Рішення

від 27.05.2008 по справі 26/27-08-1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/27-08-1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2008 р.Справа  № 26/27-08-1251

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Павлові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дмитровка”

до відповідача (1)  :  Товариства з обмеженою відповідальністю ”Глорія”

до відповідача (2)  : Відкритого акціонерного товариства „Виноградар”

про визнання недійсним договору

за  участю  представників  сторін :

від  позивача :  арбітражний керуючий Дворніченко О.О.;

( участь у судовому засіданні  16.04.2008 р.)

від  відповідача (1)  :  не з'явився;

від відповідача (2) : Яковлев П.А. за довіреністю від 14.04.2008 р.;

                              ( всі судові засідання), -

в с т а н о в и в :

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Дмитровка” (далі – СВК ”Дитровка” ) в особі арбітражного керуючого Дворніченко О.О.  звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ”Глорія” ( далі –ТОВ „Глорія”) та до  Відкритого акціонерного товариства „Виноградар”  ( далі - ВАТ  „Виноградар”)  про визнання недійсним договору  про поступку права вимоги посилаючись на наступне.

Постановою господарського суду Одеської області від 31.01.2007 р. по справі                                   № 24\18-06-1670 СВК  «Дмитровка»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру . Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дворніченко О.О.

При проведенні ліквідаційної процедури було встановлено, що згідно даним бухгалтерського обліку підприємство СВК „Дмитровка”  має дебіторську заборгованість перед ВАТ „Виноградар” в розмірі 88889,93 грн.

Але у ході проведення ліквідаційної процедури було встановлено, що  в період введення мораторію на виконання зобов'язань  між відповідачами по справі був укладений договір про поступку права вимоги  від 16.08.2006 р., згідно якого ВАТ „Виноградар” поступило ТОВ „Глорія” право вимоги боргу в розмірі 88889,93 грн. з СВК „Дмитровка”.

Згідно положень п.1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності                боржника або визнання його банкрутом” ( далі –Закон) ліквідатор з моменту свого призначення  має право подавати позовні заяви  про визнання недійсними договорів боржника з підстав, зазначених в ст. 17 цього Закону.

З цих підстав позивач просить визнати недійсним вказаний договір поступки права вимоги, укладений між  відповідачами по даній справі 16.08.2006 р.

В  жодне судове засідання представник СВК „Дмитровка” не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, ( поштові повідомлення у справі )  причини неявки суду не повідомив, тому  господарський суд розглядає справу згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Представник  ВАТ „Виноградар”  вимоги позивача не визнає у повному обсягу, про що зазначив у відзиву на  позов. Зокрема, представник  ВАТ „Виноградар” зазначає,  що  відповідно  до вимог вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів –припинення виконання боржником  грошових зобов'язань  та зобов'язань   по виплаті  податків та зборів ( обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Предметом договору про поступку права вимоги є передача права вимоги від СВК „Дмитровка” уплати боргу. В ньому не йдеться про отримання від позивача грошових коштів або матеріальних цінностей, в період дії мораторію.

Керуючись ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України, ст. 195 Господарського кодексу  України, вказаного Закону, представник ВАТ „Виноградар” просить у позові відмовити.

Представник ТОВ „Глорія”  в судові засідання не з'явився, був повідомлений  про час та місце розгляду справи, ( поштові повідомлення у справі )  причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши  представника відповідача, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно  вимог  статті  33 Господарського процесуального кодексу України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З позову убачається, що вимоги позивача базуються на введеному мораторію на виконання зобов'язань між відповідачами по справі - ТОВ „Глорія” та ВАТ „Виноградар”.

При цьому позивачем зазначено, що постановою господарського суду Одеської області  від 31.01.2007 р. позивача СВК „Дмитровка” визнаний  банкрутом.

З цієї постанови не убачається  введення вказаного позивачем мораторію.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 28 березня 2008 р., про  порушення провадження  по даній справі. від 16 квітня 2008 р. та від 21 травня 2008 р. про відкладення  розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін : представника позивача та відповідача ТОВ „Глорія” позивач був зобов'язаний  зазначити у письмовому вигляді підстави для визнання договору недійсним з указанням норм матеріального права.

Вказані ухвали господарського суду Одеської області оскарженню не підлягають, отже  набрали законної сили з моменту їх прийняття, а тому, відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковими  на всій території України і виконуються у порядку, встановленому  Законом України „Про виконавче провадження.

Вимоги вказаних ухвал представником позивача не виконано. Крім того, представник позивача у судові засідання двічі не з'явився, вимоги господарського суду, зазначені у вищеприведених ухвалах, щодо обґрунтування вимог, не виконав.

З наданої копії договору про поступку права вимоги від 16.08.2006 р. убачається, що він укладений між ВАТ „Виноградар” та ТОВ „Глорія” на підставі ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 цього договору, Первісний кредитор (ВАТ „Виноградар” ) поступає, а Новий кредитор ( ВАТ „Глорія” ) придбає право вимоги, що належить Первісному кредитору, відповідно з наказом господарського суду Одеської області від 04.11.2005 р.

Відповідно до п.1.2 цього ж розділу, по цьому Договору Новий кредитор отримує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати залишку грошових коштів в сумі, визначеної в п.2.1 цього Договору.  ( Згідно п.2.1 Договору  ця  сума  складає                88889,93 грн.)

На вимогу господарського суду в судовому засіданні представником ВАТ „Виноградар” надана  господарському суду  копія вказаного у договорі  наказу - наказу господарського суду Одеської області, виданого на виконання рішення господарського суду Одеської області  по справі № 11/289-05-8720  від 25 жовтня 2005 р. за позовом Відкритого акціонерного товариства "Виноградар" до  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дмитровка" про стягнення 119614,27 грн.

Згідно вказаного наказу з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дмитровка” (Одеська область, Болградський район, с. Дмитровка, вул. Леніна, 170,                  п/р 260091556 ООФ АППБ „Аваль”, м. Одеса, МФО 328351, код 03768865) на користь Відкритого акціонерного товариства "Виноградар" (Одеська область,  м. Рені,                                   вул. Аеродромна, 2, п/р 260031862 в ООФ АППБ „Аваль”, м. Одеса, МФО 328351, код 13911074 ) стягнуто –117 730,62 грн. (72694,80 грн. –розмір основної заборгованості, 13085,06 грн. –розмір пені, 31950,76 грн. –розмір штрафу),  1177,31 грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

З приведеного випливає, що СВК „Дмитровка” є боржником перед  ВАТ „Виноградар” на зазначену  у вказаному наказі суму.

Згідно  абз. 24 ст. 1 вказаного Закону, в редакції  Законів  3088-III (  3088-14  ) від 07.03.2002, N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року ),  мораторій   на задоволення  вимог  кредиторів  -  зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),  термін виконання  яких настав   до   дня   введення   мораторію,  і  припинення  заходів, спрямованих  на  забезпечення   виконання   цих   зобов'язань   та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих  до прийняття рішення про введення мораторію.    

З приведеної норми закону випливає, що мораторій це зупинення виконання ( тобто - дія) боржником грошових зобов'язань.

Доказів введення мораторію позивачем не надано.

Відповідно до п.11 ст.17 вказаного Закону, в  редакції Законів N 3088-III (  3088-14  ) від 07.03.2002, N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року ),  на яку посилається позивач у позові : 11.Угода  боржника,  у  тому  числі  та,  що  укладена  до винесення  господарським  судом  ухвали  про  санацію,  може  бути визнана   господарським   судом   за   заявою  керуючого  санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:

угода укладена боржником  із  заінтересованими  особами  і  в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців,  що передували дню  винесення  ухвали  про санацію,  і  надає  перевагу  одному  кредитору  перед  іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю)  в  майні  боржника  у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Розгляд заяв  керуючого санацією про визнання угод недійсними і  повернення  всього  отриманого  за  такою  угодою  здійснюється господарським   судом   у   процедурі  провадження  у  справі  про банкрутство.

Вказаний договір не був укладений боржником –СВК „Дмитровка”. З цих пістав господарський суд відхиляє посилання позивача на вказану норму закону.

Стаття 38 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов'язок господарського суду  витребувати або надавати докази з власної ініціативи.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що навіть у разі введення мораторію, він не поширюється на вказаний договір, оскільки вказаним договором передбачено лише передача права вимоги від СВК „Дмитровка” уплати боргу, а не здійснення стягнення (дію).

Господарський суд також зазначає, що позивачем не зазначена жодна норма Цивільного кодексу, який є основним актом цивільного законодавства, якою передбачено визнання угод  недійсними.

Таким чином, аналізуючи вищеприведене, господарський суд вважає, що законних підстав для визнання вказаного договору недійсним не убачається.

Отже у позові слід відмовити.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на позивача покладаються витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.