Рішення

від 02.06.2008 по справі 45/50-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/50-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2008 р.                                                            Справа № 45/50-08

вх. № 1517/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача -  Шлемов Р.Ю., довіреність № 08/1 від 02.01.2008 року  відповідача - Чаплинський А.В., довіреність від 05.04.2008 року

розглянувши справу за позовом ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ  

до  ТОВ "Станко - Харків", м. Харків  

про стягнення 28010,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 17010,00 грн. та 11000,00 грн. коштів за проведення шеф-монтажних робіт. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 липня 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 29-07 П з відповідними додатками до нього, проте в порушення  п. 2.2 договору обладнання було поставлено позивачу лише в листопаді 2007 р. та без здійснення шеф-монтажних робіт, виконання яких передбачено п. 2.6 договору.  Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Ухвалою суду від 03 березня 2008 року про порушення провадження по справі розгляд справи було призначено на 19 березня 2008 року о 10:10 год.

В судовому засіданні 19 березня 2008 року позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі. Відповідач в судове засідання 19.03.2008 року не з'явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 07 квітня 2008 року об 11:00 год.

07 квітня 2008 року в судове засідання сторони з'явились та розгляд справи було продовжено з фіксацією судового процесу технічними засобами за клопотанням відповідача.

Відповідач в судовому засіданні 07 квітня 2008 року заявив клопотання про зобов'язання позивача направити на адресу відповідача позовної заяви з додатками.

Позивач проти заявленого клопотання заперечував.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази направлення позову відповідачу, відмовив в клопотанні відповідача щодо повторного направлення позовної заяви позивачем на його адресу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України  судовому засіданні 07 квітня 2008 р.  було оголошено перерву до 14 квітня 2008 р. до 11:40 год. для ознайомлення відповідача з матеріалами справи.

14 квітня 2008 р. розгляд справи було продовжено.

В судовому засіданні 14 квітня 2008 року позивач свої позовні вимоги підтримував в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду свої заперечення проти позову. Також через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання додаткових угод № № 2, 2-а, 3 та 4 до договору  недійсними.

Розглянувши надану відповідачем зустрічну позовну заяву, вислухавши думку позивача, який заперечував проти її прийняття до розгляду посилаючись на не пов'язаність предметів первісного позову та зустрічної позовної заяви, суд повернув відповідачу без розгляду зустрічну позовну заяву.

Також в судовому засіданні 14 квітня 2008 р. представники сторін надали суду узгоджене клопотання про продовження строків розгляду справи відповідно до п. 4 ст. 69 ГПК України. Враховуючи необхідність надання сторонами витребуваних та додаткових  доказів, клопотання сторін було задоволено судом, строк розгляду спору  продовжено на підставі ч. 4  ст. 69 ГПК України на три місяці, до 27 липня 2008 р.  

У зв'язку з вищевикладеним, судове засідання 14 квітня 2008 року було відкладено до 19 травня 2008 року о 12:00 год.

В судовому засіданні 19 травня 2008 року представники сторін підтримували свої позиції щодо позову, судом  було оголошено перерву до 02 червня 2008 року о 12:00 год.

В судове засідання 02 червня 2008 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, надав суду додаткові документи.

В судовому засіданні 02 червня 2008 року сторонами подана заява про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами. Протокол судового засідання ведеться в паперовій формі відповідно до ч. 2 ст. 81-1 ГПК України.   

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

10 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 29-07 П з додатками № 1  від 26 липня 2007 року, № 2 від 24 вересня 2007 року, № 3 від 06 листопада 2008 року та № 4 від 08 листопада 2007 року.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач продає, а позивач покупає гідравлічну машину (станок) ИА 2426, зав. № 73,  вартість якої становить 1070000,00 грн., відповідно до п. 3.1  договору.

26 липня 2007 року сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору, якою сторони внесли зміни у п. п. 3.1, 4.1, 4.2, та п. 4.3 вищевказаного договору, а саме зменшена вартість станка та змінені умови платежу.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 вартість станка змінена та складає 1000000 грн.

Пункт 2 додаткової угоди № 1 передбачає зобов'язання позивача на умовах передплати здійснити авансовий платіж за станок в розмірі 500000 грн., у зв'язку з чим, 26 липня 2007 року позивач здійснив на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 500000 грн., що підтверджено відповідним платіжним дорученням № 5974 від 26.07.2007 року наданим позивачем до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи, 24 вересня 2007 року між сторонами була підписана додаткова угода № 2, відповідно до якої сторонами змінена вартість станка, яка складає 900000 грн., прописані умови передплати другого та третього авансового платежу та дата поставки станка, яка змінюється у зв'язку із здійсненням другого та третього авансового платежу.

Відповідно до умов додаткової угоди № 2 позивачем 24.09.2007 року було здійснено другий авансовий платіж в розмірі 250000 грн. Третій авансовий платіж за станок в сумі 120000 грн. було здійснено частинами 06.11.2007 року та 07.11.2007 року, про що свідчать відповідні платіжні доручення № 9050 та № 9102, надані позивачем до матеріалів справи.   

Згідно п. 2.2 договору № 29-07 П відповідач був зобов'язаний поставити позивачу станок в термін 40 днів з дня отримання 50%-го авансового платежу, проте в порушення умов договору станок позивачу був поставлений лише 13 листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Пункт 5.2 вищевказаного договору передбачає нарахування пені в розмірі 0,03% від вартості станка за кожен день прострочення за порушення строків поставки.

Позивачем до стягнення заявлено 17010,00 грн. пені.

26 листопада 2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 08/281 за порушення строків поставки станка та нарахована пеня згідно п. 5.2 договору в розмірі 17010,00 грн. Проте відповіді від відповідача позивач не отримав та сума заявлених вимог не сплачена.   

Суд, розглянувши позовні вимоги позивача в частині стягнення пені визнав їх такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 3600,00 грн. за період з 12 вересня 2007 року (дата поставки станка за договором) по 24 вересня 2007 року (дата укладення додаткової угоди № 2), оскільки п. 3 додаткової угоди № 2 від 24 вересня 2007 року до договору сторони фактично змінили дату поставки станка у зв'язку з здійсненням другого та третього авансового платежу. В решті пред'явленої суми пені до стягнення суд відмовляє позивачу в зв'язку з вищевикладеними обставинами, в тому числі з врахуванням умов додаткової угоди № 2.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 11000,00 грн. за проведення шеф-монтажних робіт, відповідно до п. 2.6 укладеного договору.

Пункт 2.6 договору № 29-07 П передбачає проведення відповідачем шефмонтажу та наладки станка в тижневий строк після його отримання позивачем.   

Проте, суд визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача понесених збитків в розмірі  11000,00 грн.  за проведений шефмонтаж робіт не підлягаючими задоволенню з наступного: відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до  ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками визнаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення  свого порушеного права. Загальною нормою щодо відшкодування збитків внаслідок наявного складу цивільного правопорушення є: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. За наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків за умови наявності винної поведінки, тобто заподіяння збитків умисно чи з необережності.  Згідно до ст. 623 ЦК України  боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.  Згідно до умов договору саме на відповідача було покладено зобов'язання щодо проведення шефмонтажних робіт, проте позивач  за власної ініціативи та за власні кошти провів шефмонтажні роботи, будь-яких листів з вимогами проведення шефмонтажних робіт позивачем на адресу відповідача не направлялось, як і не було відмови з боку позивача щодо виконання таких робіт відповідачем. Отже, фактично, відсутній причинний зв'язок між діями відповідача та понесеними втратами позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та  згідно зі ст. 44 ГПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 1, 4,12, 33, 43, 44, 49, 77, 81-1, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з ТОВ "Станко-Харків", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18 (в тому числі з п/р 26004016812990 в ФВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків, МФО 351618, код ОКПО 21198928) на користь ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод", 84302, м. Краматорськ, вул. Горького, 2 (п/р 26003190480001 в Приватбанку, МФО 335548, код ОКПО 05763642) -  3600,00 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 09 червня 2008 року.    

Суддя                                                                                            Калініченко Н.В.