Рішення

від 15.07.2011 по справі 11/30/5022-721/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2011 р.

Справа № 11/30/5022-721/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

Розглянув справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства "Септіма", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, 46010.

про стягнення заборгованості в сумі 16 290,90 грн.

За участю представників сторін

Позивача: не з‘явився.

Відповідача: не з‘явився.

Суть справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Септіма", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 16 290,90 грн., із них: 13 290,00 грн. основного боргу та 3000,00 грн. штрафу.

Відповідач відзиву на позов суду не подав, явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними  у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши докази, наявні в матеріалах справи,  судом встановлено наступне:

Позивач по справі ОСОБА_1, АДРЕСА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 20.08.1998р. Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 31.05.2011р. в Єдиному  державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться Приватне підприємство "Септіма", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23591558.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

07 березня 2011 року на адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі –Перевізник) від Приватного підприємства "Септіма" (надалі - Замовник) надійшла Заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 07/03/01. Перевізником прийняту Заявку № 07/03/01 від 07.03.2011 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом –підписано та засвідчено печаткою ФОП ОСОБА_1 та направлено Замовнику перевезення.

          Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

          Згідно п. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до умов Заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 07/03/01 від 07.03.2011 р. суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було виконано міжнародне перевезення за маршрутом с. Млинівці (Зборівський район, Тернопільська область) –м. Драхтен (Нідерланди), транспортним засобом державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_4, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR  та актом № 62 прийому –передачі виконаних робіт від 14.03.2011р., підписаним як виконавцем СПД ФО ОСОБА_1 та замовником ПП "Септіма";  загальна вартість наданих транспортних послуг становить 13290,00 грн.

Узгоджено вартість перевезення Заявкою –1200 EUR, порядок та умови оплати проводиться протягом 20 днів після розвантаження у гривнях за курсом Нацбанку встановленим на день завантаження.

Виконуючи умови Заявки, перевізник здійснив перевезення вантажу до місця доставки, що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) з відміткою вантажоодержувача, актом прийняття-здачі виконаних робіт від 14 березня 2011 року, що підтверджує прийом вантажу.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Всупереч умов цивільного законодавства відповідач свої зобов’язання щодо оплати наданих транспортних послуг не виконав, кошти в сумі 13 290,00 грн. протягом встановленого в заявці терміну не перерахував.

07 червня 2011 року на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла заява б/н від 31.05.2011 р. про сплату відповідачем 3000,00 грн., що підтверджується  копією платіжного доручення № 1730 від 13.05.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, поштового відправлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу господарського суду Тернопільської області, позовна заява відправлена позивачем 19.05.2011р. /згідно поштової відмітки/, на адресу господарського суду позовна заява надійшла 24.05.2011р.; провадження у справі порушено ухвалою суду від 25.05.2011р.

Отже, враховуючи, що частина боргу в сумі 3000,0 грн. сплачена відповідачем Приватним підприємством "Септіма" до звернення позивача з позовом до господарського суду, в цій частині позовних вимог господарський суд відмовляє в їх задоволенні за безпідставністю.

          У відповідності до ст.ст. 549, 624 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 6 Заявки замовник сплачує  штраф у розмірі 3 000,00 грн.  за затримку платежу більше як 5 банківських днів.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем 10 290,00 грн. за надані транспортні послуги в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 10 290,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги та 3000,00 грн. штрафу  обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача  1 611,00 грн. оплати послуг адвоката, обґрунтовуючи свої вимоги договором доручення № 3/11 від 26.04.2011 р., укладеним між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 16.05.2008 р., довідкою № 44 від 25.08.2010 р., квитанцією до прибуткового касового ордера серія 01АААО 586280 від 12.05.2011 р. в сумі 1 611,00 грн.

Відповідно до частини 3  статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановлено Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв  Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, договору доручення № 3/11 від 26.04.2011 р., укладеним між СПД ФО ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 16.05.2008 р., відповідно до п.1.1. договору повірений /ОСОБА_3, адвокат/ зобов’язується від імені і за рахунок довірителя /СПД ОСОБА_1П./ надати правову допомогу у спорі, що виник з ФОП ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.06.2011р. розгляд справи відкладено на 15.07.2011р. на 09 год. 45 хв. та зобов’язано позивача надати господарському суду письмові пояснення щодо стягнення витрат, понесених на правову допомогу адвоката /відповідно до п.1.1. договору доручення № 3/11 від 26.04.2011р. повірений /адвокат/ зобов’язується надати правову допомогу у спорі, що виник з ФОП ОСОБА_4./, тоді як позов подано до приватного підприємства "Септіма".

На день розгляду справи позивач не надав письмових пояснень щодо понесених витрат за послуги адвоката та приймаючи до уваги, що матеріалами справи не підтверджено, що послуги адвоката надавались позивачу виключно у спорі, який виник з Приватним підприємством "Септіма", господарський суд відмовляє позивачу у стягненні судових витрат в сумі 1611,00 грн.   

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,34,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 549, 624, 638, 640 Цивільного Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Септіма", м. Тернопіль вул. Текстильна, 28, ідентифікаційний код 23591558 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 –10 290 грн. 00 коп. заборгованості за надані транспортні послуги; 3 000 грн.00 коп. штрафу, 132 грн. 98 коп. в повернення сплаченого державного мита та 192  грн. 54 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

          3. В частині стягнення боргу в сумі 3 000,00 грн. –в позові відмовити.

          4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук