Рішення

від 02.06.2008 по справі 10/160-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/160-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.06.2008                                                                Справа №  10/160-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Александрової Л.І. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства Підприємства матеріально-технічногозабезпечення "Херсонресурси", м.Херсон

до Приватного підприємства "Еверпласт", м.Херсон  

про стягнення 77551 грн. 57 коп.,

за участю представників сторін:

від  позивача -  Журавленко О.А. - голова правління;

від  відповідача - не прибув;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 56030 грн. 02 коп. вартості неякісного металопрокату, 4926 грн. 22 коп. збитків, 14206 грн.  штрафних санкцій за порушення умов договору щодо якості металопрокату та 2389 грн. 33 коп. пені за порушення грошових зобов'язань.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 02.04.2008 р. (а.с.1), від 15.04.2008 р. (а.с.32), від 22.05.2008 р. (а.с.38), що підтверджується листом відповідача б/н від 22.05.2008 р. про відкладення розгляду справи (а.с.36), але витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

В зв'язку з цим справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

На підставі усної домовленості позивач зобов'язався здійснити попередню оплату на підставі виставленого відповідачем рахунку 75581,02 грн., а відповідач - поставити на цю суму металопрокат у кількості 18,41 тонни.

Позивач виконав своє зобов'язання та відповідно до рахунку відповідача  №15/08-02 від 15.08.2007 р. перерахував останньому 75581 грн. 02 коп. платіжним дорученням № 1286 від 16.08.2007 р.

Проте, фактично відповідач відпустив позивачу тільки 1,110 тонн металопрокату на суму 4551грн.

Таким чином, вартість решти непоставленого металопрокату становить 71030,02грн.

14.11.2007р. відповідач платіжним дорученням № 22 повернув позивачу 15000 грн. і решта неповернутих коштів становить 56030,02 грн.

19.02.2008р. позивач листом №33/23 заявив вимогу  про повернення відповідачем 56030,02грн., що становить вартість непоставленого металопрокату, яка до цього часу залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В зв'язку з цим позивач, крім зазначеної суми, просить стягнути з відповідача 4926,22 грн. збитків, що становить вартість сплачених процентів за користування банківським кредитом на підставі кредитного договору, укладеного з КБ "Західінкомбанк", 4926,22 грн. штрафу у розмірі 20% за поставлену неякісну продукцію та 2389,33 грн. пені за порушення грошового зобов'язання.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.509, 526, 527, 546, 549, 552, 610, 611, 612, 624, 625 ЦК України, ст.173, 218, 224-226, 229-231 ГК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов'язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок №15/08-02 від 15.08.2007 р. на суму 75581,02 грн., який позивач оплатив у повному обсязі платіжним дорученням 1286 від 16.08.2007 р.

По накладній №РН-000027 від 20.09.2007 р. відповідач передав позивачу металопрокат вартістю 4551 грн.

Від прийняття решти металопрокату позивач відмовився, посилаючись на його неякісність.

Таким чином відповідач решту металопрокату позивачу не поставив, повернув тільки 15000грн. і решта неповернутої суми становить 56030,02 грн.

Листом №33/23 від 19.02.2008 р. (а.с.14) позивач заявив вимогу про повернення відповідачем спірної суми, яку відповідач залишив без задоволення.

Згідно з ч.3 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин вимога про стягнення 56030,02 грн., що становить вартість оплаченого, але не отриманого позивачем металопрокату, підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення 4926,22 грн. збитків, що становить сплачені позивачем проценти банківській установі за користування кредитом не підлягає задоволенню, оскільки сплата процентів за користування банківським кредитом є власним зобов'язанням позивача і підстав для віднесення збитків по сплаті процентів на відповідача не вбачається.

Не підлягає також задоволенню вимога про стягнення 14206грн. штрафу у розмірі 20% за поставку неякісної продукції, оскільки, по-перше, позивачем не надано доказів поставки відповідачем неякісного металопрокату, а по-друге, ч.2 ст.231 ГК України визначено, що за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів у разі, якщо хоча б одна сторона у господарському зобов'язанні належить до державного сектору економіки, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України та за рахунок державного кредиту. Позивачем таких доказів суду не надано.

Не підлягає стягненню і нарахована позивачем у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафна санкція у сумі 2389,33 грн. за користування чужими коштами у розмірі облікової ставки Національного банку України, оскільки у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно стягуваній сумі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Еверпласт", м. Херсон, вул. Вазова, 8, код ЄДРПОУ 35120368 (р/рахунок №26009012624 в ХФ АКБ "Західінкомбанк" МФО 352327) на користь Закритого акціонерного товариства Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси", м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км, код ЄДРПОУ 19221790, р/рахунок №26007004247 в ХФ АКБ "Західінкомбанк" МФО 352327 56030 грн. 02 коп. боргу, 560 грн. 30 коп. державного мита і 85 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Копії рішення надіслати сторонам.

         Суддя                                                                                      Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 11.06.2008 р.