Рішення

від 12.06.2008 по справі 11/146-08(33/44-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/146-08(33/44-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.08р.

Справа № 11/146-08(33/44-08)

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний Альянс", м. Дніпропетровськ 

до  відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автомобільних станцій", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 14 658, 70 грн.

та

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автомобільних станцій", м. Дніпропетровськ 

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний Альянс", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 95 192, 55 грн.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

   Від позивача: Солоник Л.Є., довіреність №3 від 29.01.08р., представник  

 Від відповідача: Соломахіна Г.Г., доручення №05/474 від 17.04.08р., юрисконсульт; Перетятько Є.В., доручення №05/660 від 03.06.08р., директор технічної служби   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 13 337, 50 грн., що складають суму заборгованості за товар поставлений на підставі договору купівлі-продажу товарів №12/2-07 від 13.08.07р. та 292 грн. пені.

31.03.08р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог згідно якої останній просить стягнути з відповідача 7 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Також 13.05.08р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог згідно якої останній збільшує розмір пені та просить стягнути 1 321, 20 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що після проведення попередньої оплати, відповідач 30.09.07р. надав на майданчик модульну кабіну, після проведення всіх монтажних робіт модульна кабіна була надана представникам відповідач для прийняття та підписання акту прийому-передачі товару. При візуальному огляді було виявлено, що модульна кабіна не відповідає якості та комплектності товару (згідно специфікації до договору №12/2-07 від 13.08.07р.) про, що негайно було повідомлено представника позивача.      

17.03.08р. відповідач звернувся із зустрічним позовом до суду про стягнення з позивача за первісним позовом 9 681 грн. збитків у вигляді витрат на усунення недоліків якості та комплектності переданого за договором товару, та 85 331, 55 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 01.10.07р. по 01.11.07р.

Відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечує оскільки останній поставив позивачу товар, який повністю відповідає специфікації до договору та позивачем не надано жодного платіжного документу, який би підтверджував, що останнім були понесені будь-які витрати.

У судовому засіданні від 17.04.08р. оголошувалась перерва до 13.05.08р., від 13.05.08р. до 03.06.08р.   

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом.

13.08.07р. сторони уклали договір купівлі-продажу товарів №12/2-07 на виконання якого позивач поставив на адресу відповідача модульну кабінку розміром 270х510 см. загальною вартістю 53 350 грн., про що свідчить довіреність відповідача НБЕ№714657 від 30.09.07р.  на отримання товарно-матеріальних цінностей, та акт приймання-передачі модульних кабін  розміром 270х510, до договору №12/2-07/1 від 13.08.07р.

Зазначений акт підписаний представником Продавця. Покупець не заперечуючи факт передачі товару  саме 30.09.07р. від підписання акту відмовився мотивуючи свої дії тим , що позивачем не надано сертифікату  відповідності, гігієнічного сертифікату на товар, паспорту на переданий виріб та виконавчої документації на електромонтажні роботи.

Вказані зауваження викладені позивачем в листі №04/1255 від 08.10.07р., до якого було долучено та повернено акт приймання-передачі від 30.09.07р. У вказаному листі також йшлося про невиконання  "домовленостей" та неналежні якісні показники товару.

У  другому розділі договору, а саме, п.2.2.1 сторони дійшли згоди  про здійснення Покупцем (відповідачем) попередньої оплати за товар у розмірі 75% від його вартості.

В п.2.2.2 договору встановлено, що наступні 25% від вартості товару  Покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця (позивача)  в день прийому-передачі товару від Продавця Покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином, здійснивши перерахування лише попередньої оплати.  

Доказів виконання зобов'язання щодо кінцевих розрахунків у сумі 13 337, 50 грн.  відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 13 337, 50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За несвоєчасну оплату товару в договорі встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу (п.4.4 договору).  

Згідно наданому позивачем розрахунку (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог)  до стягнення підлягає пеня в сумі 1 202, 56 грн. нарахована за період з 01.10.07р. по 01.04.08р., тобто, за шість місяців, як це встановлено частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України.

