Рішення

від 06.07.2011 по справі 5021/1332/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/1332/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.11           Справа № 5021/1332/2011.

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго”, м.

                              Суми

до відповідача    Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж»,                              

                              м. Суми  

про стягнення 2 118  грн. 90  коп.                                                                                                    

                                                                                          СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача:      не з'явився

від  відповідача: не з'явився

За участю секретаря судового засідання Черненко І.О.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 118 грн. 90 коп. по договору № 1349-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, із них:  1 718 грн. 68 коп. боргу; 132 грн. 10 коп. пені; 64 грн. 26 коп. - 3% річних;  203 грн. 86 коп. інфляційних  збитків, а також  102 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, в засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, а тому не з'явлення представника відповідача в засідання суду не перешкоджає розгляду справи. Тому, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив:

На підставі договору № 1349-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позивач здійснював відпуск відповідачу теплової енергії в потрібних йому обсягах. Відповідно п. 3.2. зазначеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до 3.3. зазначеного договору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати зазначену в договорі  кількість  спожитої теплової енергії в  гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, проте, належним чином свої договірні зобов'язання в частині розрахунків не виконав та не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію.

Згідно розрахунку позивача сума основного боргу відповідача з листопада 2009р. по 16.05.2011р. становить  1 718 грн. 68 коп., що  підтверджується актом взаємо звірки розрахунків за період з 01.11.2009р. по 16.05.2011р.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 1 718 грн. 68 коп. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту  енергію відповідно до п. 5.1.5. вказаного договору, нарахована відповідачу пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від  суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, що складає 132  грн. 10 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі               132  грн. 10 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами, що відповідно до  розрахунку заборгованості складає: 203 грн. 86 коп. інфляційних  збитків 64 грн. 26 коп. - 3% річних.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов‘язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення  203 грн. 86 коп. інфляційних  збитків 64 грн. 26 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн.00 коп.  державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,49,80,82-85 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Спецелектромонтаж» (40030, м. Суми, вул. Миру, буд. 5, корп. Б, кв. 2, код 22976523)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10,  код 33698892) 1 718 грн. 68 коп. боргу, 132  грн. 10 коп. пені, 203 грн. 86 коп. інфляційних  збитків, 64 грн. 26 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ                                                (підпис)                                Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