Рішення

від 28.05.2008 по справі 39/341-20/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/341-20/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  39/341-20/141

28.05.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна музика”

До                    Товариства  з обмеженою відповідальністю «Некст Медіа Україна»

Про                 стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у

                       сумі 900 000,00грн.

                                                                                                                           Суддя   Палій В.В.

                                                                                                                Секретар Молочна Н.С.                                                                                                                     

Представники:

Від позивача      Коктиш В.Р.- директор (протокол №2 зборів учасників від 11.08.2005р.)

Від відповідача  не з'явився

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства  з обмеженою відповідальністю «Некст Медіа Україна»про заборону без дозволу позивача використовувати музичні твори та фотографічні твори, стягнення з відповідача компенсації у розмірі 900 000,00грн. за порушення майнових авторських прав та зобов'язання відповідача опублікувати в газеті «Юридична практика»судове рішення з цієї справи.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2007р. №39/341 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2007р. №39/341 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2007р. скасовано, позов задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 90 000,00грн. компенсації за порушення майнових авторських прав за використання творів; стягнуто 9 000,00грн. штрафу в доход Державного бюджету України; в іншій частині позову відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду від 04.03.2008р. №39/341 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Некст Медіа Україна” задоволено, рішення Господарського суду міста Києва  від 18.05.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2007р. у справі №39/341 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 21.03.2008р. справу передано на новий розгляд судді Палію В.В.

У зв'язку з наведеним, ухвалою від 27.03.2008р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., розгляд справи призначено на 15.04.2008р.

У судовому засіданні 15.04.2008р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 15.04.2008р. суд прийшов до висновку про необхідність направити запит до СПД- фізичної особи Судоргіної К.В., оскільки, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на договір РТ-1/к-06 від 31.03.2006р., який укладений між СПД- фізичною особою Судоргіною Катериною Вікторівною та ТОВ «Некст Медіа Україна», відповідно до якого відповідач одержав невиключні майнові авторські та суміжні права на використання уривків з творів, перелік яких наведено у договорі (зокрема, «По маленькой», «Арриведерчи, малышка», «Нет тебя», «Я попала в сети»).

З метою ознайомлення з наданими поясненнями, необхідності витребувати додаткові документи по справі, у судовому засіданні 15.04.2008р. судом оголошено перерву до 14.05.2008р.

15.04.2008р. судом направлено запит до СПД- фізичної особи Судоргіної К.В.

Станом на 14.05.2008р. судом не одержано відповіді на запит суду від СПД- фізичної особи Судоргіної К.В.

У зв'язку з неявкою к судове засідання представника відповідача та у зв'язку з тим, що станом на 14.05.2008р. судом не одержано відповіді на запит суду, розгляд справи 14.05.2008р. відкладено.

Станом на 28.05.2008р. судом не одержано відповіді на запит суду від СПД- фізичної особи Судоргіної К.В.

Представник відповідача у судове засідання 28.05.2008р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі матеріалів, які містяться у справі.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

          01.07.2004р. між громадянином Російської Федерації Сахаровим Олександром Вікторовичем (автор) та ТОВ «Продюсерський центр Макса Фадеєва»(видавник) укладено авторський договір про передачу виключних прав (видавницький договір) №03/07.

          Відповідно до п. 2.1 договору, автор передає, а видавник набуває виключне майнове право автора на використання творів, зазначених у Каталозі (Додаток 1).

          01.01.2006р. між громадянином Російської Федерації Фадеєвим Максимом Олександровичем (автор) та ТОВ «Продюсерський центр Макса Фадеєва»(видавник) було укладено авторський договір про передачу виключних прав №01/01.

          Відповідно до п. 2.1 договору, автор передає, а видавник набуває виключне майнове право автора на використання творів, зазначених в каталозі (додаток до договору).

          01.01.2006р. між позивачем (субвидавник) та ТОВ «Продюсерський центр Макса Фадеєва» (видавник) було укладено договір №02/01 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), також договір №01/01/06 був укладений між позивачем (субвидавник) та ТОВ «Моноліт-АВК»(видавник) про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір).

          Пунктами 1.4 та 2.1 договору №02/01 та договору №01/01/06 ТОВ «Продюсерський центр Макса Фадеєва»та ТОВ «Моноліт-АВК»передаються позивачу виключні майнові авторські права на твори, які вказані сторонами у додатках до договору.

          Таким чином, позивачу було передано виключне право на території України укладати з юридичними та фізичними особами угоди (надавати дозволи) на використання творів авторів будь-яким способом, а також вчиняти дії, пов'язані із захистом порушених авторських прав.

          За вищевказаними договорами №02/01 від 01.01.2006р. та №01/01/06 від 01.01.2006р. позивач набув виключні майнові права на наступні твори:

          «Я попала в сети»(автор музики та тексту А. Сахаров);

          «Маленький самолет»(автор музики та тексту А.Сахаров);

          «По маленькой»(автор музики та тексту М. Фадеєв);

          «Аривидерчи, малышка»(автор музики та тексту М. Фадеєв);

          «Капли абсента»(автор музики М. Фадеєв, автор тексту І. Секачова);

          Нет тебя»(автор музики М. Фадеєв, А. Харченко, автор тексту І. Секачова);

          «Весна»(автор музики та тексту В. Майоров).

          Крім того, за договором №01/01/06 від 01.01.2006р. ТОВ «Моноліт-АВК»передав позивачу права на 5 графічних зображень  (Додаток №12 до договору,  арк. справи 30).

          31.07.2006р та 01.09.2006р. ТОВ «Чесна музика»зафіксовано факти використання відповідачем музичних творів, зазначених у додатку №1 до договору від 01.01.2006р. №02/01 і додатку №12 до договору від 01.01.2006р. №01/01/06, шляхом розповсюдження музичних творів у спеціальному форматі, як дзвінків для мобільних телефонів (мелодії у формі        рингтонів, реалтонів), а також шляхом відтворення і розповсюдження  графічних зображень (фотографічних творів) за номером мобільного зв'язку 1048.

Так, відповідачем було використано наступні музичні твори:

«Я попала в сети»(автор музики та тексту А. Сахаров);

          «Маленький самолет»(автор музики та тексту А.Сахаров);

          «По маленькой»(автор музики та тексту М. Фадеєв);

          «Аривидерчи, малышка»(автор музики та тексту М. Фадеєв);

          «Капли абсента»(автор музики М. Фадеєв, автор тексту І. Секачова);

          Нет тебя»(автор музики М. Фадеєв, А. Харченко, автор тексту І. Секачова);

          «Весна»(автор музики та тексту В. Майоров).

Крім того, відповідачем було використано 5 графічних зображень (фотографічних творів), які зображені на арк. справи 42.

          З листа Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.» від 24.07.2006р. №6977/4/06/02/00 вбачається, що короткий номер 1048 на підставі договору оренди було передано ТОВ «Некст Медіа Україна»для розповсюдження мобільного контенту (мелодій у форматі рингтонів, реалтонів та трутонів).

          Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації та штрафу за порушення виключних майнових авторських прав ТОВ «Чесна музика»на спірні об'єкти авторського права.

          В абзаці 5 ст. 1 Закону України «По авторське право та суміжні права»визначено, що виключне право –це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам в межах строку встановленого цим Законом.

          Відповідно до ст. 433 ЦК України і статті 8 Закону до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту і фотографічні твори.

          Статтею 45 та ч. 1 ст. 47 Закону передбачено можливість доручення суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

          Як вбачається із наданих позивачем доказів, позивач у встановленому законом порядку набув виключні майнові авторські права на музині твори та фотографічні твори, зазначені в додатках до договорів №02/01 від 01.01.2006р. та №01/01/06 від 01.01.2006р.

          За приписами ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

          Згідно з ч. 1-3 ст. 440 ЦК України та ч. 1 ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з ч. 3 зазначеної статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл або заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

          Аналогічні положення містяться у ст. 11 bis Бернської конвенції, за приписами якої автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти:

          (і) публічний показ і виконання  своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами;

          (іі) передачу будь-яким способом постановок і виконань творів для загального відома.

Відповідно до ст. 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

          Відповідно до ст. 1 Закону «відтворення»–це  виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;

          «розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав»-будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ  до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

          З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було здійснено використання спірних музичних та фотографічних творів шляхом відтворення та розповсюдження.

          Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст. 21-25 цього Закону (ч. 1).

          За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються (ч. 3).

          Використання творів без письмового дозволу (укладення ліцензійного договору) та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав, що передбачено ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

          Таким чином, відповідачем, в порушення ст. ст. 15, 32, 33 Закону, ліцензійного договору на відтворення та розповсюдження  творів з позивачем укладено не було, сума винагороди не погоджувалась та не виплачувалась, відповідно позивач має право вимагати виплати компенсації відповідно до ст. 52 Закону.

