1/5005/7507/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.07.11р.
Справа № 1/5005/7507/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт", м. Київ
до Приватного підприємства "ЛТВ Арт-Студія", м. Дніпропетровськ
про стягнення 76 519 грн. 32 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з`явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "ЛТВ Арт-Студія" заборгованість за виготовлену та передану поліграфічну продукцію в розмірі 73 000 грн. 00 коп., 3% річних - 379 грн. 89 коп., інфляційні втрати - 1 176 грн. 50 коп., пеню - 1 962 грн. 93 коп., у загальній сумі 76 519 грн. 32 коп. за умовами договору № 02-11/29 від 11.02.11р.
Представник в призначене судове засідання не з'явився.
14.07.11.р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
На адресу суду повернувся конверт, що направлявся на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення «Организации нет».
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -
встановив:
11.02.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Триада-Прінт” (Підрядник) та Приватним підприємством „ЛТВ Арт-Студія” (Замовник) укладений договір № 02-11/29 на виготовлення поліграфічної продукції (надалі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник за завданням Замовника зобов'язується виготовляти поліграфічну продукцію, у відповідності із затвердженими Замовником оригінал-макетами, а Замовник зобов'язується прийняти її та оплатити на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).
Підпунктом 2.6.1 Договору встановлено, що Замовник зобов'язується здійснити часткову передоплату у розмірі 30% вартості продукції, яка вказана у рахунку-фактурі, протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунка-фактури. 20 % суми вартості продукції повинна бути перерахована Замовником на момент відвантаження готової Продукції. Решта 50 % рівними платежами протягом 29 календарних днів.
Згідно п.п. 2.3 Договору платежі по даному Договору здійснюються Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Підрядника, зазначений у розділі 10 цього Договору та у строки, встановлені даним Договором. При здійсненні платежу, Замовник зобов'язаний зазначити у призначені платежі дату та номер рахунку-фактури, що оплачується ним. За відсутності цих даних, Підрядник має право самостійно визначати, який рахунок-фактуру оплачує Замовник.
Свої зобов'язання по виготовленню поліграфічної продукції позивач виконав належним чином, на загальну суму 81 000 грн. що підтверджується накладними (а.с. 28-29), які наявні в матеріалах справи. Відповідачем товар був прийнятий без будь-яких заперечень.
Відповідач свої зобов'язання за виготовлену та передану поліграфічну продукцію здійснив частково у сумі 8 000 грн., що підтверджується карткою рахунком № 361, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 73 000 грн. основного боргу.
26.04.11р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою погасити борг, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
У відповідності із п. 4.3. Договору при порушенні строків здійснення платежів, визначених відповідним рахунком-фактурою, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.
Згідно з розрахунком позивача загальна сума пені становить 1962 грн. 93 коп.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Позивач нарахував відповідачу суму 1176 грн. 50 коп. –інфляційних втрат, а також суму 379 грн. 89 коп. –3% річних.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача становить 76 519 грн. 32 коп.
Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості перед позивачем на час розгляду справи суду не надав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Частина 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За загальним правилом, встановленим ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 73 000 грн. основного боргу.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1176 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 379 грн. 89 коп. 3% річних та 1962 грн. 93 коп. пені підлягають часткову задоволенню в сумах, які згідно здійсненого судом перерахунку складають 338 грн. 14 коп. –3% річних, 1 053 грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 1 747 грн. 07 коп. –пені. В решти позову слід відмовити.
Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „ЛТВ Арт-Студія” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, буд. 141, код ЄДРПОУ 35545285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Триада-Прінт” (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 15, оф. 6, код ЄДРПОУ 31751880) суму 73 000 грн. (сімдесят три тисячі грн.) основного боргу, 1 053 грн. 00 коп. (одну тисячу п'ятдесят три грн. 00 коп.) інфляційних втрат, 338 грн. 14 коп. (триста тридцять вісім грн. 14 коп.) 3% річних, 1 747 грн. 07 коп. (одну тисячу сімсот сорок сім тисячі грн. 07 коп.) пені, 761 грн. 38 коп. (сімсот шістдесят одну грн. 38 коп.) витрат на держмито, 234 грн. 82 коп. (двісті тридцять чотири грн. 82 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.
Суддя
І.А. Рудь
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2011 |
Оприлюднено | 28.07.2011 |
Номер документу | 17287028 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні