Постанова

від 29.05.2008 по справі 19/340

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/340

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                          

29.05.08                                                                                           Справа  № 19/340

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, за вих. №31/10-2339 від 13.03.2008 р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.03.2008 р.

у справі № 19/340 (суддя –Тимошенко О.М.)

за позовом Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства “Теплотранссервіс”, Рівненської міської ради, м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство “Газ-Тепло”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Рівне

про стягнення в сумі 400 532, 68 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Працьовита С.М. –головний юрисконсульт Львівської філії ДК “Газ України”НАК “Нафтогаз”(довіреність за №209/10 від 29.12.2007 р.);

від відповідача: не з”явились;

третя особа: Працьовита С.М. –представник (довіреність за №08/45 від 29.02.2008 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.03.2008 р. у справі №19/340 відмовлено в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз Україна», м. Київ (надалі –Позивач) до Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, м. Рівне (надалі –Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Дочірнього підприємства «Газ-Тепло»НАК «Нафтогаз України», м. Рівне про стягнення в сумі 400 532,68 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимоги Позивача до Відповідача про стягнення пені, річних, інфляційних ґрунтуються на додатковій угоді, яка укладена поза межами дії основного договору, а тому задоволенню не підлягають.

Позивач –ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», - не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою (вих. №31/10-2339 від 13.03.2008 р.) та доповненням до апеляційної скарги (вих. №31/10-3741 від 11.04.2008 р.), в яких просить скасувати рішення місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Оскільки Відповідач свої зобов'язання в частині сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання перед ДП «Газ-тепло»не виконав, при цьому він був належним чином повідомлений про уступку права вимоги в частині стягнення штрафних санкцій шляхом направлення на його адресу позовної заяви, то відповідно у КП «Теплотранссервіс»Рівненської обласної ради відсутні підстави для того, щоб вважати нараховані 3% річних, інфляційні, пеню та 7% штрафу, які були заявлені ДК «Газ України»до стягнення - помилковими. Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а саме: ст. 514 та ст. 516 ЦК України та норми процесуального права - ст. 43 ГПК України.

Сукупність зазначених положень, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким просить позов задоволити.

Відповідач –КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради - у відзиві (вих. №01-10/893 від 11.04.2008 р.) та у запереченні на доповнення до апеляційної скарги (вих. №01-10/1116 від 17.04.2008 р.) заперечив доводи апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського вірним, таким яке прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи, зокрема ст. ст. 512, 514, 516, 517 ЦК України та ст. ст. 4-2, 4-3, 4-4, 33, 43, 84 ГПК України. Просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, вислухавши представників сторін в попередньому судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, виходячи з наступного:

На підставі угоди №16/06-1127 від 16.10.2006 р., укладеної ДП «Газ тепло»НАК «Нафтогаз України»та КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради (а.с.29-34) здійснювалась поставка Відповідачу природного газу в 2006-2007 р.р.

16 лютого 2007 р. ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(новим кредитором) та ДП «Газ тепло»НАК «Нафтогаз України»(кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 (а.с.8-9), за умовами якого Кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника –КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради по зобов'язанню за договором на постачання природного газу від 16.10.2006 р. №16/06-1127. Згідно п. 1.2 Договору до Нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання –сплатити грошові кошти в розмірі 1202777,17 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.10.2007 р. (а.с.26-28) задоволено позов ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та стягнуто з КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради 1200 000 грн. за поставлений природний газ по договору №16/06-1127

19.11.2007 р. ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(новий кредитор) звернулось з позовом про стягнення з боржника КП «Теплотранссервіс»102570,43 грн. пені, 177 485,83 грн. інфляційних, 84000 грн. штрафу та 36 476,42 грн.  3% річних за невиконання договірних зобов'язань по договору №16/06-1127 від 16.10.2006 р. та на підставі укладених ДП «Газ тепло»та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»договору про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007 р. та додаткової угоди до нього від 21.09.2007 р.

