Постанова

від 21.06.2011 по справі 21/5009/2426/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/5009/2426/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.06.2011 р.           справа №21/5009/2426/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Волкова Р.В.

суддів Новікової Р.Г., Калантай М.В.

за участю представників сторін:

арб. керуючий:від кредитора:не з'явивсяне з'явився

від боржника: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуБердянської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на ухвалу господарськогосуду

Запорізької області

від17.05.2011р.

у справі№ 21/5009/2426/11 (суддя Черкаський В.І.)

за заявою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області м.Бердянськ

до Приватного підприємства  "Гарпал" м.Бердянськ

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Запорізької області 17.05.2011 винесено ухвалу по справі №21/5009/2426/11, якою було припинено провадження по справі про банкрутство приватного підприємства „Гарпал” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Верещагіна, буд. 16, кв. 9, код ЄДРПОУ 35319356).

Приймаючи ухвалу, суд посилався на те, що сума вимог кредитора (Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області) до боржника складається із суми штрафних санкцій  з податку на додану вартість, заборгованості по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств, пені.

При цьому суд з посиланням на абз.7 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дійшов до висновку, що сума штрафних санкцій та пені не може вважатися грошовим зобов'язанням боржника в розумінні статті 1 вказаного Закону.

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Праці, буд. 20, код ЄДРПОУ 34157905) не погдилась з прийнятою ухвалою та звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати. Вказує на неможливість іншим шляхом здійснити стягнення коштів з боржника до бюджету, порушення справи за ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, проведення перевірок, наявність безспірних вимог до боржника.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2011 було порушено провадження у справі про банкрутство боржника приватного підприємства „Гарпал” за заявою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою від 17.05.2011 господарський суд Запорізької області припинив провадження по справі про банкрутство. Таке рішення суд обґрунтував посиланням на абз.7 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та на те, що сума вимог ініціюючого кредитора до боржника складається з штрафних санкцій з податку на додану вартість, заборгованості по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств, пені.

Саме ця ухвала стала предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України,  господарські   суди  розглядають  справи  про  банкрутство  у порядку  провадження,  передбаченому  цим  Кодексом, з урахуванням особливостей,   встановлених   Законом  України  „Про  відновлення платоспроможності    боржника   або   визнання   його   банкрутом”.

П.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що провадження  у  справах  про  банкрутство  регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, грошове зобов'язання, це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду

Саме з посиланням на абз.7 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” місцевий господарський суд зазначив, що заявлені ініціюючим кредитором суми вимог до боржника не можуть бути віднесені до грошового зобов‘язання боржника у розумінні вказаного Закону.

Разом з тим, такий висновок місцевого господарського суду не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Господарські суди не можуть застосовувати положення статті  1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо визначення терміну "грошове зобов'язання" до  зобов'язань  щодо  сплати  податків  і  зборів   (обов'язкових платежів),  оскільки  у  частині  2  статті  1  Цивільного кодексу України зазначено,  що до  майнових відносин,  заснованих  на  адміністративному  або  іншому владному підпорядкуванні  однієї  сторони  другій  стороні,  а   також   до податкових,   бюджетних   відносин   цивільне   законодавство   не застосовується,  якщо  інше  не  встановлено  законом   (Постанова Верховного Суду України від  10.02.2004  у  справі  N  3-26к04  за заявою  ДПІ  у  м.  Хмельницькому  про визнання ЗАТ "Спецкомунбуд" банкрутом).

Згідно з положеннями Закону України "Про  державну  податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими  санкціями,  які  застосовуються  до   платника податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і  зборами  (обов'язковими  платежами)  при  порушенні  справ  про банкрутство суди мають виходити з того,  що суми пені,  штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.

Проте кредитори  з  вимогами  щодо   пені,   штрафів,   інших фінансових   санкції,   які є публічно-правовими  санкціями,  що застосовуються  до  платника  податків  за  порушення  податкового законодавства,  згідно  з  частиною 1 статті 14 Закону вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами  до боржника.

Розмір штрафів і пені відповідно до частини другої статті  15 Закону має бути включений до реєстру вимог окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості  задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 31 Закону.

Ця правова позиція висловлена в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону            України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.4.5)

Аналогічна правова позиція викладена у п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство”, - „Вирішуючи питання  про  склад  вимог  з  податками  і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того,  що суми пені,  штрафів та інших фінансових санкцій  враховуються  окремо  в  реєстрі   вимог   кредиторів   і задовольняються  у шосту чергу в порядку черговості,  встановленої статтею 31 Закону”.

Таким чином, можна зробити висновок, що податкові органи мають право на звернення до господарських судів із заявами про порушення справ про банкрутство платників податків, які мають податковий борг з пені та штрафних санкцій, у господарських судів відсутні підстави для невключення до безспірних вимог кредитора щодо нарахованих згідно з чинним законодавством України сум пені та штрафних санкцій, а також неприйняття відповідних заяв, розмір штрафів та пені включається до реєстру вимог окремо від сум податкових зобов'язань, задоволення вимог щодо сплати розміру штрафів та пені задовольняються в шосту чергу.

Місцевий господарський суд під час розгляду справи припустився помилки стосовно вирішення питання про наявність підстав для припинення провадження по справі про банкрутство. Вказані місцевим господарським судом обставини не можуть бути підставою для припинення провадження по справі про банкрутство.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла до висновку про наявність обставин, з якими діюче процесуальне законодавство пов‘язує скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 17.05.2011 по справі № 21/5009/2426/11 та про обґрунтованість апеляційної скарги Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-1, 4-3, 33, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.05.2011 по справі № 21/5009/2426/11 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.05.2011 по справі № 21/5009/2426/11 скасувати.

Направити справу до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у касаційному порядку.

Головуючий                    Р.В.  Волков

Судді:                                                                                                    Р.Г. Новікова

 М.В. Калантай

Надруковано: 6 прим.: 1-кредитору; 1-боржнику; 1-арб. керуючому; 1- у справу; 1- ДАГС;  1-госп. суду