Рішення

від 17.06.2008 по справі 6/29-08(41/104-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/29-08(41/104-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.08р.

Справа № 6/29-08(41/104-08)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус", м. Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства "Украгротехнологія с. Василівка на Дніпрі",

с. Василівка на Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська область 

про стягнення 153 437,80 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача: Шабовт О.В., довіреність б/н від 14.01.2008 р.

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та заява про уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до Закритого акціонерного товариства "Украгротехнологія с. Василівка на Дніпрі", с. Василівка на Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська область  –далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 136 000,00 грн. основного боргу на підставі контракту № 4192/07  від  27.09.2007 р. укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, за порушення грошових  зобов'язань, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 21 080,00 грн. інфляційних та       2 459,18 грн. річних.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 595,40 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач вимоги суду частково не виконав, у судове засідання не з`явився,  відзив на позов надав у відзиві на позов позовні вимоги позивач визнає частково у сумі 20 672,00 грн. посилаючись на те,  що мала місце недопоставка насіння соняшника на дану суму. Решта позовних вимог взагалі протирічіть умовам Договору № 4192/07 від 27.09.2007р. і тому не підлягає задоволенню. Крім цього, свої договірні зобов'язання  відповідач не виконав з вини позивача, який в порушення п.3.1 та п.3.2 на надав відповідачеві автотранспорту для вивозу насіння соняшника ні до 12.10.2007р., як передбачено умовами договору, ні після.

03.04.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 22.04.2008р., до 22.05.2008р., до 10.06.2008р. у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився та надання позивачу часу для залучення до матеріалів справи доказів виконання позивачем п.3.1, п.3.2 та п.5.1 умов Договору № 4192/07 від 27.09.2007р.

10.06.2008 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

                                                             ВСТАНОВИВ:

27.09.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу  насіння соняшника № 4192/07, у відповідності з п.1.1 умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати у власність позивача 200 тонн насіння соняшника, а позивач зобов'язався прийняти насіння соняшника  та оплатити його у відповідності з п.5.1  умов вищеназваного договору. В порушення п.5.1 умов вищеназваного договору позивач до моменту передачі відповідачем насіння соняшника на підставі рахунку-фактури відповідача № 27/09 від 27.09.2007р. на суму 136 000,00 грн. платіжним дорученням № 7897 від 27.09.2007р. на суму 136 000,00 грн. перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі               136 000,00 грн., на які відповідач поставив позивачеві згідно накладних № 356 від 04.10.2007р. та № 365 від 10.10.2007р. 42,4 тонни насіння соняшника на загальну суму            115 328,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 136 000,00 грн. основного боргу на підставі контракту № 4192/07 від 27.09.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, за порушення грошових  зобов'язань, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 21 080,00 грн. інфляційних та          2 459,18 грн. річних.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 595,40 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 136 000,00 грн. основного боргу на підставі контракту № 4192/07 від 27.09.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем слід визнати необґрунтованими, такими, що протирічать умовам договору № 4192/07 від 27.09.2007 р. та чинному законодавству України, а отже не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Умовами договору п.3.1 сторони передбачили, що відповідач повинен забезпечити навантаження товару в наданий позивачем автотранспорт на с. Василівка на Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська область  в строк до 12.10.2007р., та п.3.2 даного договору сторони додатково передбачили, що позивач надає свій транспорт  відповідачеві під завантаження товару за свій рахунок. На неодноразові вимоги суду позивач не надав доказів виконання ним умов договору передбачених п.3.1 та п.3.2, тобто надання позивачем відповідачеві автотранспорту для навантаження товару, за їх відсутністю, з чого можна зробити висновок,  що позивач не вчинив дій, до вчинення яких відповідач практично не міг виконати свій обов'язок  по виконанню умов вищеназваного договору.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій,  що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Оскільки відповідно до умов вищеназваного договору, на який позивач  посилається як на підставу своїх позовних вимог, передоплата сторонами не  передбачена і відповідач не мав грошових зобов'язань перед позивачем, посилання позивача  на порушення відповідачем вимог ст.625 ЦК України, яка передбачає нарахування інфляційних та річних саме  за порушення грошових зобов'язань -є безпідставним, таким що протирічить умовам вищеназваного договору і чинному законодавству України, а отже додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача користь позивача, на підставі умов вищеназваного договору у відповідності з вимогами  ст. 625 ЦК України,  21 080,00 грн. інфляційних та              2 459,18 грн. річних не можуть бути задоволені.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,224,525,526,613,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                           ВИРІШИВ:

           В позові відмовити  у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 13.06.2008р.