Рішення

від 02.06.2008 по справі 13/090-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/090-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" червня 2008 р.                                                             Справа № 13/090-08

За позовом Української міської ради, м. Українка, Обухівський район

до Громадського об'єднання „Поштовх”, м. Обухів, Обухівський район

про спростування недостовірної інформації

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Шевель С.М. - довіреність №136 від 22.01.2008р.;   

від відповідача не з'явився;

суть спору:

Українською міською радою (далі –позивач) заявлено позов до Громадського об'єднання „Поштовх” (далі –відповідач) про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості опубліковані у статті «Чи то ж буде Українка 2»та поширені відносно позивача в жовтні 2007 р. Політично-інформаційним виданням «Поштовх»у №10 та зобов'язання відповідача спростувати відомості поширені ним  в жовтні 2007 р. у статті  «Чи то ж буде Українка 2».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що в жовтні 2007 Політично-інформаційне видання "Поштовх" засновником якого є Громадське об'єднання "Поштовх" у № 10 надрукувало та розповсюдило статтю під назвою "Чи то ж буде Українка-2" як відповідь редакції, в якій вказано про начебто роздані землі Українською міською радою Обухівського району з доданим списком юридичних та фізичних осіб за якими згідно бази даних АС ДЗК рахуються земельні ділянки на території Української міської ради. Позивач вважає, що дана стаття містить недостовірну інформацію, що шкодить діловій репутації Української міської ради.

Позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позову не заперечує, хоча письмового відзиву на позов не надав.

Заява позивача від 17.04.2008 р. про залучення до участі у справі Сидорової Наталії Йосипівни в якості співвідповідача судом не задовольняється оскільки положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачена участь фізичних осіб у справі в якості відповідачів.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2008 р. не з'явився. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання в судовому засіданні 06.05.2008 р.  Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

В жовтні 2007 Політично-інформаційне видання " Поштовх" засновником якого є відповідач у № 10 газети надрукувало та розповсюдило статтю під назвою "Чи то ж буде Українка-2" як відповідь редакції, в якій вказано про начебто роздані землі Українською міською радою Обухівського району з доданим списком юридичних та фізичних осіб за якими згідно бази даних АС ДЗК рахуються земельні ділянки на території Української міської ради.

Редакцією інформаційного-видання було опубліковано наступне, цитата: "Одразу відповідаємо: у списку юридичних та фізичних осіб, який ми подаємо нижче, зазначені всі "щасливчики", яким Українська міська рада за сприяння попередньої районної влади роздала землі, на яких тепер обіцяють будувати " Українку-2".

Позивач стверджує, що розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною, оскільки земельна ділянка на якій планується житловий масив Українка-2 знаходиться за межами населеного пункту, а відповідно до ст.12 Земельного Кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад. Отже міська рада не могла вчиняти будь які дії, щодо вказаної земельної ділянки, оскільки відповідно до ч. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Тобто в даному випадку Обухівська районна державна адміністрація.

На думку позивача розповсюдження недостовірної інформації щодо діяльності Української міської ради, сприяє зниженню її престижу та принижує ділову репутацію. Вищезазначене призвело до порушення немайнових прав Української міської ради - прав на повагу ділової репутації. Недостовірна інформація яка сприймається в статті не тільки справляє негативне враження у громадян Українки про діяльність Української міської ради, заплямовує її ділову репутацію, а й підриває довіру громадян.

З матеріалів справи вбачається, що питання про опублікування в газеті "Поштовх" недостовірної інформації було винесено на розгляд двадцять першої сесії п'ятого скликання Української міської ради, на якій депутатами прийняте Рішення "Про вжиття заходів щодо опублікування в № 10 та № 11 газети "Поштовх" недостовірної інформації". Одним з пунктів зазначеного рішення вирішено звернутися до суду за захистом порушених прав.

За приписами частини першої статті 277 ЦК України фізична  особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.

Право юридичної особи на спростування недостовірної інформації передбачено і статтею 37 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, за змістом якої громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Отже, за змістом викладених приписів чинного законодавства право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації.

Крім того, відповідно до приписів статті 47 Закону України “Про інформацію” порушення законодавства України про інформацію тягне за собою, зокрема, і цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Серед порушень цього законодавства у наведеній статті передбачено  і поширення відомостей, що не відповідають дійсності.

Згідно зі статтею 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 21 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 статті 37 зазначеного Закону передбачено, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.  

Таким чином, Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” передбачено право громадян, юридичних осіб, державних органів, а також їх законних представників вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації, або іншої установи, що виконує її функції, спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Суд враховує, що безпідставність надрукованої у статті під назвою "Чи то ж буде Українка-2" інформації підтверджується тим, що в судовому засіданні 02.06.2008 р. представником відповідача надано газету «Дніпровський проспект»у №21(256) якої розмішена стаття про спростування недостовірної інформації, що була розміщена у жовтні 2007 р. політично-інформаційним виданням "Поштовх". Так, в даному оголошенні відповідач доводить до відома читачів, що у №10 від жовтня 2007 р. опублікована не перевірена та така, що не відповідає дійсності інформація, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію Української міської ради. Громадське об'єднання «Поштовх»спростовує опубліковану у вищезазначеному номері газети інформацію і приносить вибачення Українській міській раді.

З урахуванням наведеного права та охоронювані законом інтереси позивача підлягають захисту шляхом визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості опубліковані у статті «Чи то ж буде Українка 2»та поширені відносно позивача в жовтні 2007 р. Політично-інформаційним виданням «Поштовх»у №10.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача спростувати відомості поширені ним  в жовтні 2007 р. у статті  «Чи то ж буде Українка 2» у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, то суд припиняє провадження в даній частині позову на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач станом на день розгляду справи самостійно, як вже зазначалось судом вище спростував у газеті «Дніпровський проспект»у №21(256) у спосіб найбільш близький до способу її поширення недостовірну інформації, що була розміщена у жовтні 2007 р. політично-інформаційним виданням "Поштовх" у №10.

Відповідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача. Якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). При публікації або іншому поширенні відомостей без позначення автора орган масової інформації за вимогою суду зобов'язаний назвати особу, яка надала відомості, про спростування котрих пред'явлено позов. Встановивши, що автор використав у публікації відомості, одержані з офіційного джерела, суд має обговорити питання про притягнення до участі в справі як відповідача організацію або службову особу, які надали оспорюванні позивачем відомості.

При опублікуванні вказаних відомостей без зазначення автора (наприклад, в редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск масової інформації.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості опубліковані у статті «Чи то ж буде Українка 2»та поширені відносно позивача в жовтні 2007 р. Політично-інформаційним виданням «Поштовх»у №10.

3.          Стягнути з Громадського об'єднання „Поштовх” (08700, Київська обл., Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Київська 162, кв. 19) на користь Української міської ради (08720, Київська область, м. Українка,  пл. Шевченка 1) судові витрати 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині вимоги про зобов'язання відповідача спростувати відомості поширені ним  в жовтні 2007 р. у статті  «Чи то ж буде Українка 2»у спосіб найбільш близький до способу їх поширення провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

       Суддя                                                                                                    С.Ю. Наріжний