Рішення

від 02.06.2008 по справі 11/47пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/47пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.08                                                                                 Справа № 11/47пд.

Справа за позовом Управління економіки та власності виконавчого комітету  Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області

до  Комунального підприємства „Краснодонське підприємство громадського харчування”, м. Краснодон Луганської області       

про стягнення  1012 грн. 49 коп. та розірвання договору оренди

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Мелехова О.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Скнаріна  Н.М., .дов.  № 1/40 від 08.01.2008

від відповідача – не прибув   

в с т а н о в и в:

Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про  стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 48 від 14.02.2004 в сумі 976 грн. 49 коп., пені в сумі 36 грн. 00 коп.  та розірвання вказаного вище договору оренди.   

Повноважний представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В обґрунтування позову позивач послався на невиконання відповідачем умов укладеного сторонами  договору оренди, а саме несплату у повному обсязі орендної плати, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі  976 грн. 49 коп. Крім того, до стягнення з відповідача позивачем заявлено                 36 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також викладено вимогу про розірвання вказаного договору оренди.

Письмовою заявою № 554/10 від 16.04.2008 (а.с. 50) позовні вимоги у частині вимог про стягнення орендної плати позивачем були збільшені та до стягнення з відповідача заявлено 1204 грн. 86 коп. заборгованості з  орендної плати. Інші викладені у позовній заяві вимоги залишені без змін.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали під час судового розгляду відповідачем надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, з таких підстав.

14.02.2004 між ЖЕК №1 УЖКГ виконавчого комітету Краснодонської міської ради (орендодавцем) та КП „Общепит” (орендар) було укладено договір № 48 оренди комунального майна (далі за текстом – договір), у відповідності з умовами пункту  1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вбудоване не житлове приміщення площею 69 кв. м, розташоване за адресою:                              м. Краснодон Луганської області, Мікроцентр, 24.

У відповідності з умовами пункту 4.1 договору він укладений сторонами на строк п'ять  років та діє з 14.02.2004 по 14.02.2009.

09.07.2007 до договору були внесені зміни в частині зміни балансоутримувача орендованого майна та  інших умов договору.

Вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором та його розірвання обґрунтовані позивачем фактом порушення відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.  

У відповідності з приписами  ст. 209 Цивільного кодексу України, що діяв на момент укладення сторонами у справі вказаного вище договору, правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у  випадках, встановлених законом, або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно з ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України  також встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Приписами ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено наслідки недодержання сторонами правочину вимог закону про його нотаріальне посвідчення. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За результатами дослідження під час судового розгляду справи укладеного сторонами договору судом було встановлено, що договір оренди комунального майна (вбудованого нежитлового приміщення) № 48 від 14.02.2004 сторонами був укладений терміном на п»ять років, нотаріально його сторонами не посвідчувався, державна реєстрація правочину жодною зі сторін не здійснювалася.

Договір від 09.07.2007 про внесення змін до договору оренди його сторонами також нотаріально не посвідчувався.

Вказаний факт не був спростований сторонами і під час судового розгляду справи.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що укладений сторонами у справі договір оренди комунального майна  № 48 від 14.02.2004 укладений без дотримання встановленої законом форми і є  нікчемним, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором та пені, а також про розірвання вказаного вище нікчемного правочину є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.  

          Судові витрати у відповідності з приписами ст.  49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

          Керуючись ст.ст.203, 215, 217, 236 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в :

      1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.   

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 09.06.2008.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко