Рішення

від 11.07.2011 по справі 5021/1334/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.11

          Справа № 5021/1334/2011.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми      

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», м. Суми   

про стягнення 9 545 грн. 11 коп.            

                                                                                                        Суддя    С.В.  ЗАЄЦЬ

                                                             При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 57 від 10.01.2011р.

від відповідача – не прибув

 Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 545 грн. 11 коп., з яких: 9 030 грн. 01 коп. – борг, 252 грн. 16 коп. – пеня, 48 грн. 80 коп. – 3% річних, 214 грн. 14 коп. – інфляційні збитки; стягнути 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

  В даному судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення по справі, в яких зазначив, що відповідачу була надіслана копія позовної заяви та додатки до неї, доказом надіслання є фіскальний чек № 6975 від 09.06.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Крім того, позивач підтримує свої позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.  

      Представник відповідача в судове засідання вдруге не прибув; письмовий обґрунтований відзив на позовну заяву не подав.

      Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002р. (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах, а саме: ухвала про порушення провадження від 14.06.2011р. та ухвала про відкладення від 04.07.2011р., оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів відповідачу.

      Таким чином, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

      Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1256-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006р., відповідно до п. 1.1 якого Виконавець (позивач) зобов`язується надавати Споживачеві (відповідачу) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач (відповідач) зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором.

     Відповідно до п. 3.2 розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п. 3.3 зазначеного договору, відповідач був зобов`язаний до 15–го числа розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Відповідно до п. 3.5 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідачем повинен був здійснений до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

       Пунктом 3.4. договору № 1256-Т від 01.10.2006р. щомісячно 6-го числа Споживач отримує від Виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід’ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє Споживача від відповідальності щодо сплати за надані Виконавцем послуг.

       У відповідності до п. 9 Додатку № 2 до договору № 1256-Т від 01.10.2006р. для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа Сторони складають та підписують акт прийому-передачі послуг.

      Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки теплової енергії відповідачу підтверджується Актами прийому – передачі теплової енергії від 30.04.2011р., 31.03.2011р., від 28.02.2011р., від 31.01.2011р. та рахунками №№ 1256 від 30.04.2011р., від 31.03.2011р., від 28.02.2011р., від 31.01.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 18-25).

      Відповідач свої зобов‘язання за договором № 1256-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлену теплову енергію склала 9 030 грн. 01 коп.

     Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

     Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлену теплову енергію не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.  

      На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала  9 030 грн. 01 коп., що підтверджується матеріалами справи.

      Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

       Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

      У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

       Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 1256-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

       Позовні вимоги щодо стягнення 9 030 грн. 01 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.  

      Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 252 грн. 16 коп.   

     Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаної теплової енергії у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.1.5 договору № 1256-Т від 01.10.2006р., за яким за несвоєчасне внесення плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов`язання. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 252 грн. 16 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

     Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору № 1256-Т від 01.10.2006р., позивач просить стягнути з відповідача 48 грн. 80 коп. 3% річних та 214 грн. 14 коп. інфляційних збитків.

    Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

     Крім того, відповідно до п. 5.1.5 договору № 1256-Т від 01.10.2006р., відповідач за прострочення виконання грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

      Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 9 030 грн. 01 коп. основної заборгованості за поставлену теплову енергію відповідно до договору № 1256-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006р., 252 грн. 16 коп. пені, 48 грн. 80 коп. 3% річних, 214 грн. 14 коп. інфляційних збитків, у зв’язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

        Крім того, представник позивача у заяві № 3259 від 04.07.2011р., просить суд вжити запобіжні заходи щодо забезпечення позову шляхом  накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах стягуваної суми.

        Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

        Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", зокрема в п. 4 Постанови зазначається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, «суд (суддя) має з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність».

        П. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. передбачає, що «Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

        Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України і 21.10.2008 року № 01-8/633, у вирішенні питань, пов'язаних із забезпеченням позову господарським судам України необхідно враховувати викладене в Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

        На підставі вищевикладеного, вимога позивача про забезпечення позову, не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

      Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

       Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України,   суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла» (40000, м. Суми, вул. Ювілейна, 144, код 31651297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 9 030 грн. 01 коп. боргу, 252 грн. 16 коп. пені, 48 грн. 80 коп. 3% річних, 214 грн. 14 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні вимоги позивача про забезпечення позову відповідно до заяви № 3259 від 04.07.2011р. – відмовити.

4.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                                        С.В.  ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 12.07.2011р.