Рішення

від 04.06.2008 по справі 47/56-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/56-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2008 р.                                                            Справа № 47/56-08

вх. № 1713/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;  відповідача -  Голубєва І.В. за довіреністю від 02.04.2008р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоконденсатне родовище "Денисівське", м. Харків  

до  Державного підприємства Охоронна археологична служба України "Слобожанська археологічна служба", м. Харків  

про визнання недійсним акту виконаних робіт, та стягнення 20024,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним акт № 314-19/03-р-4 від 04.06.2007 року приймання-здачі виконаних робіт по договору № 314-19/03-р-4 від 12.03.2007 року; стягнути з відповідача на користь позивача 20024,78 грн. відшкодування завданих збитків; судові витрати покласти на відповідача.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що листом № 314-19/08-75 від 05.11.2007 року відповідач повідомив Управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України в Харківській області про те, що у зв'язку з проведенням земляних робіт позивач зруйнував культурний шар пам'ятки археології - городища салтівської археологічної культури  (VІІІ - Х ст. н.е.) "Каганове", що розташоване біля с. Стара Покровка Чугуївського району Харківської області (охоронний номер 1972, взято під охорону держави рішенням Харківського облвиконкому № 196 від 16.04.1984 р.) на площі 48 кв.м. та завдав збитки державі у розмірі 469 815,88 грн. Зважаючи на те, що роботи проводились в межах та за узгодженою з відповідачем схемою, позивач не міг зруйнувати культурний шар пам'ятки археології та завдати їй шкоди, оскільки згідно акту № 314-19/03-р-4 приймання - здачі виконаних робіт по договору № 314-19/02-р-4 від 12 березня 2007 року відповідачем було проведено наукове археологічне дослідження даного об'єкту, в тому числі польові та камеральні роботи. Все це на його думку свідчить, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007 року на здійснення наукового археологічного дослідження пам'ятки  археології, а отже, своїми діями завдав збитків позивачеві. Збитки полягають у витратах, які він поніс на оплату робіт за договором № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007 року у розмірі 20024,78 грн. Крім того, позивач зазначив, що відповідач був зобов'язаний виконати роботи щодо дослідження пам'ятки археології - городища салтівської археологічної культури  (VІІІ - Х ст. н.е.) "Каганове", однак, як йому відомо зазначений об'єкт не є пам'яткою археології, а тільки об'єктом археологічної спадщини, тому є підстави для визнання недійсним акту № 314-19/03-р-4 від 04.06.2007 року приймання-здачі виконаних робіт.

          Відповідач надав суду відзив на позовні вимоги, в якому заперечував проти їх задоволення, зазначаючи, що належним чином виконав роботи за договором, про що свідчить звіт по археологічним дослідженням. Щодо листа № 314-19/08-75 від 05.11.2007 року, повідомив, що позивач незаконно, без погодження з органами міської влади відхилився від запроектованої траси газопроводу та проклав трасу безпосередньо по частині території пам'ятки археології, що не була передбачена договором на археологічне дослідження. Також посилався на те, що територія пам'ятки археології, яку зруйнував позивач, не була предметом договору № 314-19/02-р-4. Вважає, що дії позивача мають всі ознаки складу злочину, передбаченого статтею 298 Кримінального кодексу України та просив суд повідомити про порушення статті 298 Кримінального кодексу України органи внутрішніх справ та прокуратуру в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007 року на здійснення наукового археологічного дослідження об'єкту археологічної спадщини (городище салтівської археологічної культури), що розташовані за адресою на території Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області згідно календарного плану.

          Згідно пункту 4.1. договору № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007 року сторони прийшли до згоди, що вартість представлених відповідачем послуг, виходячи з об'єму робіт, що підлягають виконанню, складає 20024,78 з урахуванням ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення № 66 від 19.03.2007 року та № 181 від 15.06.2007 року позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача суму грошових коштів у розмірі 20024,78 грн., в якості оплати послуг за  договором № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007.

          04 червня 2007 року між сторонами був підписаний акт № 314-19/03-р-4 приймання - здачі виконаних робіт по договору № 314-19/02-р-4 від 12 березня 2007 року про те, що відповідачем було проведено наукове археологічне дослідження (складення програми науково-дослідних робіт і кошторису калькуляції, визначення основних положень по веденню археологічних досліджень з узгодженням та одержанням відкритого листа на право проведення археологічних досліджень, польові та камеральні роботи, графічне оформлення польових робіт, кольорове фото, оформлення альбому фотоілюстрацій, складення звіту по археологічним дослідженням, проведеним по пам'ятці) об'єктів археологічної спадщини (городище салтівської археологічної культури на площі 0,0100 га), що розташовані за адресою: на території Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

          Як вбачається з акту № 314-19/03-р-4 від 12 березня 2007 року позивач погодився, що відповідачем була проведена робота в повному обсязі та договір вважається виконаним.

З документів, наданих управлінням культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації, видно, що рішенням облвиконкому № 197 від 16.04.1984 року об'єкт археологічної спадщини городище Есхар, що розташоване в Харківській області, Чугуївський район, Старопокровська селищна рада, с. Стара Покровка було взято під охорону держави, як пам'ятник археології місцевого значення.

          У відповідності до статті 1 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" пам'ятка археології - об'єкт археологічної спадщини національного або місцевого значення, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

          Згідно цієї ж статті Закону України "Про охорону археологічної спадщини" археологічна спадщина України - сукупність пам'яток археології, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності, що походять з об'єктів археологічної спадщини.  

          Відповідно до статті 14 Закону України " Про охорону культурної спадщини" занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки, зокрема, пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам'яток, які розташовані на їхніх територіях.

          Постановою Кабінету Міністрів України № 1760 від 27 грудня 2001 року був затверджений Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та зобов'язано Міністерство культури і мистецтв занести до Державного реєстру пам'яток України, зокрема, об'єкти археологічної та культурної спадщини.

Інформація щодо внесення об'єкту археологічної спадщини городища Есхар, що розташоване в Харківській області, Чугуївський район, Старопокровська селищна рада, с. Стара Покровка, як пам'ятника археології місцевого значення, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України відсутня в матеріалах справи.

          Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації не підтвердило факт внесення даного об'єкту археологічної спадщини  до Державного реєстру пам'яток України відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1760 від 27 грудня 2001 року.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. У відповідності до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому, суд приходить до висновку, що об'єкт археологічної спадщини  городище салтівської археологічної культури (VІІІ - Х ст. н.е.) "Есхар" (Каганове), що розташоване в Харківській області, Чугуївський район, Старопокровська селищна рада, с. Стара Покровка, не є пам'яткою археології.

          Однак, суд не приймає до уваги посилання позивача, на те що підставою для задоволення його позовних вимог є виконання відповідачем робіт з дослідження об'єкту археологічної спадщини, а не пам'ятки археології, що суперечить предмету договору № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007 року. Зокрема, з тексту предмету цього договору вбачається, що відповідач був зобов'язаний виконати роботи з дослідження саме об'єкту археологічної спадщини.

Отже, відповідач належним чином та відповідно до предмету виконав роботи за договором № 314-19/02-р-4 від 14.03.2007 року.

          Крім того, статтею 16 Цивільного кодексу України, яка встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів судом, не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання недійсним акту приймання - здачі виконаних робіт по договором.

          За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, приймаючи до уваги наведе, суд вважає безпідставним клопотання відповідача про повідомлення органів внутрішніх справ та прокуратуру про вчинення позивачем дій, які маються ознаки складу злочину, передбаченого статтею 298 Кримінального Кодексу України.

          Зокрема, матеріалами справи підтверджується посилання позивача на те, що культурний шар даного об'єкту археологічної спадщини був зруйнований при будівництві газопроводу Харківським лінійним управлінням магістральних газопроводів.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року встановлені охоронні зони об'єктів магістральних газопроводів І та ІІ класу, зокрема  75 метрів з обох боків від осі газопроводу.

          З схем, наданих позивачем та відповідачем видно, що земельна ділянка, на якій, як вказує відповідач, позивач провів неузгоджені земельні роботи,  знаходиться саме в межах 75 метрової охоронної зони магістрального трубопроводу.

          Тому, суд приходить до висновку, що згідно п.12 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1747 від 16.11.2002 року, позивачем на цій території законно проводились земляні роботи за письмовою згодою Харківського лінійного управління магістральних газопроводів.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», що становить 200,25 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, нормами Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Закону України "Про охорону археологічної спадщини", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 68, 75, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. В задоволенні клопотання відповідача, щодо передачі справи до прокуратури Харківської області - відмовити.

Рішення підписано  09.06.2008р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.