Рішення

від 27.05.2008 по справі 44/69-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/69-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2008 р.                                                            Справа № 44/69-08

вх. № 2464/4-44

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.

при секретарі судового засідання Дородіна І.А.

за участю представників сторін:

прокурора - Скорик Л.М. - посвідчення від 28.09.08р. №206; позивача - Ткаченко Т.В. - дор. від 10.12.07р №08-11/4093/2-07; 3-й особи - Ремінний В.І. - дор. від 13.05.08р №20/1584; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом  Заступника Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків  в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, м. Харків;

до  ТОВ фірма "Антар", м. Харків  

про звільнення та повернення земельної ділянки та стягнення 61838,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов'язати відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Антар”, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,1423га, розташовану по вул. Воровського, 40 у м. Харкові, яка використовується під розміщення та експлуатацію торговельного майданчика,  та повернути її за належністю Харківській міській раді. Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну самовільний зайняттям земельної ділянки, у розмірі 61838,80грню , а також покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач займає зазначену земельну ділянку без оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Позивач у судовому засіданні 27.05.2008р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2008р. до участі у справі на боці позивача у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області.

Представник третьої особи у судовому засіданні 27.05.2008р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 27.05.2008р. не з'явився,  причини неявки суду не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.

Враховуючи, що згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, прокуратури та третьої особи, судом встановлено наступне.

Перевіркою, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, встановлено, що відповідачем порушені вимоги ст. 125 Земельного кодексу України, а саме відповідач користується земельною ділянкою площею 0,1423га,  розташованою по вул. Воровського, 40 у м. Харкові, без набуття права власності або права користування нею, тобто зазначену земельну ділянку відповідачем зайнято самовільно.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області 06.02.2008р. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

За зазначене порушення Харківським міським управлінням земельних ресурсів до відповідача застосовувались заходи адміністративного впливу (постанова від 12.02.2008р. № 31).

З огляду на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право   власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації. Право  на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати   до   використання   земельної   ділянки    до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до  розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські,  селищні,  міські ради,  а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, тому вона перебуває у віданні Харківської міської ради.

Як вбачається зі ст. 125 Земельного кодексу України  користування землею можливе лише за умови одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації, або укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач не є власником спірної земельної ділянки та не відноситься до кола осіб, яким земельна ділянка може бути надана у постійне користування.

Таким чином, користування відповідачем спірною земельною ділянкою можливо лише за умови укладення з Харківською міською радою  договору оренди земельної ділянки.

Відсутність такого договору обмежує законного власника в праві розпоряджатися земельною ділянкою, використовувати її за своїм призначенням та отримувати плату за землю.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної адміністрації.

Як вбачається з листа  Харківської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” № 01-21-30/2074 від 25.03.2008р. в книзі № 2  реєстрації договорів на право тимчасового користування землею за ТОВ “Антар” зареєстровано договір на право тимчасового користування на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Воровського, реєстраційний № 599 від 13.08.1996р., площа 0,1204га, термін дії договору 10 років. Тобто на даний час термін дії зазначеного договору оренди сплив.

Однак, відповідачем заходи щодо оформлення нового договору оренди спірної земельної ділянки не проведені.

Відсутність у відповідача документів, на підставі яких можливе землекористування спірної ділянки, підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним  Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області 06.02.2008р.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати  земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обгрунтовність вимог прокурора та позивача про зобов'язання відповідача  звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,1423га, розташовану по вул. Воровського, 40 у м. Харкові та повернути її за належністю Харківській міській раді, а тому зазначені позовні вимоги  підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання  недійсними  рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються  збитки, заподіяні внаслідок неодержання  доходів  за  час  тимчасового   невикористання земельної ділянки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України  збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки державі заподіяно збитків на суму 61838,80грн. Розрахунок здійснено прокурором та позивачем у відповідності до Методики визначення  розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття  земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Матеріалами справи доведено наявність у діях відповідача цивільного правопорушення, складом якого є  протиправна поведінка (дія чи бездіяльність), наявність майнової шкоди,  причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Протиправна поведінка відповідача полягає у не оформленні ним свого права користування земельною ділянкою, як то передбачено чинним законодавством, що спричинило понесення позивачем збитків у розмірі 61838,80грн.

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 61838,80грн. збитків обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 124, 125, 126, 152, 156, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Антар”, м. Харків, вул. Ганни, 2, код 21242670  звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,1423га, розташовану по вул. Воровського, 40 у м. Харкові та повернути її за належністю Харківській міській раді (м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Антар”, м. Харків, вул. Ганни, 2, код 21242670 на користь місцевого бюджету (р/р 33112331700007, банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, УДК у Московському районі, код ЄДРПОУ 24134596, код платежу 24062100) 61838,80грн. шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Антар”, м. Харків, вул. Ганни, 2, код 21242670  на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 703,39грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Антар”, м. Харків, вул. Ганни, 2, код 21242670   на користь держбюджету України ,одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011-  118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати накази.

Рішення в повному обсязі виготовлено 02.06.2008 року.

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.