Рішення

від 28.05.2008 по справі 26/30-08-1254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/30-08-1254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2008 р.Справа  № 26/30-08-1254

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Павлові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю   „Молочний союз -АГРО”

до відповідача : Відкритого акціонерного товариства „Балтський  молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”

про стягнення  326945,57 грн., -

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  :  Васянович В.В. за довіреністю;

від  відповідача  : не з'явився; -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю   „Молочний союз -АГРО”  ( далі –позивач) звернувся до  Відкритого акціонерного товариства „Балтський  молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” ( далі –відповідач) про стягнення  326945,57 грн., посилаючись на наступне.

Між сторонами по даній справі 22 грудня 2007 р. укладено договір доручення                                      № 157/12.

Відповідно до розділу 1 договору, в порядку та на умовах визначених цим договором, повірений ( позивач) за винагороду зобов'язувався  від свого імені і  за рахунок Довірителя (відповідача)  вчиняти наступні дії :  закуповувати у товаровиробників молоко, згідно укладених повіреним договорам від імені довірителя та доставляти йому сировину, а довіритель зобов'язується  виплачувати повіреному  винагороду, пов'язану з виконанням умов цього договору, та забезпечувати повіреного всім необхідним для виконання цього договору та договорів, повіреним від імені довірителя з товаровиробниками на підставі цього договору ( включаючи грошові кошти в готівковій та безготівковій формі, інформацію,  документи, тощо).

На виконання  умов договору, позивач за період з 22.12.2007 р. по 15.02.2008 р.  здійснив на користь відповідача  заготівлю та передачу молока у кількості 575 325 базисних кілограм на загальну суму 1 141 914 грн. 78 коп.

Дані обставини підтверджуються звітом повіреного від 31 грудня 2007 р., актом здачі-прийняття робіт ( надання послуг ) № ЛП 0000036 від 31 грудня 2007 р., звітом повіреного від 31 січня 2008 р., актом    здачі - прийняття  робіт ( надання послуг) за № МС 0000004 від 31 січня 2008 р.;  звітом повіреного  від 15 лютого 2008 р., актом здачі - прийняття  робіт                   ( надання послуг)  № МС 0000006 від 15 лютого 2008 р.; виписками з журналів –ордерів  і відомості  по рахунку 6857 за  грудень 2007 р.,  січень, лютий 2008 р.

Згідно вищеприведених документів комісійна винагорода позивача склала                      149 520 грн. 75 коп. Відповідачем частково в сумі 928 142 грн. оплачено витрати позивача на закупівлю молока та винагорода позивача в сумі 45 858 грн.

Станом на 28.03.2008 р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі                     213 772 грн. 78 коп. та винагорода повіреного у сумі 103 662 грн. 75 коп.

Відповідно до п.4.3 договору, відповідач зобов'язувався забезпечувати Повіреного                    ( позивача) грошовими коштами, необхідними для оплати сировини шляхом авансового  перерахування грошових коштів на рахунки, вказані Повіреним ( позивачем)  або видачі готівкових коштів з каси довірителя представниками повіреного  на підставі доручень  не  рідше одного разу на три дні  - в розмірі середньої вартості  сировини. Остаточний розрахунок  довірителя  по відшкодуванню витрат на заготівлю  сировини та виплату сум дотації ( особистим селянським господарствам) понесених повіреним при виконанні даного договору здійснюється на протязі трьох днів після отримання звіту повіреного.

Дата отримання відповідачем звіту повіреного є 31 грудня 2007 р., 31 січня 208 р. та                             15 лютого 2008 р.

Термін прострочення зобов'язання,  у відповідності до умов  даного договору, позивачем  рахується з 04 січня 2008 р., 04  лютого 2008 р. та 19 лютого 2008 р.

Відповідно до  пункту 5.2 договору, винагорода повіреного сплачується довірителем шляхом  як готівкового з каси довірителя  так і безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок повіреного один раз у три дні з моменту  надходження сировини в розмірі  вартості  винагороди від кількості поставленої в ці дні сировини, остаточний  розрахунок  проводиться протягом  трьох робочих днів  з дати отримання  звіту  повіреного.

Дата отримання відповідачем звіту повіреного є 31 грудня 2007 р., 31 січня 208 р. та                 15 лютого 2008 р.

Термін прострочення зобов'язання,  у відповідності до умов  даного договору, позивачем  рахується з 04 січня 2008 р., 04  лютого 2008 р. та 19 лютого 2008 р.

Згідно п.6.1 цього ж договору  у випадку порушення своїх  зобов‘язань за цим договором, повірений несе відповідальність, визначену цим договором. У випадку порушення своїх зобов'язань   за цим договором  довіритель несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов'язання  є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивач вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання умов договору  в частині оплати винагороди та витрат позивача, оскільки відповідачеві 15 лютого 2008 р. було відомо про зобов'язання  до вчинення розрахунків. На заявлену 13.02.2008 р. претензію відповідач не відповів.

Відповідно до  вимог статті  193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До   виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 218 цього ж кодексу, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання. Учасник  господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито  усіх   залежних   від   нього   заходів   для   недопущення господарського  правопорушення.  У  разі  якщо інше не передбачено законом  або  договором,  суб'єкт  господарювання   за   порушення господарського      зобов'язання     несе     господарсько-правову відповідальність,   якщо   не   доведе,   що   належне   виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто  надзвичайних  і  невідворотних  обставин  за   даних   умов здійснення   господарської   діяльності.   Не   вважаються  такими обставинами,   зокрема,   порушення   зобов'язань    контрагентами правопорушника,  відсутність  на  ринку  потрібних  для  виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 220 цього ж кодексу, боржник,    який   прострочив   виконання   господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням,  і за неможливість виконання,  що випадково виникла після прострочення.

          Статтею 231 цього ж  кодексу передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При

цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Дотеперішнього часу вказані позивачем розрахунки відповідачем не здійснені,  що свідчить про порушення відповідачем вимог ст.ст. 526 та 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені законом чи договором строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений  договором  або  законом.

Відповідно до цих вимог відповідачеві нараховані : інфляційні витрати в розмірі                                    8 570 грн. 77 коп. та  3% річних в сумі 939, 27 грн. за період  з 19.02.2008 р. по 25.03.2008 р., згідно наданого розрахунку, який господарський суд вважає правильним, оскільки він відповідає вимогам закону.

Під час розгляду справи позивачем  надано заява про збільшення  позовних вимог та  просить стягнути з відповідача : суму основного боргу в розмірі  213 772 грн. 78 коп. –витрати повіреного;    103 662 грн. 75 коп. –винагорода повіреного; 3% річних в сумі                     939 грн.  27 коп.,  суму індексу інфляції в розмірі  20 633 грн. 28 коп., державного мита  в  сумі 3510 грн. та 118  грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання  тричі не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи за наявними у справі адресам,  причини неявки суду не повідомив. Ним наданий відзив на позов, згідно якого ним визнається у повному обсягу вимоги позивача  в сумі 317 435,54 грн. ( за поставлене молоко 213 772,81 грн., винагорода за надані послуги 103 662,73 грн. Затримка своєчасного розрахування з позивачем викликано важким фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши   представника позивача, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно  вимог  статті  33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З наявних у справі вищеприведеного договору, звітів повіреного, актів  здачі- прийняття  робіт ( надання послуг) убачається наявність між сторонами по справі договірних зобов'язань.

Вказані договірні зобов'язання відносно відповідача є грошовими зобов'язаннями, а вони ним  виконуються неналежним чином, відповідач несвоєчасно оплачує виконані роботи належним чином, у зв'язку з чим і утворилась вказана позивачем заборгованість, на яку нараховані вказані вище штрафні санкції.  

Вказані обставини свідчать про порушення з боку відповідача  вимог ст.ст. 526 та 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені законом чи договором строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Розрахунок наданий позивачем суд приймає до уваги та вважає його правильним.

Таким чином,  ураховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідач у односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань, тому сума позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, ураховуючи, що даний спір виник у зв'язку з невиконання відповідачем умов договору, на нього покладаються господарські витраті згідно приписів ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Балтський  молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” ( 66161, Одеська область,  Балтський район, с. Білине,                       р/р 2600127980 в Балтському відділенні ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 388487, код                          ЄДРПОУ 04689582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю   „Молочний союз- АГРО” ( 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Дорошенка, буд. 26)  код                ЄДРПОУ 21381762, р/р 2600112991 в Черкаському ОД „Райффайзен Банк «Аваль”,                  МФО 354411 )  : суму основного боргу в розмірі  213 772  ( двісті тринадцять  тисяч  сімсот сімдесят дві ) грн. 78 коп. –витрати повіреного; 103 662 ( сто три тисячі  шістсот шістдесят дві ) грн. 75 коп. –винагорода повіреного; 3% річних в сумі 939  ( дев'ятсот  тридцять дев'ять ) грн.  27 коп.,  суму індексу інфляції в розмірі  20633 ( двадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 28 коп., державного мита в сумі 3390 (три тисячі триста                           дев'яносто) грн. 08 коп. та 118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат  на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.