          Посилання відповідача на укладений договір №РТ-1/к-06 від 31.03.2006р. між СПД - фізичною особою Судоргіною К.В. та відповідачем, за яким відповідач одержав виключні майнові авторські та суміжні права на використання уривків із творів, зокрема, «По маленькой», «Арриведерчи, малышка», «Нет тебя», «Я попала в сети», оцінюється судом критично, оскільки відповідачем не доведено, що СПД- фізична особа Судоргіна К.В. мала право на передачу невиключних майнових авторських та суміжних прав на використання уривків з творів, перелік яких наведено у договорі на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю «Некст Медіа Україна»(не надано ні ліцензійного договору, який був би укладений з третьою особою, яка передала зазначені права СПД- фізичній особі Судоргіній Катерині Вікторівні, ні договорів  з авторами творів, перелік яких наведено у договорі). На запит суду не надано наведених доказів і особою, яка передала права відповідачу - СПД- фізичною особою Судоргіною К.В. При цьому суд враховує, що при укладенні договору відповідач повинен був пересвідчитись у наявності відповідних прав у особи, яка здійснила передачу прав.

          Відповідно до ст. 52 Закону позивач має право заявляти вимоги про компенсацію за порушення авторського права; сума такої компенсації визначена  позивачем в розмірі 900 000,00грн. (2400 мінімальних заробітних плат за 12 творів) за використання  перелічених у позовній заяві творів.

Згідно з п. г ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір компенсації становить       900 000,00грн. (по 200 мінімальних заробітних плат за порушення виключних майнових авторських прав  позивача на 8 музичних творів та 5 фотографічних творів).

Суд приходить до висновку про те, що визначений позивачем розмір компенсації є  завищеним, враховуючи наступне.

У випадку стягнення компенсації замість збитків або отриманого доходу, суд має визначити їх масштаб (орієнтовні збитки), а не точну цифру, а саме, встановити належними засобами доказування наявність упущеної вигоди: можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалось цим правовласником за попередніми угодами, або є усталеною практикою у даній сфері; прибуток від реалізації примірників твору, який прогнозувався, але не був отриманий через поширення контрафактної продукції.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності і розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується тривалість порушення та його обсяг (одно або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви розмір компенсації мають бути наведені у судовому рішенні.

Позивач не надав на вимогу суду докази на підтвердження можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалось позивачем за попередніми угодами з іншими контрагентами, або є усталеною практикою у даній сфері, посилаючись на конфіденційність інформації про обсяги продажів об'єктів авторського права.

З урахуванням ступеню вини відповідача, суд вважає співрозмірною компенсацію у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за кожне з 12 неправомірних використань творів (10 мінімальних заробітних плат за неправомірне відтворення та 10 мінімальних заробітних плат за неправомірне розповсюдження), що складає 90 000,00грн. (12 творів х 20 мінімальних заробітних плат х 375 грн. розмір мінімальної заробітної плати на час виявлення порушення = 90 000,00грн.).

Стосовно вимоги позивача про публікацію в газеті «Юридична практика»даних у вигляді судового рішення про допущені порушення авторського права, то суд вважає, що у судовому порядку можна зобов'язувати публікувати таку інформацію лише спеціальні видання, метою створення яких є здійснення інформування щодо авторських прав. Всі інші видання суд не має права зобов'язувати здійснювати будь-які публікації. Ні на вимогу сторін, ні на вимогу суду газета “Юридична практика” не зобов'язана публікувати певну інформацію, так як право вибору тем та конкретних судових рішень для публікації належить виключно виданню.

Суд  може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. У зв'язку з доведенням позивачем факту використання відповідачем музичних і фотографічних творів та задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 90 000,00грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 9 000,00грн. штрафу  в доход Державного бюджету України.

        Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у  частині та задовольняє заявлені позовні  вимоги частково.

 Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Некст Медіа Україна»(м. Київ, вул. Жилянська, 146, кв. 410, код ЄДРПОУ 33349462) використання музичних творів  «Я попала в сети»(автор музики та тексту А. Сахаров), «Маленький самолет»(автор музики та тексту А.Сахаров), «По маленькой»(автор музики та тексту М. Фадеєв), «Аривидерчи, малышка»(автор музики та тексту М. Фадеєв), «Капли абсента»(автор музики М. Фадеєв, автор тексту І. Секачова), Нет тебя»(автор музики М. Фадеєв, А. Харченко, автор тексту І. Секачова), «Весна»(автор музики та тексту В. Майоров) та п'яти фотографічних творів без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»(м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, оф. 1002, код ЄДРПОУ 33628584).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Некст Медіа Україна»(м. Київ, вул. Жилянська, 146, кв. 410, код ЄДРПОУ 33349462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»(м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, оф. 1002, код ЄДРПОУ 33628584) 90 000,00грн. компенсації за порушення авторського права.

4.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Некст Медіа Україна»(м. Київ, вул. Жилянська, 146, кв. 410, код ЄДРПОУ 33349462) в доход Державного бюджету України 9000,00грн.-штрафу, 985,00грн.-державного мита, 118,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.  Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6.    В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                              В.В. Палій