Вимоги позивача щодо покладення на відповідача витрат в сумі 7 000 грн. на послуги адвоката задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, ст.44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування у якості судових витрат сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвокатів. Позивачем не надано доказів, які б свідчила про сплату ним таких послуг. Залучена останнім до матеріалів справи квитанція до прибуткового касового ордеру свідчить про прийняття касиром Солонік Л.Є. від фізичної особи Зінченко О.О. оплати за юридичні послуги, зазначена вище квитанція скріплена печаткою ТОВ "Маєш право". Будь-яких інших доказів, які б свідчили про оплату позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний Альянс", м. Дніпропетровськ, послуг адвокат суду надано не було.

За зустрічним позовом.

Згідно укладеного сторонами договору купівлі-продажу товару №12/2-07 від 13.08.07р.  Продавець (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язується передати у власність Покупцю (позивачу за зустрічним позовом), Модульну кабіну розміром 270х510 см. згідно із Специфікацією у кількості 1 одиниці загальною вартістю 53 350 грн. в т.ч. ПДВ 8 891 грн.

На виконання умов договору відповідач 30.09.07р. передав позивачеві зазначений вище товар.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом  ВАТ "Дніпропетровське обласне підприємство автомобільних станцій", м. Дніпропетровськ  посилається на те, що переданий товар -  модульна кабіна –не відповідала  якісним та комплектним показникам, що стало підставою для укладення позивачем з фізичною особою –підприємцем  Одєговим В.В. договору підряду на ремонтні роботи №07-610 пр. Від 20.10.07р., вартість яких склала 9681 грн. що є прямими збитками  для позивача.

Крім того, позивач посилається на те, що неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору (передача товару неналежної якості та комплектності) , йому, в період з 01.10.07р. по 01.11.07р. були  завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, розмір якої складає 85 331, 55 грн.

Заявлені вимоги за зустрічною позовною заявою задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст.679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару , якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин , які існували до цього моменту.

Відповідно до ч.1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу  щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари або упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони в договорі не визначать більш високі вимоги до якості товарів.

Так, умовами спірного договору  сторони не визначили  порядку приймання товару  за якістю а отже, таке приймання  повинно здійснюватися за правилами встановленими в Інструкції про порядок приймання продукції виробничого-технічного призначення та товарів народного споживання по якості №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при КМ СРСР від 25.07.1966 року, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і Особливими умовами поставок або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за якістю і комплектністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б свідчили, що позивач здійснював приймання товару  відповідно до зазначеного вище порядку, і при цьому було встановлено неналежну якість та комплектність переданого товару, суду надано не було.

Посилання позивача на листи, в  яких він повідомляв відповідачеві про неналежну якість переданого товару, та відповідь останнього; надані позивачем зави його працівників, які працюють чи працювали на його підприємстві; протокол випробувань від 08.05.08р., а також залучені до матеріалів справи фото, не можуть бути прийняті судом в якості доказів поставки  товару неналежної якості, оскільки згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

З огляду на викладене позивач не довів факт неналежного виконання відповідачем умов спірного договору, а саме, поставку товару неналежної якості, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, викладених у  зустрічній позовній заяві.

Позивачем за первісним позовом не вірно у позові вказано найменування відповідача як відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автомобільних станцій", м. Дніпропетровськ, в той час відповідачем є відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", м. Дніпропетровськ.

У зв'язку з чим відповідачам за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом слід зазначити - відкрите акціонерне товариство  "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", м. Дніпропетровськ.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 623, 679, 687 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 231, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

За первісним позовом.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний Альянс", м. Дніпропетровськ 13 337, 50 грн. основного боргу, 1 202, 56 грн. пені, 145, 40 грн. держмита, 116, 82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Повернути  товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний Альянс", м. Дніпропетровськ  із державного бюджету 193 грн. зайво сплаченого державного мита за квитанціями №15498, №15496 від 27.05.08р., які залучені до матеріалів справи.

За зустрічним позовом.

У задоволенні позову відмовити.  

Суддя

 І.Ф. Мельниченко

Рішення підписано 13.06.2008 року