Постанова

від 18.07.2011 по справі 40/13 (13/152)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "18" липня 2011 р.                                                                                    

Справа № 40/13 (13/152)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Жаботиної Г.В.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної

скарги

першого заступника прокурора Чернігівської області  в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради

на

постанову  Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р.

у справі

господарського суду міста Києва № 40/13

за позовом

першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради

до

треті особи

Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

Міністерства транспорту та зв’язку України

Виконавчого комітету Чернігівської міської ради

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

Комунальне підприємство  "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації"

про

визнання об'єкту нерухомого майна закладом освіти, часткове скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов'язання передати об'єкт нерухомості

за участі представників сторін:

від прокуратури –Савицька О.В.;

від відповідача 1 –Білоус Н.М.;

від відповідача –Іщенко Б.П.;

від інших сторін –не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора м.Чернігова звернувся до господарського суду з позовом, а в подальшому з уточненнями до нього, якими просив визнати об’єкт нерухомого майна загальною площею 2 292,4кв.м. по вул. Коцюбинського, 50-А у м.Чернігів  закладом освіти;  визнати недійсним наказ в.о. голови Державного комітету зв’язку та інформатизації України №189 від 09.08.2004р. в частині передачі зазначеного об’єкту нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";  визнати недійсним свідоцтво про право власності від 11.04.2005р., видане Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" на об’єкт нерухомості  загальною площею 2 292,4кв.м, зобов’язати ВАТ "Укртелеком"  передати у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова в особі Чернігівської міської ради об’єкт по вул. Коцюбинського, 50-А;  визнати недійсним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 44 від 21.03.2005р., на підставі якого ВАТ "Укртелеком"  видано свідоцтво про право власності на спірний об’єкт нерухомості.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність його вимог, які просили залишити без задоволення.

03.02.2011р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін 27.04.2011р. постановою  Київського апеляційного господарського суду (судді Лосєв А.М. –головуючий, Іваненко Ю.Г., Разіна Т.І.) в позові відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області  посилався на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

ВАТ "Укртелеком" просили відхилити касаційну скаргу, а законні й обґрунтовані на їх думку рішення судів обох інстанцій залишити без змін.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, відповідні вимоги прокурора обґрунтовані положеннями ст.ст. 6, 29 ЗУ „Про приватизацію державного майна”, ст.ст. 2, 7 ЗУ „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, згідно яких за доводами прокурора спірний об’єкт не підлягав приватизації і повинен був переданий у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова, а не у власність відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що ВАТ „Укртелеком” засноване згідно з наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 27.12.1999р. №155 шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 „Про корпоратизацію підприємств”. Відповідно до статуту товариства, останнє є правонаступником усіх прав та обов’язків державного підприємства „Українське державне підприємство електрозв’язку „Укртелеком”. Товариство є власником, зокрема майна, переданого йому засновником та акціонерами у власність. Зазначеним наказом від 27.12.1999р. №155 також було затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу УДПЕЗ „Укртелеком”, що включав у себе серед іншого і вартість частини адміністративної будівлі загальною площею 2 292,4кв.м., розташованої по вул. Коцюбинського, 50-А у м. Чернігові. Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України №189 від 09.08.2004р. передано у власність ВАТ "Укртелеком"  державне майно, зокрема частину адміністративної будівлі по вул. Коцюбинського, 50-А загальною площею 2 292,4кв.м. Прокурором не  надано  доказів того, що при прийнятті відповідного наказу комітет діяв поза межами своїх повноважень, чи не у визначений діючим на той момент законодавством спосіб. Не доведено наявності в цьому випадку правових підстав за яких суд може визнати акт недійсним  - рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №44 від 21.03.2005р.; не обґрунтував, не зазначив норми права відповідно до яких просив визнати  об’єкт по вул. Коцюбинського, 50-А закладом освіти та недійсним свідоцтво про право власності від 11.04.2005р., видане Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", що є лише документом, яким оформлюється відповідне право та не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється; не мотивував відповідність обраних способів захисту передбаченим законом способам захисту права.   

Належних обґрунтувань, з посиланням на вимоги закону, які б спростовували висновки господарських судів, заявником не наведено,  у зв'язку з чим колегія суддів  не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу,  зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

          Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. у справі № 40/13  - без змін.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

Судді

Г.В. Жаботина

Суддя

Л.В. Ковтонюк