Постанова

від 10.06.2008 по справі 13/190-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/190-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"10" червня 2008 р.                                                           Справа № 13/190-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного підприємства "Примтекс"

до   

відповідача-1 –Державної податкової інспекції у м. Херсоні,

відповідача-2 –Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області,

за участі:

прокуратури Херсонської області, яка вступила у справу за власною ініціативою для захисту інтересів держави в особі відповідачів,

представників:

позивача –Онищенко І.О.,    

відповідача-1 –Горбунової К.О., Тосік Н.І., ,

відповідача-2 –Решетка В.В.,

прокуратури – Мяло Н.В.

про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 108984 грн,

                                              в с т а н о в и в:

За змістом позовної заяви позовні вимоги ґрунтуються на положеннях підпункту 7.7.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. За твердженнями позивача він має право на бюджетне відшкодування 108984 грн податку на додану вартість за результатами податкової звітності за червень 2007 року.

ДПІ у м. Херсоні зазначені вимоги не визнаються з посиланням на відсутність правових підстав для відшкодування податку на додану вартість.

Головним управлінням Державного казначейства України у Херсонській області надано відзив, з якого вбачається, що через відсутність належних повноважень воно не в змозі надати правову оцінку заявленим вимогам.

Крім викладеного з матеріалів справи вбачається, що приватне підприємство „Примтекс”, будучи суб'єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію, є платником податку на додану вартість.

Під час своєї господарської діяльності позивач здійснював господарські операції, результатом яких стало від'ємне значення податку на додану вартість за червень 2007 року, про що він відобразив в податковій декларації за цей звітний період, а саме в рядках 25 та 25.1 декларації за червень 2007 року позивач вказав, що бюджетному відшкодуванню підлягає на його рахунок у банку –112684 грн (а.с. 39), що також відображено в розрахунку суми бюджетного відшкодування (а.с. 40).

З метою оцінки правильності відображення суми ПДВ, вказаної позивачем до відшкодування в декларації, податковою інспекцією  проведена відповідна перевірка, під час якої порушень діючого законодавства з боку позивача не встановлено, що вбачається з акту перевірки № 2410/23-7/30768411 від 10 вересня 2007 року (арк. спр. 18-31) та довідки  № 2771/23-7/32125782 від 9 жовтня 2007 року.

За обліковими даними позивача станом на день звернення до суду з даним позовом невідшкодована сума податку на додану вартість складає 108984 грн.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету передбачено положеннями Закону України „Про податок на додану вартість”.

За пунктом 1.3. статті 1 названого Закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, а відповідно  до пункту 1.8. тієї ж статті бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Крім цього згідно до пункту 1.7.  податковим кредитом вважається сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Безпосередньо порядок визначення та обрахування податкового кредиту передбачено пунктом 7.4. статті 7 названого Закону. Так, згідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону в редакції, яка діяла станом на час виникнення податкових зобов'язань позивача, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до підпункту 7.7.1. статті 7 Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, а згідно до підпункту 7.7.3. статті 7 того ж Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума визначена згідно з підпунктом 7.7.1. вказаної статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, при цьому підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.   

Оскільки зазначеними правовими нормами передбачено порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, строк виплати якого на день розгляду справи настав та який відповідачами не здійснено, то порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом відшкодування з державного бюджету спірної суми.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства та спростовуються викладеними вище обставинами.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог державне мито відшкодовується позивачу із державного бюджету.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,

                                                 п о с т а н о в и в :       

1.Позовні вимоги  задовольнити.

2.Головному управлінню Державного казначейства в Херсонській області (розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Комсомольська, 21; розрахунковий рахунок для відшкодування ПДВ 31118030700002 в ГУДК у Херсонській області, одержувач Держбюджет м. Херсона, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) відшкодувати з державного бюджету приватному підприємству „Примтекс” (розташованому за адресою: м. Херсон, вул.. Чорноморська, 101; розрахунковий рахунок 26009128310301 в АБ „Брокбізнесбанку”, МФО 352372, код 30768411) – 108984 грн. податку на додану вартість.

3.Стягнути з державного бюджету на корить приватного підприємства „Примтекс” –1089,84 грн компенсації по сплаті державного мита.

4.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

                                                  Дата підпису постанови –13 червня 2008 року

                                Суддя                                                                  М.К. Закурін