Рішення

від 17.06.2008 по справі 6/106-08(41/135-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/106-08(41/135-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.08р.

Справа № 6/106-08(41/135-08)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормедобладнання", м. Харків 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 294 838,91 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Пащук В.В., довіреність № 69 від 01.01.2008 р.  

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормед-обладнання", м. Харків–далі по тексту–позивача до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 106 964,00 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки  товару  № ПР/НВС-04472/НЮ від 03.08.2004 р.  

Додатково, за порушення виконання зобов'язань, на підставі п.12.3 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь  187 874,91 грн. пені.  

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 948,38 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем без поважних причин пропущені строки позовної давності, далі позивач нарахував штрафні санкції у вигляді пені у сумі 187 874,91 грн. більш ніж за три роки, тоді як ст. 258 ЦК України  до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня), застосовується позовна давність в один рік. Відповідно до вимог, щодо основного боргу на суму 106 964,00 грн., позовні вимоги позивача також безпідставні, так як відповідно до п.7.1 умов вищеназваного договору сторони передбачили порядок розрахунків 95% шляхом перерахування грошових коштів, що відповідачем і було зроблено, тобто перераховано позивачеві грошові кошти у сумі 2 032 306,00 грн. що становить 95% від вартості товару, а залишок- 5% вартості товару,  сторони узгодили іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим 23.11.2004р. сторони уклали договір № ПР/НВС-04 про уступку права вимоги, яким відповідач передав позивачеві право вимоги боргу на суму 106,694,00 грн. і заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар за умовами вищеназваного договору відсутня.

24.04.2008р. на підставі ст.77 ГПК України слухання справи було відкладено до 27.05.2008р. з тих підстав, що відповідач у судове засідання не з'явився та звернувся до суду з заявою про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

27.05.2008р. на підстав ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 10.06.2008р. для надання сторонами оригіналів документів в обґрунтування своїх  позовних вимог і своїх позовних заперечень.

10.06.2008р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

                                                               ВСТАНОВИВ:

03.08.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № ПР/НВС-04472/НЮ та підписано Специфікацію № 1 до нього, у відповідності з п.7.2.1 якого відповідач у якості 50% передоплати, відповідно до банківської виписки від 03.08.2004р., перерахував позивачеві грошові кошти у сумі 1 070 000,00 грн., на які позивач відповідно до умов вищеназваного договору по видатковій накладній № РН-10 від 30.09.2004р. на суму 1 426 180,00 грн. згідно акту прийому-передачі від 30.09.2004р. передав, а відповідач прийняв товар без жодних зауважень, та  по видатковій накладній № РН-12 від 10.11.2004р. на суму 731 090,00 грн. згідно акту прийому-передачі від 10.11.2004р. передав, а відповідач прийняв товар без жодних зауважень, тобто станом на 10.11.2004р. позивач виконав свої договірні зобов'язання у повному обсязі і передав відповідачеві товар на загальну суму 2 139 270,00 грн., за який відповідач відповідно до п.7.2.2 умов вищеназваного договору  повинен був  розрахуватися до 30.11.2007р.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.7.2.2 умов договору, який передбачає оплату отриманого товару на протязі 15 банківських днів з дати отримання товару-тобто до 30.11.2004р., не розрахувався у повному обсязі, а у відповідності з банківськими виписками в період з 04.10.2005р. по 23.03.2006р. перерахував в рахунок боргу 962 306,00 грн., позивач 26.12.2007р. звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 106 964,00 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки товару № ПР/НВС-04472/НЮ від 03.08.2004 р.  

Додатково, за порушення виконання зобов'язань, на підставі п.12.3 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь  187 874,91 грн. пені.  

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 948,38 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не  було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України  загальна позовна давність встановлюється  тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст. 257 ЦК України  для окремих видів вимог  законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік  застосовується (ч.2), зокрема до вимог: (п.1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).  

Згідно ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Позивач як з усним клопотанням, так із письмовим клопотанням про поновлення трирічного строку позовної давності в судовому засіданні до суду не звертався.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 106 964,00 грн. повністю не знайшов свого підтвердження, так як відповідно до матеріалів справи грошові кошти у сумі 2 032 306,00 грн. відповідач перерахував позивачеві станом на 23.03.2006р., тобто за 1 рік і 9 місяців до звернення до суду, а решту грошових коштів у сумі 106 964,00 грн., відповідно до п.7.1 умов вищеназваного договору сторони передбачили порядок розрахунків 95% шляхом перерахування грошових коштів, що відповідачем і було зроблено, тобто перераховано позивачеві грошові кошти у сумі 2 032 306,00 грн. що становить 95% від вартості товару, а залишок- 5% вартості товару,  сторони узгодили іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим 23.11.2004р. сторони уклали договір № ПР/НВС-04 про уступку права вимоги, яким відповідач передав позивачеві право вимоги боргу на суму 106,694,00 грн. і заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар за умовами вищеназваного договору відсутня.

Оскільки на день розгляду справи у суді не підлягають задоволенню основні вимоги позивача, то не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача у повному обсязі.

Крім цього позивачем без поважних причин пропущено трирічний та річний строки позовної давності і позивач ні в усній, ні в письмовій формі не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущених строків позовної давності, у зв'язку з чим як основні, так і додаткові вимоги позивача слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, а отже такими що, не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що позивачем без поважних причин пропущені строки позовної давності, далі позивач нарахував штрафні санкції у вигляді пені у сумі 187 874,91 грн. більш ніж за три роки, тоді як ст.. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня), застосовується позовна давність в один рік. Відповідно до вимог, щодо основного боргу на суму 106 964,00 грн., позовні вимоги позивача також безпідставні, так як відповідно до п.7.1 умов вищеназваного договору сторони передбачили порядок розрахунків 95% шляхом перерахування грошових коштів, що відповідачем і було зроблено, тобто перераховано позивачеві грошові кошти у сумі 2 032 306,00 грн., що становить 95% від вартості товару, а залишок- 5% вартості товару, сторони узгодили іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим 23.11.2004р. сторони уклали договір № ПР/НВС-04 про уступку прав вимоги, яким відповідач передав позивачеві право вимоги боргу на суму 106,694,00 грн. і заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар за умовами вищеназваного договору відсутня, слід визнати обґрунтованим, документально доведеними і такими, що не протирічать чинному законодавству України.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,224,257,258,266,267,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                              ВИРІШИВ:

           В позові відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 13.06.2008р.