.03.2008р., в якому визначена вартість проведеної експертизи - 1240грн.80коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись статтями Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями), нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                          ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні м. Красногорівка до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк про зобов'язання відповідача звільнити незаконно займане приміщення Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні загальною площею 72м2 за адресою – м. Красногорівка, вул. Нахімова, 1 – задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул. Клінічна, буд 11, ЄДРПОУ 30939206) звільнити незаконно займане приміщення Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні загальною площею 72м2 за адресою – м. Красногорівка, вул. Нахімова, 1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул. Клінічна, буд 11, ЄДРПОУ 30939206) на користь Комунальної лікувально-профілактичної установи Мар'їнської центральної районної лікарні м. Красногорівка (85630, м. Красногорівка, вул. Нахімова, 1, ЄДРПОУ 01989852) суму державного мита в розмірі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул. Клінічна, буд 11, ЄДРПОУ 30939206) на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 19, ЄДРПОУ 02883096, МФО 820019) вартість проведеної судової експертизи згідно рахунку №747/18 від 05.03.2008р. в розмірі 1240грн.80коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.06.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з цим рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення підписаний 09.06.2008р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу 1 – відповідачу; 1 – до справи