Рішення

від 11.06.2008 по справі 17/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/99

11.06.08

За позовом     Приватного підприємства «Ніка-1»

До                    Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

Про                 стягнення 187518,00 грн.

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:         Даниленко В.І. (довіреність №б/н від 03.12.2007)

Від відповідача:     не з'явився

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 26.05.2008 оголошувалась перерва до 11.09.2008.

                                                    ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ПП «Ніка-1»про стягнення з відповідача заборгованості за договорами №8 від 05.02.2007 та №7 від 18.04.2007 у розмірі 187518,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договорів не сплачує позивачеві транспортні витрати з доставки хлібобулочних виробів у навчальні заклади відповідача.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню повністю з тих підстав, що договори поставки були укладені між позивачем та відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».У тендерній документації позивач не вказував на окремі транспортні витрати, а тому умови договорів щодо сплати відповідачем таких витрат є нікчемними. Також відповідач стверджує, що актів виконаних робіт з транспортних послуг між сторонами не складалось, а надані позивачем докази не підтверджують належним чином вартість транспортних послуг.   

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (відповідач) та Приватним підприємством «Ніка-1»(позивач) був укладений договір №8 від 05.02.2007 (далі за текстом –Договір №8 від 05.02.2007), за яким позивач зобов'язався поставляти хлібобулочні вироби (далі –товар) в дошкільні навчальні заклади, школи-дитячі садки Деснянського району м. Києва згідно з дислокацією до Договору а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.2.1 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України та не включає транспортні витрати по доставці хліба, так як є фіксованою та регулюється державою. До суми Договору входить доставка, навантажувально-розвантажувальні роботи. Загальна сума Договору складає 99900 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.5 Договору за транспортні послуги замовник (відповідач) сплачує окремо згідно актів виконаних робіт.

18.04.2007 між сторонами також був укладений договір №7 (далі – Договір №7 від 18.04.2007), за яким позивач зобов'язався поставляти хлібобулочні вироби в дошкільні навчальні заклади, школи-дитячі садки Деснянського району м. Києва, а відповідач –прийняти та оплатити товар.

Загальна вартість Договору №7 від 18.04.2007 складає 500000,00 грн. з ПДВ (п.2.2). Ціна на товар встановлюється в національній валюті України та не включає транспортні витрати по поставці хліба, так як є фіксованою та регулюється державою. За транспортні витрати по доставці хліба покупець (відповідач) зобов'язався сплачувати окремо згідно актів виконаних робіт. Навантажувально-розвантажувальні роботи здійснюються позивачем безкоштовно (п.2.5).  

Позивач стверджує, що відповідач в порушення п.2.5 Договорів №7 від 18.04.2007 та №8 від 05.02.2007 не сплачує транспортні витрати по доставці хліба. Загальний розмір заборгованості за обома договорами за даними позивача становить 187518,00 грн. (30480,00 грн. за Договором №8 та 157038,00 грн. за Договором №7).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про оплату транспортних витрат (лист №159 від 29.08.2007, №161 від 10.09.2007, №185 від 29.10.2007), які відповідач залишив без задоволення. У відповідь на листи позивача відповідач повідомив, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.07.2006 «Про встановлення граничної торговельної надбавки на хліб та хлібобулочні вироби»та протоколу №10 погодження оптових та роздрібних цін на хлібобулочні вироби ВАТ «Київхліб»в діючих з 01.08.2007 року цінах враховані транспортні витрати по доставці готової продукції та споживачів і додатковій оплаті не підлягають.

Позивач вважає такі посилання відповідача безпідставними, оскільки при укладенні Договорів №7, №8 відповідач взяв на себе обов'язок щодо оплати транспортних витрат окремо від ціни товару.      

В підтвердження понесених транспортних витрат позивачем надані: Договір №66/137 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.02.2007 з Додатками до нього (Протокол про договірну ціну), укладений між позивачем та ВАТ «Автотранспортник 13066», Акти виконаних робіт за цим договором, платіжні доручення про сплату позивачем транспортних послуг, подорожні листи вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст.526 ЦК  України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Згідно зі ст.14 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа  не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Як вже зазначалось вище, до суми Договорів №7 від 18.04.2007 та №8 від 05.02.2007 входять доставка товару і навантажувально-розвантажувальні роботи (п.2.1).

Спір виник через невиконання відповідачем умов пункту 2.5 Договорів, за яким транспортні витрати сплачуються відповідачем окремо згідно актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що будь-яких актів виконаних робіт щодо транспортних витрат між ПП «Ніка-1»та Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації не складалось і не підписувалось.

Крім того, відповідачем, з посиланням на Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.11.2006 №1115 «Про встановлення граничної торговельної надбавки на хліб і хлібобулочні вироби»та Протокол №10 погодження оптових та роздрібних цін на хлібобулочні вироби ВАТ «Київхліб», заперечується існування самого обов'язку щодо оплати таких витрат, оскільки зазначені витрати вже включені до вартості доставки готової продукції до споживачів і тому додатковій оплаті не підлягають.

Суд погоджується з запереченнями відповідача щодо існування у нього обов'язку з оплати додаткових транспортних витрат позивача по доставці до навчальних закладів району хлібобулочних виробів з огляду на наступне.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.11.2006 №1115 «Про встановлення граничної торговельної надбавки на хліб і хлібобулочні вироби», зареєстрованим в Київському міському управлінні юстиції від 27.07.2006 №23/728, яке було чинним на момент укладення Договорів №7 та №8 та в період, за який позивачем нараховані транспортні витрати,  граничну торговельну надбавку на хліб і хлібобулочні вироби встановлено в розмірі 20 відсотків до оптової ціни виробника.

Згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1564 від 21.08.2004 «Про встановлення оптових цін на борошно, цін та граничної торговельної надбавки на хліб і хлібобулочні вироби»в оптово-відпускних цінах враховані транспортні витрати по доставці хліба і хлібобулочних виробів до підприємств роздрібної торговельної мережі м. Києва.

За таких обставин, включення позивачем до вартості товару додаткових транспортних витрат є таким, що суперечить зазначених нормативним актам.      

Згідно за ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено, а відповідачем спростовано ту обставину, що у Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації існує обов'язок щодо сплати позивачеві додаткових транспортних витрат по доставці товару за Договорами №7 та №8.

Приймаючи до уваги вищевикладене, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Зайве сплачене позивачем державне мито в розмірі 149,76 грн. підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету України на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити повністю.

2. Повернути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ніка-1»(04074, м. Київ, вул. Сокальського,5, кв.12, код ЄДРПОУ 23717551) зайве сплачене державне мито в розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 76 коп., перерахованого платіжним дорученням №38 від 16.01.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №17/99.  

3. Видати довідку.

Суддя                                                                       О.А.Кролевець