Відповідач не заперечує існування заборгованості по договору №16/06-1127 від 16.10.2006 р., однак вважає, що не зобов'язаний нести відповідальність за невиконання його умов саме перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», оскільки додаткова угода від 21.09.2007 р., укладена ДП «Газ тепло»Рівненської міської ради та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»поза межами дії Договору №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007 р. про відступлення права вимоги.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку , судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Розділом 8 Договору №16/06-1127 від 16.10.2006 р. на постачання природного газу передбачено відповідальність КП «Теплотранссервіс»за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у вигляді 7% штрафу та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, сплату суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення (п.8.2 Договору).

Як вбачається з п. п. 1.1.-1.3 Договору №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007 р. Дочірнє підприємство «Газ тепло»НАК «Нафтогаз України»(кредитор по договору на постачання природного газу від 16.10.2006 р. №16/06-1127) передав право вимоги основної суми боргу КП «Теплотранссервіс»по вищевказаному договору ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», залишивши за собою право вимоги неустойки, встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Пунктом 6.1. Договору №11/07-23-14/07-235 Сторони передбачили, що такий набирає чинності з моменту підписання і діє протягом 6 (шести) місяців, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Відповідач не розрахувався за спожитий по договору №16/06-1127 від 16.10.2006 р. газ, отже станом на 21.09.2003 р. повного здійснення розрахунків в п.6.1. Договору №11/07-23-14/07-235 про відступлення права вимоги не відбулось.

Таким чином , голослівним є твердження боржника про те, що Додаткова угода №1 до вищеназваного договору від 21.09.2007 р. укладена поза межами дії договору про відступлення права вимоги, а відтак вимоги про стягнення штрафних санкцій , інфляційних втрат та 3% річних заявлено ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» правомірно.

Хибним є твердження місцевого господарського суду про те, що Додатковою угодою №1 від 27.09.2007 р. сторони встановили боржнику нові права та обов'язки, оскільки такі існували на підставі договору №16/06-1127 від 16.10.2006 р. і змінився лише кредитор у зобов'язанні, що не суперечить вимогам ст. ст. 512, 514 ЦК України.

Отже, вимоги Позивача про стягнення основної суми боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню, як такі, що випливають з умов договорів №16/06-1127 від 16.10.2006 р. на постачання газу, №11-07-23-14/07-235 від 16.02.2007 р. про уступку права вимоги та Додаткової угоди №1 від 21.09.2006 р. та не суперечить вимогам ст. ст.512, 514,526 ЦК України.

Однак, заслуговують на увагу покликання Скаржника на застосування строків спеціальної позовної давності на підставі п.2 ст. 258 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи позов заявлено 19.11.2007 р., а пеню нараховано з 09.11.2006 р. тобто не підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення пені з 09 листопада по 19 листопада 2006 р., оскільки така нарахована всупереч п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та хибність висновків місцевого господарського суду.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги Позивача в частині стягнення з КП «Теплотранссервіс»Рівненської обласної ради суми 177 485,83 грн. інфляційних втрат, 84000,00 грн. штрафу, 36 476, 42 грн. три відсотки річних та 96 965,06 грн. пені.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»задоволити часково.

2.          Рішення Господарського суду Рівненської області від 03.03.2008 р. у справі №19/340 скасувати прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України»до КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради задоволити частково. Стягнути з КП «Теплотранссервіс»Рівненської обласної ради на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»177 485,83 грн. інфляційних втрат, 84000,00 грн. штрафу, 36 476, 42 грн. три відсотки річних та 96 965,06 грн. пені. В решті позову відмовити.

3.          Судові витрати по розгляду позовної заяви та апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

4.          Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України наказ на виконання даної постанови.

5.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.          Справу №19/340 повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя                                                                                Л.Л.Давид

Суддя                                                                                                    Г.Т.Кордюк

Суддя                                                                                                    Х.В.Мурська