Рішення

від 26.07.2011 по справі 8/74/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 липня 2011 р.                          Справа 8/74/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу  

за позовом: Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 08596825, 21034, м. Вінниця, пров. Залізничний, 6)     

до: споживчого товариства "Леховіцер" (код ЄДПОУ 30806797, 23600, м. Тульчин, пров. Робітничий, 2, Вінницька область; 23600, м. Тульчин, вул. Польова, 6, Вінницька область)  про стягнення боргу та штрафних санкцій у сумі 6 820,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області  15.06.2011 р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом про стягнення          6 820,94 грн. з споживчого товариства "Леховіцер".

Позов обґрунтовано наступним.  10 лютого 2008 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області та споживчим товариством “Леховіцер” був укладений договір № 6085. Відповідно до умов договору замовник передає, а охорона приймає під спостереження систему тривожної сигналізації, встановлену на об'єкті замовника зазначену в дислокації-розрахунку. Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин централізованого спостереження здійснюється замовником щомісячно, на умовах попередньої оплати, шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок охорони не пізніше 15-го числа поточного місяця. Разом з тим починаючи з листопада 2009р. відповідач не належним чином несвоєчасно, а з січня місяця не виконує свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати охоронних послуг, внаслідок чого заборгував позивачу 4 152 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу 322,73 грн. пені, інфляційних нарахувань в розмірі 206,34грн., 3-х відсотків річних в розмірі 62,46 грн. та 2 076,47 грн. неустойки. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.06.2011 р. порушено провадження у справі                               № 8/74/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2011 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 06.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.07.2011 р..

19.07.2011 р. представником позивача подано до суду письмові пояснення щодо періоду дії договору № 6085 від 10.02.2008 р. (а.с.66).

Крім того,  позивачем надано суду довідку, в якій зазначено, що оплата за послуги здійснюється замовником щомісячно до 15-го числа поточного місяця, згідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт виконавця, які надавались замовнику особисто. Також позивачем надано розгорнуті розрахунки штрафних санкцій, відповідно до яких відповідачу нараховано до стягнення 206,29 грн. інфляційних нарахувань, 378,69 грн. пені, 62,53 грн. -3% річних та 2 070,59 грн. неустойки (а.с.64,65).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався, витребуваних судом документів та письмових пояснень по суті позову  не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 13.07.2011 р. за № 20892395, про поважність причин неявки та неподання витребуваних судом документів  не повідомив.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки відповідачем відзив на позовну заяву  і витребувані судом документи не подано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

1 лютого 2008 року між управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області та споживчим товариством “Леховіцер” був укладений договір № 6085. Договором передбачено наступне: замовник на умовах даного договору доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по спостереженню за системою сигналізації та її обслуговуванню на об'єкті, який входить до дислокації (додаток № 1, далі - дислокація), що є від'ємною частиною договору та зобов'язується терміново направляти ГЗ в разі спрацювання сигналізації на такому об'єкті для відповідного реагування в дні та години, зазначені в дислокації; межі такого об'єкту вказуються у плані (схемі) - додаток № 5 до договору; за цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним (п.2.1.); вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки №№ 1,2 до договору) відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості; оплата за послуги виконавця здійснюється платником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця не пізніше 15 числа поточного місяця за цей місяць; датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок виконавця (п.3.2.); за цим договором замовник зобов'язаний: своєчасно здійснювати оплату по цьому договору та відшкодовувати витрати виконавця по ремонту сигналізації та інших її витрат; щомісячно перераховувати на рахунок виконавця плату за договором на умовах п. 3.2. договору (п.5.1., пп.5.1.14., 5.1.19); у випадку несвоєчасної або неповної оплати послуг по договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності (п.8.3.); у разі порушення платником зобов'язань, визначених у пункті 3.2 цього договору, він сплачує виконавцю (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання; якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), платник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно не виконаного зобов'язання (п.8.4.); цей договір укладається сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з моменту його підписання; якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік (п.13.1.).

В додатку № 1 до договору - дислокації вказано найменування об'єкту та його адреса (а.с. 61).

В додатку № 3 до договору сторони підписали протокол узгодження договірної ціни за здійсненням заходів охорони (а.с. 60).

Згідно затверджених виконавцем актів  прийому-здачі виконаних робіт/послуг  за період з листопада 2009 року по грудень 2010 року  загальна вартість наданих послуг становить 4 455,08 грн. (а.с.19-32).

Так, згідно наданих позивачем банківських виписок, відповідач за період з  листопада 2009 р. по вересень 2010 р. сплатив позивачу 2 763,74 грн. (а.с.35-39).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку,  заборгованість відповідача за отримані послуги становить 4 152,94 грн., з урахуванням заборгованості в сумі 2 461,60 грн., яка існувала у відповідача станом на 01.11.2009 р. (1 691,34+2 461,60=4 152,94) (а.с.17,18).

24.09.2010 р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача лист  № 16/4-1/4070/Кз з вимогою терміново розрахуватись за надані охоронні послуги (а.с.34).

У відповіді на лист відповідач пояснив, що заборгованість утворилась внаслідок економічної скрути, в якій перебуває СТ “Леховіцер” та зобов'язався погасити заборгованість в травні та червні 2010 року (а.с.40).

23.12.2010 р. управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області видано наказ № 2368 про зняття з-під охорони СТ “Леховіцер” (а.с.33).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку  відповідачу нараховано до стягнення 4 152,94 грн. основного боргу, 322,73 грн. пені, 206,34 грн. інфляційних нарахувань, 62,46 грн. - 3% річних та 2 076,47 грн. неустойки. Всього з відповідача належить стягнути 6 871,04 грн. (а.с.16, 45).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість  виконати договір виникла з вини замовника , він зобов'язаний виплатити виконавцеві  плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності  докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 01.02.2008 р. між сторонами укладено договір на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом ДСО при МВС України. Відповідно до умов договору оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин централізованого спостереження здійснюється замовником щомісячно, на умовах попередньої оплати, шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок охорони не пізніше 15-го числа поточного місяця.  Станом на 26.07.2011 р. заборгованість відповідача за отримані послуги становить 4 152,94 грн., з урахуванням заборгованості в сумі 2 461,60 грн., яка існувала у відповідача станом на 01.11.2009 р. (1 691,34+2 461,60=4 152,94). На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за надані послуги.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника який прострочив виконання,  на користь позивача 4 152,94 основного боргу, який утворився за весь період дії договору від 01.02.2008р., підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором № 6085, актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, банківськими виписками, письмовими розрахунками заборгованості , а також не спростовані відповідачем у визначений судом строк.

Оскільки відповідач не розрахувався за отримані послуги в порядку та строки передбачені договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача 322,73 грн. пені за період з 26.12.2010р. по 26.06.2011р. та 2 076,47 грн. - 50% неустойки(штрафу) відповідно до п.8.3 та п.8.4. договору.

Розмір інфляційних нарахувань за період з січня 2010 року по січень 2011 року становить 245,02 грн., проте позивач на свій власний розсуд  заявив про стягнення лише 206,34 грн. і саме в цьому розмірі вимога підлягає задоволенню.

Розмір 3-х % річних за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року становить 62,47 грн., але позивачем заявлено про стягнення 62,46 грн. і саме в цьому розмірі вимога підлягає задоволенню.

Позивачем надано розгорнуті розрахунки штрафних санкцій, відповідно до яких відповідачу нараховано до стягнення 206,29 грн. інфляційних нарахувань, 378,69 грн. пені, 62,53 грн. -3% річних та 2 070,59 грн. неустойки (а.с.64,65). Разом з тим, позивачем не подано до суду заяву про збільшення (зменшення) позовних вимог, передбачену ст. 22 ГПК України, тому даний розрахунок не приймається судом до уваги.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог ч.2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49 ч.2, 69, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -    

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з споживчого товариства "Леховіцер" на користь управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області 4 152,94 грн. основного боргу, 206,34 грн. інфляційних нарахувань, 322,73 грн. пені, 62,46 грн. - 3 % річних, 2 076,47 грн. неустойки(штрафу), 102 грн. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23600, м. Тульчин, пров. Робітничий, 2, Вінницька область)