ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2008 р. Справа № 17/179/08
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
з участю представників сторін:
від позивача –Власенко С.О, довіреність № 24/3 від 24.03.2008 року;
від відповідача –Бортик Р.О., довіреність № 37 від 04.01.2008 року;
від 3-ї особи- не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/179/08
за позовом приватного підприємства “КВМ”, м. Миколаїв, вул. Пролетарська, 11, кв. 1,
до комунального підприємства “Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації”, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40,
3-тя особа на боці відповідача: Миколаївська міська рада, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,
про: визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємства “КВМ” (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»(надалі - відповідач) про визнання права власності.
Ухвалою суду від 06.05.2008 року до участі у справі було залучено 3-тю особу –Миколаївську міську раду.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:
Позивачу було надано у оренду земельну ділянку площею 87 кв.м. для розміщення та обслуговування торгівельного павільйону по пр. Жовтневий ріг вул. Чигрина, у районі міжміського автовокзалу у м. Миколаєві строком на 5 років на підставі рішення Миколаївської міської ради від 24.02.2006 року № 43/30. Про вищенаведене свідчить договір оренди землі від 05 квітня 2006 року зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2006 року за № 040600100303, зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі від 12 травня 2006 року за № 4149.
Позивачем на вказаній замельній ділянці було здійснило реконструкцію торгівельного павільйону у магазин літ. А, загальною площею 58,0 кв.м., основною площею 55,0 кв.м.
Вищенаведене будівництво було здійснено позивачем без дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, що суперечить приписам ст.ст. 24, 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦК України, вищевказане вважається самочинною забудовою. Вказані обставини підтверджуються технічним паспортом КП ММБТІ від 21.02.2008 р. інвентаризаційна справа №28377 та довідкою КП ММБТІ від 21.02.2008 року № 492.
Проте, ГУ МНС України в Миколаївської області своїм висновком від 28.02.2008 року за № 69/1298, погодило оформлення самовільно побудованого магазину літ.А, загальною площею 58,0 кв.м., основною площею 55,0 кв.м., розташованого по пр. Жовтневий ріг вул. Чигрина у м. Миколаєві
Також, Миколаївська міська санітарно-епідеміологічна станція своїм висновком від 26.02.2008 року за № 275/5, не заперечує проти оформлення самовільно побудованого магазину літ.А, загальною площею 58,0кв.м., основною площею 55,0кв.м., розташованого по пр-ту Жовтневий ріг вул. Чигрина у м. Миколаєві.
За вищенаведених погоджень, Головне управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради своїм висновком від 26.02.2008 року № 17-1120 також погодило самовільно побудованого магазину літ.А, загальною площею 58,0 кв.м., основною площею 55,0 кв.м., розташованого по пр. Жовтневий ріг вул. Чигрина у м. Миколаєві.
Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видачасвідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування, тобто Миколаївською міською радою.
Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п. 2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від 22.11.2005 року № 01-8/2167).
Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу господарського суду проти позовних вимог не заперечує.
Представник 3-ї особи у письмовому відзиві, який надійшов на адесу суду, не заперечує проти позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги приватного підприємства “КВМ” задовольнити повністю.
2. Визнати право власності за приватним підприємством «КВМ»(ідентифікаційний код 24786152), внаслідок самочинного будівництва, на нерухоме майно, а саме: магазин літ. А, загальною площею 58,0 кв.м., основною площею 55,0 кв.м., розташованого по пр. Жовтневий ріг вул. Чигрина у м. Миколаєві.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М.Коваль
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1731155 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні