9/414-07
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
28.05.08 р. № 9/414-07
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Андрейцевої Г.М.
Фаловської І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Матвійчик В.А. –представник (довіреність № 61-А від 05.03.07)
від відповідача-1: Борисенко А.М. –представник (довіреність № 43 від 18.10.06)
від відповідача-2: Ведмідь А.П. –голова (витяг з протоколу №1 від 24.01.06)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу № 37 від 20.02.2008 року товариства з обмеженою відповідальністю «Платос»на рішення господарського суду Київської області від 29.01.2008 року
у справі № 9/414-07 (суддя Євграфова Є. П.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Платос», м. Вишневе
Києво-Святошинського району Київської області
до 1. Саливонківської сільської ради Васильківського району
Київської області, с. Саливонки Васильківського району
Київської області
2. Сільськогосподарського виробничого кооперативу
«Агрофірма «Зоря», с. Саливонки Васильківського району
Київської області
третя особа: Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації,
м. Васильків Київської області
про визнання недійсним рішення в частині визнання права власності
та визнання недійсним свідоцтва про право власності
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Платос»(далі за текстом –позивач, ТОВ «Платос», скаржник) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області (далі за текстом –відповідач-1, Саливонківська сільрада), Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Зоря»(далі за текстом –відповідач-2, СВК «Агрофірма «Зоря»), третя особа: Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації (далі за текстом –третя особа, Васильківське МБТІ), в якій просило визнати недійсним рішення сесії Саливонківської сільради від 18.08.1996 року № 45 в частині визнання права власності на приміщення прального комбінату в с. Саливонки Васильківського району Київської області по вул. Леніна, буд. 11-Б за СВК «Агрофірма «Зоря»та свідоцтво про право власності ЯЯЯ-№ 981511 від 13.09.2006 року (т. 1, а. с. 2-4).
Рішенням господарського суду Київської області від 29.01.2008 року у справі № 9/414-07 у позові відмовлено (т. 1, а. с. 178-182).
При винесенні рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивач набув прав власника щодо приміщення лазні, а отже, оспорюване рішення щодо визнання приміщення прального комбінату за відповідачем не може порушувати прав позивача, оскільки позивач не набув права власності на об'єкт «пральня»у встановленому законодавством порядку.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Платос»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи та прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального та матеріального права.
На думку скаржника, судом першої інстанції надана невірна оцінка доказам та безпідставно, з посиланням на надані СВК «Агрофірма «Зоря»докази, але не надавши їм правильної оцінки, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
На переконання скаржника, беззаперечним доказом об'єктивності його позовних вимог є надані СВК «Агрофірма «Зоря»письмові докази станом на час до підписання мирової угоди, оскільки зі змісту зазначених документів вбачається, що на протязі 1988-1994 років СВК «Агрофірма «Зоря»вело будівництво лазні в с. Саливонки Васильківського району Київської області, без зазначення про будівництво ним пральні та прибудови до лазні.
На підставі апеляційної скарги ТОВ «Платос»на рішення господарського суду Київської області від 29.01.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 17.03.2008 року відновлено строк подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі № 9/414-07.
04.04.2008 року відповідач-2, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2-05/1081), у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.
У наданому ним відзиві, відповідач-2 зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують безпідставність позовних вимог, а також, що позивач є власником частини приміщення банно-прального комбінату, а саме бані, та не має ніякого права на визнання його права власності на об'єкт прального комбінату.
08.04.2008 року відповідач-1, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2-05/1058/Н), у якому підтримав викладену у відзиві на позовну заяву позицію, просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника за наявними матеріалами справи (т. 1, а. с. 105).
Так, у поданому до місцевого господарського суду відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що приймаючи спірне рішення від 18.08.2007 року за № 45 Саливонківська сільська рада не знала, а СВК «Агрофірма «Зоря»не повідомила раду про наявність укладеної між сторонами мирової угоди № 2 від 20.09.2004 року, що затверджена господарським судом Київської області.
27.05.08 р. представником відповідача-1 надано відзив без вихідного номера на апеляційну скаргу в порядку ст. 96 ГПК України. Представник вказує, що при прийнятті оспорюваного рішення № 45 від 18.08.06 р. сільську раду не було повідомлено про існування мирової угоди № 2 від 20.09.04 та існування господарських взаємовідносин між ТОВ «Платос»та СВК «Зоря». Просить суд розглянути апеляційну скаргу та прийняти відповідну постанову.
В судові засідання Київського міжобласного апеляційного господарського суду представник третьої особи не з'являвся, причини не неявки не надавав; про час і місце слухання справи повідомлений був належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
За розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.04.2008 року розгляд справи, призначений на 08.04.2008 року, здійснювався у складі колегії суддів: головуючий суддя –Мазур Л.М., судді: Андрейцева Г. М., Разіна Т. І. (у зв'язку із перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці та судді Агрикової О.В. на лікарняному).
За розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року розгляд справи, призначений на 22.04.2008 року, здійснювався у складі колегії суддів: головуючий суддя –Разіна Т. І., судді: Андрейцева Г. М., Фаловська І. М. (у зв'язку із закінченням повноважень судді Мазур Л. М.).
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2004 року у справі № 86/12-04 затверджено укладену між ТОВ «Платос»та СВК «Агрофірма «Зоря»мирову угоду № 2 від 20.09.2004 року (далі за текстом –мирова угода № 2) (т. 1, а.с. 8-9).
Предметом укладеної мирової угоди між сторонами є –погашення заборгованості боржника СВК «Агрофірма «Зоря»перед кредитором ТОВ «Платос»на загальну суму 262270 грн. 15 коп., встановленої рішенням господарського суду Київської області та наказом № 86/12-04 від 22.03.2004 року (п. 1.1).
Із матеріалів справи вбачається та місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до умов мирової угоди № 2 від 20.09.2004 року, СВК «Агрофірма «Зоря»(боржник) зобов'язався передати ТОВ «Платос»(кредитор) в рахунок боргу будівельні матеріали, які були використані для будівництва нежитлової будівлі –бані, вартістю 200490 грн. 00 коп. (з ПДВ) відповідно до висновку про вартість майна виконаного оцінювачем Васильківського МБТІ Київської області Асипенко Р.В. Враховуючи ринкову вартість будівельних матеріалів, сторони оцінили їх вартість у розмірі 262270 грн. 15 коп.; кредитор погоджується на погашення заборгованості шляхом передачі у власність ТОВ «Платос»будівельних матеріалів, які використані для спорудження об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться по вул. Леніна, 11-Б в с. Саливонки Васильківського району Київської області (п. 3.1.)
Пунктом 3.3 вказаної мирової угоди сторони обумовили, що прийом-передача будівельних матеріалів відбувається шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі.
Як вбачається з акту прийому-передачі від 06.10.2004 року до мирової угоди № 2 від 20 вересня 2004 р. СВК «Агрофірма «Зоря»було передано, а ТОВ «Платос»прийнято в рахунок погашення боргу будівельні матеріали, що вкладені в недобудоване нежитлове приміщення –баню, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 11-Б, с. Саливонки, Київської обл., Васильківського р-ну; балансова вартість якого складає 368000 грн. 00 коп., а оціночна вартість –167075 грн. 00 коп., ступінь готовності об'єкта, згідно довідки МБТІ від 29.06.2004 року № 2951, становить 75% (т. 1, а. с. 16).
До зазначеного вище акту прийому-передачі додано накладну № 58 від 06.10.2004 року, згідно якої ТОВ «Платос»відпушено будівельні матеріали загальною вартістю 262270 грн. 15 коп. (з ПДВ) (т.1, а. с. 17).
Колегія суддів встановила, що зміст мирової угоди № 2 від 20.09.2004 року взагалі не містить терміну «пральня»чи «пральний комбінат».
Судом першої інстанції встановлено також, що в червні 2006 року на замовлення позивача було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення в с. Саливонки по вул. Леніна, 11-Б (т. 1, а. с. 18-23).
Відповідно до витягу про реєстрацію права на нерухоме майно № 13980552 від 22.03.2007 року, нежитлова будівля (лазня) за адресою: с. Саливонки, вул. Леніна, 11-Б зареєстрована за ТОВ «Платос»на підставі мирової угоди № 2 від 02.07.2004 року та ухвали Київського обласного господарського суду та ухвали суду від 20.09.2004 року у справі № 86/12-04 (т. 1, а. с. 24).
Пунктом першим рішенням виконавчого комітету Саливонківської сільської ради № 45 від 18.08.2006 року «Про оформлення права власності на приміщення прального комбінату СВК агрофірми «Зоря»визнано право власності на приміщення прального комбінату в селі Селивонки по вул. Леніна, 11-Б за СВК «Агрофірма «Зоря»(т. 1, а. с. 25).
Одночасно зазначеним рішенням виконком сільської ради зобов'язав Васильківське бюро технічної інвентаризації оформити право власності на приміщення прального комбінату та видати свідоцтво про право власності на СВК агрофірму «Зоря».
При прийнятті вищевказаного рішення виконавчий комітет керувався ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Із матеріалів справи вбачається та не заперечують сторони, що підставою прийняття рішення ради № 45 було подання старшого державного виконавця ДВС м. Васильків та Васильківського району.
На виконання рішення виконавчого комітету Саливонківської сільради 13.09.2006 року СВК «Агрофірма «Зоря»оформив свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю –приміщення прального комбінату.
Із матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 1983 року виконавчий комітет Селивонківської сільської Ради народних депутатів прийняв рішення «Про надання дозволу будівництва лазні з пральнею колгоспом «Зоря комунізму».
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В частині другій статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підтверджувати наявність права власності в судовому процесі можуть, насамперед, правовстановлювальні документи, перелік яких щодо нерухомого майна наведено у додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене у редакції від 28.01.2003 р. наказом Мін'юсту України.
Колегія суддів вважає, що існує лише єдина підстава для задоволення позову про визнання права власності, а саме, доведення позивачем належними правовстановлювальними документами наявність права власності на спірне майно.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційної докази, що об'єкт «пральня»являється власністю ТОВ «Платос».
При прийнятті рішення господарський суд Київської області правомірно застосував норми ст.ст. 328, 331 ЦК України.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 10 частини другої вказаної статті вказано спосіб захисту цивільних прав та інтересів –визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставою для визнання акта недійсним є, зокрема, невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі.
Колегія суддів вважає, що за результатами розгляду справи господарським судом Київської області такого порушення не встановлено, а тому не було правових підстав для задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Платос»задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Київської області від 29.01.2008 р. у справі № 9/414-07 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Платос»на рішення господарського суду Київської області від 29.01.2008 року у справі № 9/414-07 залишити без задоволення.
3. Справу № 9/414-07 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Андрейцева Г.М.
Фаловська І.М.
Повний текст постанови оформлено та підписано 04.06.2008 р.
Дата відправки 06.06.08
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1730351 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні