Постанова

від 15.05.2008 по справі а10/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А10/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16.тел. 230-31-77

І м е н е м     України

ПОСТАНОВА

"15" травня 2008 р.                                                             Справа № А10/168-08          

          за позовом Фермерського господарства “ООКОР”, с. Мироцьке

до 1. Бородянської районної державної адміністрації Київської області, смт. Бородянка,

    2. Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області, м. Київ

про   скасування припису Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 16.08.2007 року № П 1403/50 та про визнання нечинним розпорядження Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2007 року № 1476

       суддя Тищенко О.В.

представники:

від позивача: Івчук Ю.В. (Довіреність від 10.04.2008р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився   

Обставини справи:

В березні 2008 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства “ООКОР”, с. Мироцьке до Бородянської районної державної адміністрації Київської області, смт. Городянка та Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області, м. Київ про скасування припису Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 16.08.2007 року № П 1403/50 та про визнання нечинним розпорядження Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2007 року № 1476

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2008р. було відкрито  провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 22.04.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

-          16.08.2007р. Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області видано припис № П 1403/50, яким встановлено факт використання позивачем земельної ділянки площею 43,8348га на території Микулицької сільської ради не за цільовим призначенням та невжиття заходів по боротьбі з бурянами, що є порушенням ст..96 Земельного кодексу України, зобов'язано позивача у 20 денний термін усунути виявлені порушення.

-          19.10.2007р. на підставі вказаного вище припису та акту перевірки від 16.08.2007р. №А/1403 Бородянською районною державною адміністрацією Київської області прийнято Розпорядження №1476 „Про припинення Селянським (фермерським) господарством „ООКОР” права оренди на земельні ділянки на території Микулицької сільської ради”, згідно якого припинено право оренди Селянського (фермерського) господарства „ООКОР” на земельні ділянки на території Микулицької сільської ради загальною площею 43,8348га в тому числі 12,9330га ріллі; 24,6265 га пасовищ; 1,6111га відкритих заболочених земель; 4,6642 га відкритих земель без рослинного покриву.

Позивач вважає Припис Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області № П 1403/50 від 16.08.2007р. та Розпорядження Бородянської  районної державної адміністрації Київської області №1476 „Про припинення Селянським (фермерським) господарством „ООКОР” права оренди на земельні ділянки на території Микулицької сільської ради” незаконними та необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.. 144 ЗК України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Як стверджує позивач, в порушення ст. 144 ЗК України, припис державного інспектора по використанню та охороні земель про порушення земельного законодавства виносився тільки один раз (16.08.2007р.), позивача було зобов'язано усунути порушення земельного законодавства в термін у 20 днів, а не в 30 днів, як цього вимагає ЗК України.

Також, у позовній заяві позивач зазначив про те, що висновок державного інспектора викладений в оскаржуваному  приписі про те, що позивач  використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням є безпідставним, оскільки земельним законодавством України болота і піски, які використовує позивач,  не віднесені до земель, які мають певне цільове призначення, а тому використання зазначених земель не за цільовим призначенням є неможливим. Крім того, на думку позивача, наявність на земельній ділянці бур'янів не є підставою для примусового припинення  прав на землю на підставі ст.ст. 96, 141 ЗК України.

З огляду на викладене, позивач просить суд скасувати Припис Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 16.08.2007 року № П 1403/50 та визнати нечинним Розпорядження Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2007 року № 1476 „Про припинення Селянським (фермерським) господарством „ООКОР” права оренди на земельні ділянки на території Микулицької сільської ради”.

Також, в позовній заяві позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони на відчуження або передачу в оренду спірної земельної ділянки до закінчення розгляду спору, обґрунтовуючи це тим, що захист прав позивача на земельну ділянку стане неможливим без вжиття таких заходів.

Відповідно до статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або доказів, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, клопотання позивача про забезпечення позову залишено судом без задоволення.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання 22.04.2008р. відповідачів та з метою витребування нових доказів, на підставі ст..150 КАС України розгляд справи відкладався  на 15.05.2008р. о 09:00год.

В судовому засіданні 15.05.2008р. позивач подав до суду Заяву, якою фактично змінив предмет адміністративного позову та просив суд скасувати Припис Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 16.08.2007 року № П 1403/50.

В судовому засіданні 15.05.2008р. на підставі ч.2 ст. 150 КАС України оголошувалась  перерва до 15.05.2008р. о 16:00год.

В судовому засіданні позивач, з урахуванням заяви про  зміну предмету адміністративного позову від 15.05.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив суд скасувати Припис Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 16.08.2007 року № П 1403/50.

Представники відповідачів в судове засідання 15.05.2008р. без поважних причин не з'явився, хоча про час, дату, та місце слухання справи були повідомлені належним чином, письмових заперечень проти позову відповідачі також не надали.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України).

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача –суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

06.08.2002р. між Бородянською районною державною адміністрацією Київської області (власником) та Селянським (фермерським) господарством „ООКОР” (орендар) укладено Договір довгострокової оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого власник розпорядженням №185 від 15.07.2002р. надав, а орендар прийняв у довгострокову оренду  земельну ділянку загальною площею 43,8348га, в тому числі сільськогосподарських угідь 37,5595га, з них рілл 12,9330га, пасовища 24,6262га, відкриті землі без рослинного покриву всього 4,6642, в тому числі піски 1,6111га, відкриті заболочені землі (болота низини) 1,6111га згідно з кадастровим планом користування на умовах довгострокової оренди, що додається.

Судом встановлено, що згідно п.1.1 Статуту Фермерського господарства „ООКОР” Фермерське господарство „ООКОР” є правонаступником селянсько/фермерського господарства „ООКОР”.

Відповідно до п. 1.1. Договору земельна ділянка, що передається у користування на умовах довгострокової оренди знаходиться на території Микулицької сільської ради Бородянського району Київської області.

Земельна ділянка передається у користування на умовах довгострокової оренди строком на 50 років для ведення селянського (фермерського) господарства (п2 Договору).

Згідно п.4.1 Договору земельна ділянка має використовуватися за її цільовим призначенням та способами, що не можуть причинити їй шкоди з обмеженнями, що передбачені Земельним кодексом України та іншими законними обмеженнями.

Як вбачається з п.7 Договору власник зобов'язаний зокрема здійснювати контроль за додержанням умов договору; не втручатись у виробничу та іншу діяльність орендаря щодо використання ним земельної ділянки при умові дотримання орендарем чинного законодавства та умов Договору, не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні умов договору. Орендар, в свою чергу, зобов'язаний зокрема виготовити земельно-кадастровий план земельної ділянки, складений план земельної ділянки погодити з відповідними службами і винести в натуру, закріпивши його межовими знаками; протягом дії договору не змінювати цільове призначення земельної ділянки, визначене договором без згоди власника; не допускати погіршення екологічного стану земельної ділянки.

Відповідно до п.9 Договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, припинення Договору –згідно ст. 141, 143 в порядку передбаченому згідно зі ст.144 ЗК України.

Листом Бородянського районного відділу земельних ресурсів №317 від 15.06.2004р. погоджено проект будівництва ставків площею 5,5га в тому числі 2,6га виростний ставок та 2,9 га нагульний ставок, за рахунок заболочених земель, що передані в оренду фермерському господарству „ООКОР” на території Микулицької сільської ради Бородянського району Київської області.

Висновком Відділу містобудування, архітектури та житлово –комунального господарства від 14.06.2004р. „Про погодження проекту будівництва ставків” погоджено  будівництва двох ставків площею 2,6га та 2,9 га, за рахунок заболочених земель, що передані в оренду СФГ  „ООКОР” на території Микулицької сільської ради Бородянського району Київської області.

16.08.2007р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області проведено перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства, про що складено відповідний Акт від  16.08.2007р. Як вбачається із Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.08.2007р. в результаті перевірки встановлено, що позивач використовує земельну ділянку  площею 43,8348га на території Микулицької сільської ради згідно договору оренди земельної ділянки від 06.08.2002р. та площею 4,2910 га на території Микулицької сільської ради згідно державного акту на право постійного користування землею. Як вказано в зазначеному акті, дана земельна ділянка  використовується не за цільовим призначенням (розміщено два ставки) та не вживаються  заходи по боротьбі з бур'янами, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України.

16.08.2007р. Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області видано припис № П 1403/50 яким зобов'язано позивача у 20 денний термін усунути виявлені перевіркою порушення земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19 червня 2003 року N 963-IV.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;  участі в роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 1958 Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Держкомзему і йому підпорядковується.

Держземінспекція має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за використанням і охороною земель (п.10 Положення).

Згідно п.4 вказаного положення Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань зокрема організує і здійснює державний контроль за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства; дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі на землі водного і лісового фонду; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;  вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

Згідно п.5 положення Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в межах своїх повноважень мають право зокрема : складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства;.

Відповідно до п.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312 державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи.

Згідно п.2.1 „Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства” затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 березня 2004 р. N 67 Припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.

Відповідно до п. 5.1 вказаного вище положення особи, яким видано припис, можуть оскаржити дії посадової особи, яка його видала, у органі вищого рівня (посадової особи вищого рівня) або в суді.

Статтею 44 Земельного кодексу України  від 25 жовтня 2001 року N 2768-III передбачений порядок припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства.

Так, згідно ч.1 ст. 44 Земельного кодексу України, п. 6.1, 6.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.

Тобто, перша стадія припинення права користування земельною ділянкою згідно ст..144 ЗК України полягає у  виявленні порушень земельного законодавства, на якій державний інспектор по використанню та охороні земель, здійснюючи відповідний контроль, за результатами перевірки  складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.

Вказаний термін (30 днів) безпосередньо передбачений статтею 144 ЗК України і не може бути зменшений або збільшений державним інспектором, який склав адміністративний протокол. 30 –денний термін усунення порушень є гарантією дотримання прав та законних інтересів користувача земельною ділянкою, оскільки якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, настають спеціальні наслідки передбачені ст..144 ЗК України.

Так, якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (ч.1 ст.144 ЗК України)

Частиною 2, 3 ст.144 ЗК України передбачено, що у разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Як вже зазначалося  вище, 16.08.2007р. Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області видано припис № П 1403/50 яким зобов'язано позивача у 20 денний термін усунути виявлені перевіркою порушення земельного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що Припис Державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області № П 1403/50 від 16.08.2007р. виданий з порушенням ст..144 Земельного кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що стаття 69  КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до статті 70 КАС України   належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з положень ч.1, 2 ст.  71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, частина 2 ст.71 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність, якого оскаржується .

Частина 4 ст. 71 КАС України передбачає, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як вже зазначалося вище, 16.08.2008р. Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області видано припис № П 1403/50 яким встановлено, що позивач використовує земельну ділянку площею 43,8348га на території Микулицької сільської ради не за цільовим призначенням та не вживаються заходи по боротьбі з бур'янами , що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України та зобов'язано позивача у 20 денний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства . При цьому в приписі відповідач не вказав які саме дії позивача свідчать про нецільове використання землі та чим це підтверджується.    

Згідно ст. 1 Закону України "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель"

-          невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень);

-          невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами - допущення появи небажаної трав'янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням.

Відповідачем на підставі ст. 69 –71 КАС України в обґрунтування виданого припису до суду не подано належних та допустимих  доказів, якими підтверджувалось  би невикористання або фактичне використання позивачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки в оренду. Також,  відповідач не надав до суду доказів недодержання позивачем режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Крім того, відповідачем не надано суду доказів невжиття позивачем заходів щодо боротьби з бур'янами (доказів допущення появи небажаної трав'янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням).

Таким чином, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги   позивача щодо скасування Припису Державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області № П 1403/50 від 16.08.2007р.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд Київської області

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Скасувати Припис Державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області № П 1403/50 від 16.08.2007р.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства “ООКОР” (08104, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Мироцьке, вул..Совхозна,6 кв.10, код ЄДРПОУ 31767267) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя